Tribuna/Футбол/Блоги/Апельсинова кава/Українці, яких дискваліфікували за договірняки у Вірменії. Хто вони?

Українці, яких дискваліфікували за договірняки у Вірменії. Хто вони?

Раніше двох забанили в Україні.

Автор — Ірина Козюпа
7 июля 2020, 18:23
25
Українці, яких дискваліфікували за договірняки у Вірменії. Хто вони?

Раніше двох забанили в Україні.

У Вірменії великий скандал. Першу лігу зупинили через договірні матчі, сумарно скасували результати 30 ігор, дискваліфікували 5 клубів та 58 людей. Ледь не половина з них українці – 25 (20 отримали пожиттєвий бан). Важливий момент – покарання розповсюджується тільки на території Вірменії.

Більшість з покараних українців – футболісти нижчих ліг. Але є там кілька цікавих і впізнаваних прізвищ, які пограли на рівні УПЛ. 

Сергій Литовченко – головний тренер «Локомотива» (довічно)

Грав у «Таврії», «Арсеналі», «Волині», а також у Білорусі, Латвії та Казахстані. Всього в його кар’єрі було майже 15 клубів. У 2015 році почав тренувати «Арсенал-Київ», який тоді грав у другій лізі. Раніше Сергій працював помічником Ангела Червенкова.

Литовченко найбільше відомий тим, що вивів «Арсенал-Київ» в УПЛ у 2018 році. Правда, не зіграв там жодного матчу. Головним став італієць Фабріціо Раванеллі, а Литовченко перебував у незрозумілому статусі. Писали, що він залишиться працювати у клубі, але не було жодної конкретики щодо посади. В підсумку, Сергій подав позов проти свого екс-клубу і виграв справу у палаті з вирішення спорів УАФ за незаконне звільнення. «Арсенал» мав виплатити Литовченку компенсацію і борги, інакше міг отримати трансферний бан.

У серпні він очолив «Дніпро» з Могильова. В Білорусі українець затримався ненадовго. У листопаді того ж року контракт розірвали за згодою сторін. Минулого липня Литовченко почав працювати в єреванському «Локомотиві». До дискваліфікації команда йшла на першому місці у першій лізі і претендувала на підвищення. Литовченко назвав рішення Федерації футболу Вірменії провокацією.

«Це все робиться, щоб не пустити команду у вищу лігу. Не знаю, чому такими варварськими методами діють. Розслідування не було. Це просто шок. Я обіцяю, що буду йти до кінця, якщо треба – і в Лозанну піду. Але це все поетапно – спочатку, напевно, в Апеляційний комітет звернемося. Ми збираємося відбілити своє ім’я та ім’я тих хлопців. Взагалі не розумію, за якими критеріями карали людей. У нас нічого на руках немає, взагалі нічого», – сказав тренер.

Єгор Луговий – гравець «Торпедо» (довічно)

Якщо пройти за його тегом на сайті, то там тільки новини пов’язані з договірняками. 25-річний півзахисник народився у Сумах, перебував у системі «Металіста» і «Динамо». На дорослому рівні значився у донецькому «Металурзі» і «Сталі».

2015 року Лугового і ще трьох гравців (Владислав Савін, Ілля Соболь, Олег Єфімчук) відрахували з молодіжної команди «Сталі» через участь у договірних матчах.

«На нас виходили люди і просили «мовляв, зробіть результат, а ми вам гроші». Але згоди ніхто не давав, наскільки я знаю.

Нам говорили, що поставлять якісь суми на той чи інший результат, але його не було. Тобто, навіть якщо хтось і дав свою згоду цим людям, то результат все одно не зміг зробити. Мабуть, ця ситуація і вийшла як помста за відсутність потрібного їм результату. І ми потрапили під гарячу руку», – пояснював ситуацію Савін.

У 2017 році Луговий виступав у Вірменії за клуб «Арцах». А до та після цього етапу кар’єри перебував у «Сумах». 2019 року гравця довічно відлучили від українського футболу за багаторазову участь у договірняках.

Через рік після цієї скандальної історії в інтернеті з’явилося відео, де футболіст запрошує всіх охочих перейти в його телеграм-канал і «заробляти разом з ним на ставках».

За даними сайту Transfermarkt після «Сум» Луговий виступав у Польщі за клуб «Полонія» з містечка Глубчице (одна з регіональних ліг). Через кілька місяців отримав там дискваліфікацію і опинився у вірменському «Торпедо». Тут все закінчилося аналогічно.

Олег Гуменюк – гравець «Масіса» (довічно)

Вихованець одеського футболу зіграв 12 матчів за молодіжну збірну України. Тривалий час захисник виступав у Молдові за «Шериф». Став з клубом 5-разовим чемпіоном країни, виграв Кубок та Суперкубок. Після повернення в Україну грав за «Чорноморець», «Таврію» та «Волинь». У 2015 році хрестоносці зіграли внічию з «Металістом» – 3:3. Після гри тодішній тренер харків’ян Ігор Рахаєв сказав: «Таке враження, що футболісти ставили на тоталізаторі».

