Підсумки першого туру АПЛ. З чим повернувся до нас англійський футбол. Частина перша

Перший тур АПЛ завершено. До вашої уваги перша частина невеликого огляду на матчі туру.

 «Фулгем» - «Арсенал»

Матч-відкриття сезону вийшов радісним лише для однієї з лондонських команд. Більш детальний огляд на поєдинок можна прочитати тут. Якщо говорити коротко, Артета увірвався до нового сезону із великими амбіціями і, головне, із командою, яка ці амбіції має змогу втілити у реальність. «Арсенал» здолав суперника за усіма статтями, вигравши у кожному з компонентів гри. Підсумковий рахунок 0:3 лише зайве тому підтвердження. Вдало дебютували новачки команди – Вілліан та Габріель. Фулгем же показав, що з командою топ-6 цього сезону їм змагатися зарано – xG «дачників» 0,13 за гру, тобто вони створили самі (помилка Габріеля на початку матчу не враховується) моментів навіть на пів голу. Для порівняння, xG «канонірів» - 2,16. Тож і перемога «Арсенала» вбачається закономірною.

«Крістал Пелас» - «Саутгемптон»

Перший матч сезону для «святих» став хорошим за грою, проте поганим за результатом, «Пелас» виявився сильніше 0:1. При цьому «Саутгемптон» повністю контролював гру, володівши м’ячем 70% часу, завдавши більше ударів по воротах, а їх показник PPDA усього 3.16. Це означає, що суперник мав змогу зробити лише три передачі перед тим, як гравці «Саутгемптона» вступали у відбір. Для порівняння, самі гості мали змогу зробити таких передач 17.

Тобто пресинг-модель Хайзенхютля працювала, а ось коли справа доходила до завершення атаки, тут у команди починалися проблеми. Не можна сказати, що «Крістал Пелас» не заслуговував на перемогу, лондонці створили свої моменти, один з них реалізували та виграли матч, до того ж декілька якісних сейвів здійснив Гуаїта. Тож «Пелас» має ґрунт для роздумів над тим, як пресингувати команди приблизно свого рівня в АПЛ, а «Саутгемптону» треба працювати над реалізацією.

«Ліверпуль» - «Лідс»

На ряду із протистоянням Моуріньо – Анчелотті, конфронтація Клоппа та Б’єлси у цьому турі була центральною темою для обговорення у футбольній спільноті. І команди видали екстра-класний матч, при цьому абсолютно по-дитячому помиляючись у захисті. Але перфоменс Салаха із його хет-триком приніс мерсисайдцям перемогу 4:3. Було видно деяку повільність у гравців «Ліверпуля», команда втомлена від таких інтенсивних минулих сезонів, що йшли поспіль, плюс карантинна перерва і догравання після цього дали про себе знати. І якщо атака ще виглядає більш-менш свіжою, то у захисті та центрі поля червоних в цьому матчі були проблеми. Особливо напомилявся Ван Дейк, який хоч і забив зі стандарту, але у захисті діяв невпевнено (одна з його явних помилок стала гольовою). «Лідс» же показав, що здатний використовувати помилки в обороні суперника ( xG «Лідса» не найкращий, усього 0,27, при цьому команда Б’єлси забила тричі) і боротися із топ-командами, нехай цей топ і не в найкращій формі (у команд однаковий показник PPDA – 9, це означає, що команда може і буде пресингувати суперників надалі). Тож Клопп здобуває хоча й невпевнену, але перемогу, а Б’єлса такою грою робить гучну заяву та підігріває цікавість до інших матчів із великими суперниками.

«Вест Гем» - «Ньюкасл»

Гра «молотобойців» у цьому матчі була дещо схожою на гру «Саутгемптона», про яку говорилося вище: виграли володіння, краще пресингували, навіть у площину воріт били частіше, проте виграли суперники, 0:2. «Ньюкасл» завдав усього 2 удари у площину (і 15 загалом) і забив двічі, при чому на ці голи «сороки» награли. Якщо подивитися на теплову карту, вони, на відміну від «Вест Гема», заходили до штрафної суперника і обидва голи були забиті з її меж. Майкл Антоніо, який грав на вістрі атаки лондонців був відрізаний від своєї лінії півзахисту, він не отримував м’яча у вигідних позиціях, тому й мусив бити здалеку, що виходило дуже невдало. Тож у підсумку поразка 0:2.