Граф, який став зіркою тенісу: проводив дитинство у Львові, засуджував Гітлера, але потрапив до Вермахту
Адам Баворовський загинув під Сталінградом.
Адам Баворовський загинув під Сталінградом.
У Львові по вулиці Бібліотечній знаходиться палац Баворовських з могутніми стінами першого поверху. Зараз там розташований палац мистецтв ім. Омеляна і Тетяни Антоновичів. А історія цієї монументальної споруди починається з 1639 року, коли коронний гетьман Адам Сенявський збудував на цьому місці арсенал.
У 30-40-х роках XIX століття будівля отримала нових власників – графів Баворовських. Вони перебудували це суворе укріплення на палац у стилі бідермаєрівського класицизму.
Літні канікули тут проводив Адам Баворовський – граф, який став зіркою тенісу свого часу, але трагічно загинув під Сталінградом у 29 років.
Виступав за три різні збірні, засуджував політику Гітлера, потім став солдатом Вермахту
Баворовські – польська династія аристократів з Галичини. З 1879 року представники родини засідали у верхній палаті парламенту Австро-Угорщини. Любили і колекціонували предмети мистецтва, а їхня львівська бібліотека налічувала 60 тисяч томів.
Адам народився 9 серпня 1913 року у Відні у сім’ї графа Рудольфа Баворовського і австрійської графині Марії Коринської. У нього було троє братів (Еміль, Стефан, Рудольф) і троє сестер (Матильда, Марія, Францішка). Літній час малий Адам проводив у маєтках батька у Львові та Галичині. Зокрема, Баворовські володіли землями на Тернопільщині.
До школи діти графа ходили у Відні, вдома розмовляли німецькою. Адам слабо знав польську, але поважав своє походження. Хлопець рано почав грати в теніс, брав уроки в найкращих віденських тренерів. У тому ж тенісному клубі також займалися граф Метакса і барон Ротшильд.
Баворовський мав великий тенісний талант. Він тричі виграв чемпіонат Австрії серед юніорів. У 1935 році став першою ракеткою країни завдяки перемогам в одиночному і парному розрядах. У парі виступав разом з другом дитинства і ще одним відомим австрійським тенісистом Георгом фон Метаксою (мав грецьке походження). Разом вони представляли Австрію у Кубку Девіса.
Навесні 1938 року збірна готувалася до нового сезону на французькій Рив’єрі. В цей час нацистська Німеччина анексувала Австрію. Частина команди (в тому числі Метакса) повернулася до Відня і поповнила збірну Німеччини. Адам обрав інший шлях – поїхав до Варшави, оскільки мав подвійне громадянство (польське і австрійське). Вчинок Баворовського публічно засудили в Австрії.
Адам не був поза політикою. У Польщі він дав кілька гострих інтерв’ю і засудив політику Гітлера. Його слова були широко цитовані на Заході. Тенісист почав виступати за спортивний клуб варшавської «Легії». І вже в березні 1938 року виступав за Польщу у товариському матчі проти Німеччини. Адам швидко став другою ракеткою країни. У Кубку Девіса не зміг відразу грати, бо мав відбути спортивний карантин.
«Баворовський показував привабливий атакувальний теніс, добре почувався у грі біля сітки», – згадують очевидці, які бачили і навіть грали проти Адама.
Наступний сезон він почав успішно, але потім зазнав травми і програв найважливіші матчі року. У Варшаві Польща грала з Німеччиною у Кубку Девіса. Адам не зміг нічого зробили в обидвох своїх одиночних поєдинках. У серпні 1939 року здобув срібну нагороду на турнірі в Монако. До Варшави він повертався поспіхом – Друга світова війна вже висіла в повітрі.
Адам Баворовський – крайній праворуч
Баворовський опинився перед непростим вибором: повертатися до Польщі через Італію, Югославію та Румунію чи залишитися в Парижі, де живе вся його родина. На вокзалі мама і сестра Адама плакали і не хотіли його відпускати. Але він непохитний – хоче воювати в польській армії проти нацистів.
У передвоєному хаосі, який накрив всю Європу, тенісист таки успішно дістався до Варшави. Над містом вже літали німецькі бомбардувальники. Довелося звикати до життя в окупації.
«Ми зустрілися випадково. Адам, який завжди мав елегантний вигляд, того разу був одягнений у старий плащ, не голений і виглядав загубленим. У нас вийшла коротка розмова. Навіть не домовлялися про наступну зустріч, бо ніхто не знав, що його чекає завтра», – згадує колега Баворовського Богдан Томашевський.
Через кілька тижнів він випадково зустрічається зі своїм кузином. Від відомого тенісиста залишилася лише тінь. Каже, що повинен переховуватися, бо боїться арешту. Колишніх громадян Австрії німці вважали зрадниками. Шукає контактів з польським підпіллям.
Його страхи не були марними. Гестапо вистежило Баворовського і відправило у табір військополонених. Але незабаром він вийде на волю завдяки впливовим зв’язкам родини матері та протекції колег із збірної Австрії. Воля має свою ціну. Адам стає громадянином Третього Рейху і отримує дозвіл грати в тенісних турнірах. Виступає за клуб «Рот-Вайсс» Берлін. У 1941 році дійшов до фіналу чемпіонату Третього Рейху, але програв у п’яти сетах.
Адам Баворовський – у центрі, Георг фон Метакса – з газетою
Свої останні матчі Баворовський зіграв у кваліфікації Кубка Дунаю. В турнірі виступали зіркові тенісисти з Італії, Угорщини, Хорватії, Словаччини та Румунії. Змагання не закінчили через новий виток Другої світової війни – Гітлер розпочав наступ проти СРСР. А хороша гра в теніс не вберегла від виклику до Вермахту.
Адам загинув під Сталінградом на початку 1943 року. Ходить легенда, що він поступився своїм місцем у літаку, який прилетів за пораненими з Берліна, солдату з важчими ранами. А сам залишився на місці. Вважав, що йому вистачить сили і характеру пережити поранення та війну. Але не дожив до свого 30-річчя. Друга світова війна тривала ще два роки.
За часів Польської народної республіки Адама засуджували за зраду. Реабілітували учасника «Ролан Гаррос» (двічі виходив до четвертого кола) та «Вімблдону» після падіння комуністичного режиму.
***
Партнери Баворовського по збірній Австрії теж стали жертвами війни. Метакса загинув під час бомбардування у 1944 році. Ханс Редль втратив руку в боях біля Дніпра. Після ампутації та війни відновив кар’єру. Під час подачі підкидав м’яч ракеткою. Виступав на «Вімблдоні» та за збірну Австрії. Потім був президентом австрійської федерації тенісу.
Фото: Przegląd Sportowy, db4tennis.com
