Блог Апельсинова кава

Дмитро Комаров – фанат футболу: з дитинства вболіває за «Динамо», дарував бразильцям форму збірної України

Футбольні пригоди відомого українського мандрівника, автора та ведучого програми «Світ навиворіт» Дмитра Комарова. 

 

Брав автограф у Шевченка, був на похороні Лобановського

Дмитро народився в Києві, навчався у школі, вікна якої виходять на «Олімпійський».

«У школі ми настільки фанатіли від футболу, що зранку, після великих матчів проти «Барселони», «Ювентуса» йшли на стадіон, щоб відчути атмосферу, яка ще залишилася з вечора. Підбирали квитки, прапори, дудки, транспаранти і обговорювали вчорашній поєдинок.

Із дудок мені вдалося змайструвати такий агрегат, який звучав, наче гуцульська трембіта. Він мав один метр у довжину і видавав дуже низький баритон. Ось таким було моє футбольне дитинство – всі ми буквально жили футболом», – розповів Комаров в інтерв’ю «Футбол 24».

Дмитро не пропускав жодного домашнього матчу «Динамо» у чемпіонаті України.

«Купував найдешевші квитки – на сектор за воротами. Іноді вдавалося потрапити на міжнародні матчі, але задоволення це було не з дешевих, враховуючи складну фінансову ситуацію 90-х. Не завжди вдавалося зекономити на бутербродах чи випросити у батьків бодай 15-20 гривень».

Під час одного з матчів хлопця забрали в міліцію через запалений бенгальський вогонь.

«Коли кияни забили м’яч, я на радощах запалив свій вогник. Мене одразу вивели зі стадіону. Батькам довелося забирати мої документи. На диво, усе відбулося достатньо цивілізовано, але з того часу бенгальських вогнів я на стадіон не брав.

Якби у 1996 чи 1997 році ви зустріли б мене в метро, то просто не впізнали б. Перед матчами збірної України я повністю розфарбовував обличчя – одна половина жовта, а інша – блакитна. Заради «Динамо» наносив літери «Д» на щоки. На голові – стрічка, на шиї – шарф. Словом, максимальна кількість клубної символіки».

Комарову пощастило застати період «Динамо» після повернення Валерія Лобановського.

«Ніколи не забуду півфінал Ліги Чемпіонів 1999 року «Динамо» – «Баварія». Ми тоді зіграли 3:3, а молодий Шева забив два голи. Це був найкращий матч, з тих, які я пам’ятаю. Після гри я підловив Андрія біля стадіону. Він поставив мені автограф на календарику. У мене була така ейфорія, таке щастя, що батькам ніяк не вдавалося мене заспокоїти. «Вгомонись, – казали вони. – Людина тобі всього лише розписалась, а ти поводишся, як божевільний».

Після закінчення школи Дмитро пішов працювати журналістом і фотографом.  

«Отримав журналістське посвідчення, за допомогою якого спокійно проходив на матчі збірної України. Розташовувався за воротами, як фотограф. Регулярно бачив на відстані простягнутої руки Лобановського, Сабо і всіх інших легендарних динамівців.

Був на похороні Лобановського. Добре пам’ятаю, як увесь Хрещатик ридав і аплодував. Це був дуже сильний епізод. Так, як проводжали Лобановського, не проводжали, напевно, нікого. Він – справді наша гордість.

Бачив сльози на очах усіх футболістів «Динамо» і збірної України. У мене й самого навернулися сльози. Було дуже сумно і боляче. Супроводжував процесію від стадіону аж до Байкового кладовища. Стіна людей, живий коридор. Працював фоторепортером близько шести років, відвідав усі найбільш значущі події початку 2000-х, але чогось схожого я ніколи не бачив. Це ще раз засвідчує величезну народну любов до Лобановського».

Поступово подорожі витіснили футбол у житті Комарова. А у 2010 році почала виходити його програма «Світ навиворіт» на каналі «1+1».

«Того юнацького азарту і зірваного горла вже немає. Але я продовжую любити «Динамо» і стежити за їхніми виступами. Чесно кажучи, зараз команда грає вже не так, як у 90-х».

Подарував бразильським дітям форму «Динамо», збірної України та автобус

За час існування програми Комаров зняв серії випусків про Камбоджу, Індію, Танзанію, Ефіопію, Занзібар, Кенію, В’єтнам, Індонезію, Мексику, Кубу, Болівію, Непал, Японію, Бразилію та Китай. За можливості, мандрівник торкається футбольної тематики.