Гуменюк заперечив: «Ні, це не правда. Грали у футбол, як зазвичай. Потрібна була перемога. Якби виграли, то наблизилися б до «Металіста» в таблиці».

У 2014 році говорив, що відмовився приймати російське громадянство і переходити у «Скіф». Але за два роки почав грати у чемпіонаті анексованого Криму у складі «ТСК-Таврія», де провів сезон. Транзитом через «Зарю» Бєльці опинився у команді «Жемчужина».

«А, може, він під час російського гімну вуха ватою затикав? Звідки ми знаємо? Ми сьогодні живемо в такій ситуації, що нам потрібно щось їсти, правильно? Людина поїхала туди, щоб годувати свою сім’ю, заробляти гроші, а потім він вирішив, що для нього важливіше грати в Україні. Не можу зрозуміти, що в цьому такого?», – говорив після підписання контракту президент одеського клубу Олександр Деменчук.

У Вірменії Гуменюк виступав за «Арагац», а в лютому 2020 року 37-річний футболіст перейшов у «Масіс».

Анатолій Пісковець – колишній головний тренер «Локомотива» (довічно)

Заслужений тренер України. Почав тренувати ще у 1980 році. За свої 72 роки встиг попрацювати майже у 30 командах у різних куточках світу – Україна, Росія, ОАЕ, Латвія, Грузія, Азербайджан, Польща і Вірменія.

Наприкінці 90-х і початку 2000-х тренував жіночі команди, став з ними чемпіоном України та Росії. Двічі працював з національною збірною України.

У 2013 році став в.о. головного тренера «Волині» після відставки Анатолія Дем’яненка. Але провів лише два матчі – зіграв унічию із запорізьким «Металургом» – 0:0 і програв донецькому «Металургу» – 0:2. Після цього повернули Віталія Кварцяного, а Пісковець залишив клуб. До цього він три роки працював з молодіжним складом «Волині».

Останнє місце роботи – вірменський «Локомотив».

Євген Захарченко – гравець «Локомотива» (довічно)

У 2017 році захисник виступав за «Суми». Потім подався закордон – у Грузію та Вірменію. Після «Локомотива» повернувся в Україну. Зараз виступає за «Агробізнес» з Волочиська. Після рестарту першої ліги зіграв проти запорізького «Металурга» та «Черкащини».

Тимофій Шеремета – гравець «Локомотива» (довічно)

Воротар – вихованець запорізького футболу. Потрапив у топ-10 найбільш перспективних голкіперів України віком до 19 років разом із Сарнавським та Бущаном (не старше 1994 року народження) за версією сайту iSport.ua. За першу команду запорізького «Металурга» зіграв 6 матчів. Дебютував у 2015 році проти «Динамо». Команди зіграли внічию – 2:2. Залишив клуб після його ліквідації.

Після України поїхав в Литву, де грав за «Тракай». Зіграв один матч кваліфікації Ліги Європи проти «Норрчепінга». З 2019 року виступає за «Локомотив».

Ігор Биковський – гравець «Локомотива» (довічно)

Вихованець «Маріуполя». За першу команду дебютував влітку 2014 року у Кубку України проти першолігового «Миколаєва». Биковський став 4-м гравцем «Маріуполя», який дебютував у цьому турнірі до настання 18-річчя. В УПЛ вперше зіграв проти «Ворскли» – вийшов на останній хвилині матчу останнього туру сезону 2014/15. Влітку перейшов у «Шахтар», де грав за дубль. Пішов в оренду в «Арсенал-Київ» Сергія Литовченка. Потім було повернення в «Маріуполь» і ще один матч в УПЛ. З 2019 року виступає у Вірменії.

Артем Пилипенко – гравець «Локомотива» (довічно)

Вихованець чернігівського футболу. Своїм кумиром називав Андрія Шевченка. Грав в «Арсеналі», куди його запросив Сергій Литовченко.

Ілля Ходуля – гравець «Локомотива» (довічно)

Більшу частину кар’єри 31-річний захисник провів у другій лізі. Має 29 матчів у першій лізі. Серед його команд були «Олімпік», «Гірник», «Інгулець», «Кремінь» та інші.

Сергій Дячук – гравець «Локомотива» (довічно)

Ще один представник другої ліги. 30-річний форвард грав за «Жемчужину», «Гірник-Спорт», «Інгулець» та «Полісся». У команду з Петрово прийшов разом з Дмитром Клімаковим (про нього нижче). Має три матчі за юнацькі збірні України.

Дмитро Копитов – гравець «Локомотива» (довічно)

Пройшов школу «Ворскли» і донецького «Металурга». Три сезони провів у «Сталі» з Кам’янська, а в 2018 році півзахисника заявило «Динамо». За дубль киян футболіст зіграв всього кілька матчів і відправився в краматорський «Авангард». З 2019 року грає в Єревані.

Антон Антошин – гравець «Локомотива» (довічно)

Ще один вихованець школи донецького «Металурга». На дорослому рівні виступав за «Сталь», «Антрацит» та «Калуш». У 2019 році приєднався до «Локомотива».

