Tribuna/Футбол/Блоги/Апельсинова кава/Попередниця «Формули-1» у Львові: складна вулична траса, 50 тисяч глядачів і Шумахер довоєнної Європи

Попередниця «Формули-1» у Львові: складна вулична траса, 50 тисяч глядачів і Шумахер довоєнної Європи

«Львівський трикутник» порівнювали з Гран-прі Монако.

Автор — Ірина Козюпа
2 июля 2020, 12:05
51
Попередниця «Формули-1» у Львові: складна вулична траса, 50 тисяч глядачів і Шумахер довоєнної Європи

«Львівський трикутник» порівнювали з Гран-прі Монако.

«Формула-1» стартує вже 5 липня з Гран-прі Австрії. Зараз Україна може лише мріяти про королівські автоперегони, але колись Львів порівнювали з Монако.

Гонки у місті Лева були частиною міжнародної серії і входили в офіційний календар змагань попередниці FIA. Простіше кажучи, колись у Львові проводили автоперегони рівня сучасної «Формули-1».

Траса нагадувала трикутник і мала складну конфігурацію, збереглась до наших днів

Перший автомобіль на дорогах Львова, який у той час входив до складу Австро-Угорської імперії, а згодом Польщі, з’явився ще у 1897 році. Далі автомобільний рух у місті розвивався шаленими темпами – люди пересідають в авто, починають працювати майстерні і з’являється служба таксі.

Автоспорт теж набирає популярності. З 1925 року у Львові функціонує Малопольський автомобільний клуб. А за п’ять років на вулицях міста організовують трасу для перегонів, яка за формою нагадує трикутник. Під такою назвою вона ввійшла в історію і масову культуру. А тепер найцікавіше – траса практично не змінилася з довоєнного часу. Лише розширили десятиметрову ділянку дороги біля Монументу Слави.

Старт був на сучасній вулиці Вітовського. Після 600-метрового розгону на пілотів чекав поворот на площу Івана Франка і звивистий підйом по вулиці Стрийській до Героїв Майдану, далі спуск і різкий поворот. Тоді гонщики поверталися на стартову дугу.  

Протяжність траси – 3,041 км, а перепад висоти – 55 метрів. Максимальна швидкість, яку могли розвинути гонщики, 160 км/год. Траса була із сюрпризами – вузькі вулички, круті повороти, дерева і ліхтарні стовпи, ділянки із слизькою гранітною бруківкою і трамвайними рейсами.

На небезпечних ділянках розмістили мішки з піском. Їх загальна вага становила 400 тон. Також встановили сім постів і дев’ять телефонів на випадок аварій чи надзвичайних ситуацій. Чергували чотири швидкі допомоги, за безпекою стежили 500 поліцейських. У ті часи гонки нерідко закінчувалися трагедіями – гинули, як пілоти, так і глядачі. Але за всю історію Гран-прі Львова обійшлося без смертельних випадків.

50 тисяч глядачів, платні квитки і жінки-гонщики

Дебютні кільцеві перегони у Львові пройшли 8 вересня 1930 року через рік після першого Гран-прі Монако. Але не змогли зібрати зіркових учасників через проблеми з календарем. Напередодні якраз пройшла гонка в Монці. Втім, подія все одно викликала ажіотаж у місті. Навіть дощова погода не завадила зібрати велику аудиторію. За різними даними, автоперегони подивилися від 20 до 50 тисяч глядачів. Населення Львова тоді складало 300 тисяч людей.  

Для глядачів облаштували п’ять трибун, які були розраховані на чотири тисячі людей. Квитки продавали по 3-15 злотих (в інших джерелах – 5-90 злотих), що доволі недешево. Наприклад, номер у найкращому готелі Львова «Жорж» коштував 50 злотих. У кого було бажання подивитися автоперегони, але не вистачало грошей, міг спостерігати за змаганнями вздовж траси. Туди пускали за два злотих. Серед глядачів навіть розіграли 10 велосипедів. Для преси виділили 130 квитків. Місцеві жителі здавали в оренду любителям автоперегонів свої балкони.

Заїзди проводилися за класами автомобілів: гоночні, спортивні і туристичні. Участь у змаганнях також брали жінки. Марія Козміянова на жовто-гарячому «Austro-Daimler» якраз перемогла у туристичному заїзді. В наступних роках Львовом також ганяли француженка Аннетт Роз-Ітьє та італійка Вікторія Орсіні.

Генрік Лієфельдт

А перший Великий приз Львова виграв Генрік Лієфельдт «Austro-Daimler». Тадеуш Сколімовський став переможцем у спортивному класі на «Alfa-Romeo».

Гонки отримали хорошу реакцію глядачів та учасників і далі їхній рівень тільки зростав. Вже у 1931 року кільцеві перегони у Львові отримали міжнародний статус, але знову організатори дали маху з календарем. Гонка у Львові співпала з Гран-прі Рима та Женеви, але все одно сюди приїхали пілоти з різних країн – Польщі, Німеччини, Австрії, Румунії, Чехословаччини.