«У такій країні, як Бразилія, було б помилкою ігнорувати футбол. Був епізод, коли ми намагалися здійснити мрію хлопчаків-футболістів із фавел. Один із них справді сумлінно займається у школі футбольного клубу. Інший, на жаль, повернувся до бандитського життя, але суть не в цьому. Намагався зробити цим дітям максимальну кількість сюрпризів. Ці хлопчаки із самісіньких низів бразильського суспільства. Ми приходили на матчі внутрішнього чемпіонату їхньої фавели і забирали у ресторани, де замовляли їжу кілограмами. Раніше вони ніколи не бували у таких місцях».

Комаров знімав Бразилію тричі з перервами. Спершу – 4 місяці поспіль, потім – місяць, згодом – ще два місяці.

«Одного дня я подарував бразильським дітям форму «Динамо». Про всяк випадок привіз із собою цілу валізу динамівської екіпіровки. Ця форма хлопчакам настільки сподобалася, що вони досі у ній грають.

Там знають про Україну і Шевченка, а «Динамо» і «Шахтар» практично не ідентифікують. Це, звісно, не стосується професіоналів – футболістів, тренерів, селекціонерів. Бо ця когорта бразильців чудово орієнтується на футбольній карті світу».

Під час зйомок Дмитро познайомився з унікальною родиною. Подружня пара виховує 13 хлопчиків, які створили свою власну футбольну команду. Всіх синів батьки назвали на честь відомих футболістів, прізвище яких починається на букву «Р»: Роналдо, Рафаель, Рауль, Рубен, Ріко, Родрігез, Рівалдо, Рамірез, Рікельме, Руан, Раї, Робсон і Рейнар. Команду тренує їхній батько Шітаун.

«Мама Джусі розривається, щоб всю команду нагодувати кашею на воді, помити посуд, випрати одяг і так далі. Сплять пацани на матрацах на підлозі, речі звалені в купу. Я сам з багатодітної сім’ї і пам’ятаю, як важко було батькам в голодні 90-ті з трьома дітьми. Тому уявити собі не можу, як вони дають собі раду з 13-ма дітьми.

Вони жодного разу нікуди разом не з’їздити. 15 квитків на автобус – дорого. Жодного разу не були в гостях у рідної бабусі. Все життя проходить у будинку і у дворі», – написав Комаров у своєму інстаграмі.

Українець вирішив полегшити життя цій сім’ї. Ведучий купив і подарував їм старенький, але робочий мікроавтобус Volkswagen T1. Раніше він був шкільним, а потім його списали. Батьки плакали від щастя, коли побачили свій подарунок, а хлопці носили Комарова на руках. Ще одним сюрпризом для них стала форма збірної України.

«Це був один з найщасливіших моментів всієї експедиції до Бразилії. Щастя в очах 13 братів-футболістів я ніколи не забуду», – сказав ведучий.

Пізніше у Шітауна народився ще один син. Але вони з дружиною ще мріють про дівчинку.

А ще Комаров знайшов наймолодшу зірку бразильського футболу. Марко Антоніо вже називають другим Пеле і майбутнім генієм футболу. На момент зйомок йому було 7 років (зараз вже виповнилося 9). Хлопчик мріє стати півзахисником «Ювентуса». Дмитро навіть порадив «Динамо» звернути увагу на цього футболіста. 

Одружився з Міс Україна і ведучою «Зіркового спорту», був на фіналі Ліги чемпіонів

Хоч Комаров багато часу проводить у подорожах, але час від часу ходить на футболу на стадіони. У 2016 році побував в Одесі на матчі за Суперкубок України між «Динамо» та «Шахтарем». Кілька разів підтримував збірну України, в тому числі і на виїзних іграх.

У 2018 відвідав фінал Ліги чемпіонів у Києві. Тоді «Реал» на «Олімпійському» переміг «Ліверпуль» – 3:1.

«Шалено радий, що фінал Ліги чемпіонів провели в Києві на моєму рідному «Олімпійському». Навіть мріяти про це не міг в шкільні роки, коли на цьому ж стадіоні у нас проходили уроки фізкультури. Саме тут в 90-ті я бігав крос і стометрівку», – написав Дмитро у фейсбук.

Минулого року ведучий одружився з Міс Україна-2016 Олександрою Кучеренко. Пара разом виступала на шоу «Танці із зірками-2017». Кучеренко теж небайдужа до спорту. Дівчина веде програму «Зірковий спорт» на телеканалі ICTV.

Футболіст «Львова» – власник бренду одягу. Його носять Неймар, Роналдіньо, Вілліан та купа інших зірок

Спортивная семья Мораеса: брат выиграл Лигу чемпионов, отец играл за «Сантос», жена увлекалась серфингом

Фото: сторінка Дмитра Комарова в інстаграм

Автор

Комментарии

  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья
Loading...