Ярослав Ясницький – гравець «Локомотива» (довічно)

Виступав у системі «Арсенала-Київ» та «Агробізнесі».

Максим Дробний – фактичний власник «Локомотива», інвестор (довічно)

Найбільш таємничий персонаж з усього списку українців. Навіть Google немає точної відповіді на питання, хто ж такий Максим Дробний.

Дмитро Клімаков – гравець «Масіса» (довічно)

Вихованець харківського футболу. Виступав за команди першої і другої ліг. У 2016 році став гравцем «Інгульця», але залишив клуб наступного сезону. Потім перейшов у «Жемчужину», де грав разом з Гуменюком. З 2019 року ганяє м’яч у Вірменії.

Дмитро Михайличенко – гравець «Масіса» (1 рік)

23-річний півзахисник – вихованець «Чорноморця». Виступав за дубль моряків. З 2019 року грає у Вірменії.

Михайло Попов – гравець «Масіса» (3 роки)

Ще один вихованець «Чорноморця» та одноліток Михайличенка. Але окрім дубля моряків грав за «Жемчужину», «Кремінь» та «Суми». З 2019 року пробує свої сили у першій лізі Вірменії.

Олексій Бондаренко – гравець «Масіса» (3 роки і штраф)

Вихованець одеського футболу. Більшу частину кар’єри провів у команді «Реал-Фарм».

Ростислав Козар – фактичний власник «Арагаца (довічно)

Буквально минулого року він став фігурантом скандалу в Україні. Козар був президентом «Сум» з першої ліги, хоча він говорив, що просто допомагав клубу. Через договірні матчі команду позбавили професійного статусу, а Ростиславу та ще двом гравцям (Єгор Луговий та Олег Давидов) довічно заборонили проводити футбольну діяльність.

Після дискваліфікації Козар в інтерв’ю Tribuna.com сказав, що хотів би знову повернутися у футбол.

«Ми і так показали, як управляти командою і демонструвати результат без великих фінансів. Це реально кайф, хочеться ще раз відчути такі емоції».

Тепер його довічно забанили у Вірменії.

Юрій Окул – головний тренер «Арагаца» (довічно)

2014 року працював у другій лізі України з «Енергією» з Нової Каховки. Тоді один з матчів команди потрапив під підозру в нечесній грі, а матеріали по ньому ПФЛ відправила в комітет з етики та чесної гри. Тоді «Енергія» у Києві програла «Оболоні-Бровар» – 1:5.

«Те, що мені гравці розповідали – мене не влаштовує, але довести нічого я не можу. Немає у мене конкретної інформації! Той же воротар у нас хороший – він нам багато допомагав виграти матчі, але говорити щось на нього я не можу, так як у мене немає доказів.

Можу сказати, що він фігово зіграв. Дуже фігово – я згоден. Але що він щось там собі задумав – більше чогось говорити права не маю, тому що за руку їх не спіймав», – сказав Окул після того, як скандал розгорівся в ЗМІ.

В підсумку, матч визнали недоговірним.

Ілля Глушицький – гравець «Арагаца» (довічно)

Вихованець «Шахтаря». За першу команду захисник не зіграв жодного матчу, але тривалий час був на контракті гірників. На правах оренди виступав за «Олімпік» у першій лізі і за «Говерлу» в УПЛ. Має 10 матчів на рівні чемпіонату України. Грав за юнацькі збірні України.

У 2018 році опинився в окупованому Криму, а наступного року у так званій ДНР. Далі була Вірменія.

Микита Філатов – гравець «Арагаца» (3 роки і штраф)

Футболіст, який колекціонує клуби із захоплених територій. Філатов виступав за команди з Абхазії та Криму. Після Вірменії знову повернувся на анексований півострів – грає за «Кримтеплицю».

Євген Коняшин – гравець «Арагаца» (довічно)

20-річний центральний захисник виступав в академіях «Арсеналу» та «Зірки». Єдиний досвід у дорослому футболі – «Арагац», куди футболіст прийшов влітку минулого року.

Мирослав Деда – гравець «Торпедо» (1 рік)

Був у системі «Волині», але в УПЛ жодного разу не зіграв. Брат нападника «Карпат» Ярослава Деди.

«Ми з Мирославом двійнята. Він старший за мене – народився на 5 хвилин швидше. Відчуваю Мирослава на полі на підсвідомому рівні. Ми з ним дуже близькі, спілкуємося кожного дня.

Зараз він виступає за єреванське «Торпедо». Кілька днів тому Мирослав забив у Кубку Вірменії. У своїй дебютній грі за «Торпедо» він теж відзначився. На футбол ми записалися одночасно, у нас це відбулося синхронно. Після «Волині» вирушили в «Карабах», однак в команду взяли лише мене – тоді ми вперше у кар’єрі розлучилися», – розповів Ярослав в інтерв’ю минулого року.

Богдан Суходуб – гравець «Торпедо» (довічно)

Захисник зіграв 4 матчі в УПЛ за «Маріуполь» і 41 гру у першій лізі за «Суми».

Фото: «Локомотив», Оля Щербицька

Лучшее в блогах
Больше интересных постов

Другие посты блога

Все посты