Найбільша зірка цих змагань – німецький гонщик Ганс Штук на «Mercedes-Benz». Він виграв заїзд гоночних авто. У спортивному класі переміг румун Жорж Наду на «Bugatti», а у туристичному знову тріумфувала Марія Козміянова.

До Львова приїхав Шумахер довоєнної Європи, титульним спонсором став французький завод

Ганс Штук

З 1932 року цей етап офіційно отримав назву і статус Гран-прі Львова. Французький автоконцерн «Citroën» став титульним спонсором і заплатив за організацію автоперегонів 15 тисяч злотих. Інші витрати покрили з міського бюджету і Малопольського автомобільного клубу.

У «Citroën» взагалі були глобальні плани. Компанія хотіла розпочати своє виробництво у Львові на місці Львівського автобусного заводу. На квитках друкували креативну рекламу: «Немає поганих доріг у Польщі, якщо маєш автомобіль «Citroën».

Цього разу у Львові ганяли дві світові зірки автоспорту – Рудольф Караччіола і Ганс Штук. Виграв «Карач» на «Alfa Romeo», а Штук зійшов з траси на 37 колі. У нього зламався радіатор на «Mercedes-Benz». Найкращим у спортивному класі став чехословак Флоріан Шмідт на «Bugatti». Заїзди у туристичному класі не проводили.

Рудольф Караччіола

Кілька слів про Караччіолу. Німець – найкращий гонщик 30-х років, Міхаель Шумахер довоєнної Європи, триразовий чемпіон Європи і майстер дощу. Якщо в день перегонів йшов дощ, то йому не було рівних. 28 січня 1938 року Руді встановив рекорд швидкості на дорогах загального користування – 432,7 км/год на дистанції один кілометр на шосе Франкфурт – Дармштадт. Цей рекорд побили тільки у 2017 році.

Пізніше німець назве «Львівський трикутник» однією з найскладніших трас і поставить її в один ряд з Гран-прі Монако. Цікаво, що у Львові нагородження переможців пройшло пізно ввечері. Караччіола не дочекався цього і поїхав нічним поїздом в Берлін. За перше місце він отримав п’ять тисяч злотих.

Норвежець переміг завдяки чітерству – встановив на авто додатковий бак пального

11 червня 1933 року – дата останнього Гран-прі Львова. Очевидці називають цю гонку одну з найбільш захоплюючих, хоча вона проходила без Караччіоли і Штука. В цей час вони змагалися на етапі чемпіонату Європи. За іншою версією їх вирішили не запрошувати через претензії гітлерівської Німеччини на Польщу.

Переміг норвежець Ойген Бьорнстад на «Alfa Romeo». Йому належить рекорд львівської траси – 17-те коло він проїхав за 2:02,05 хв. А ще пройшов усю дистанцію без жодної дозаправки. Лише у 1985 році Бьорнстад розповів, що виграв завдяки обману. В його авто встановили додатковий бак для пального.

У класі спортивних автомобілів першим став француз П’єр Вейрон на «Bugatti». Його іменем названий один з найшвидших і найдорожчих суперкарів світу. «Bugatti Veyron» може досягати максимальної швидкості 407 км/год.

Наступного року гонка не відбулась через фінансову та політичну кризу. Після встановлення у Львові радянської влади про автоперегони довелося взагалі забути.

Тепер у Львові проводять гонки ретро-автомобілів

Євген Кравс і його «Citroёn» 1929 року

У сучасному Львові про великі автоперегони нагадує меморіальна дошка по вулиці Вітовського на будинку №41. А з 2011 року у місті проводять гонки на ретро-автомобілях «Leopolis Grand Prix». Таке можна побачити лише у Львові і Монако.

Ініціатор та організатор відновлення автоперегонів на «Львівському трикутнику» – фотограф Євген Кравс. Він часто працює на матчах збірної України та УПЛ. Цього року фестиваль скасували через коронавірус.

«Маю нову забавку, яку хотів презентувати цього року на «Львівському трикутнику». Дружина купила у Франції «Citroёn» 1929 року. Я майже рік його відновлював, але через карантин «Leopolis Grand Prix» перенесли на наступний рік. Такий «Citroёn» – єдиний в Україні. А у Львові саме такі моделі (6 авто) були першими таксомоторами», – розповів Євген Tribuna.com.

А от для «Формули-1» «Львівський трикутник» наразі непридатний – покриття потребує догляду та ремонту. Кілька років тому студент «Львівської Політехніки» Іван Віщук розробив проект нової траси для «Формула-1» біля Львова. Вона відповідає всім міжнародним стандартам і може приймати не тільки королівські автоперегони, але й інші гоночні серії.

Можливо, колись боліди знову повернуться до Львова. 

Фото: Leopolis Grand Prix, Євген Кравс, Тест Драйв

Лучшее в блогах
Больше интересных постов

Другие посты блога

Все посты