«Завжди посміхається і має неймовірне серце». Як Зінченко став своїм у «Манчестер Сіті»
Зірка не тільки на полі, але і за його межами.
Зірка не тільки на полі, але і за його межами.
Олександр Зінченко став гравцем «Манчестер Сіті» у 2016 році. Давайте будемо відвертими, тоді перехід молодого українського футболіста з «Уфи» в один з англійських суперклубів сприйняли скептично та з іронічними посмішками.
Наприклад, ще на етапі чуток у пресі Андрій Воронін не вірив, що справа дійде до офіційного підписання контракту.
«Зінченко молодий, талановитий гравець, але треба реально дивитися на речі. Ну який «Манчестер Сіті»? Де він там буде грати? Йому треба набиратися досвіду, практики. А в «Сіті» можна грати в PlayStation».
Через три роки Воронін скаже, що «Зінченко, мабуть, єдиний з українців, хто дійсно грає в Європі».
Олександр пройшов шлях від не надто вдалої оренди в ПСВ до елітного гравця у складі «Сіті». І встиг за цей час зібрати неймовірну колекцію трофеїв – вже 9 титулів! А в цю суботу він може додати до своїх золотих медалей чемпіона Англії та кубків ще трофей переможця Ліги чемпіонів.
Ключовим у всій цій історії успіху стало рішення залишитися в «Сіті», боротися за місце у складі і працювати над собою. А найважливіше – Зіна став своїм хлопцем у команді та в роздягальні повній зірок. Він не зламався, не поплив, не скаржився, коли не виходив на поле, як це часто трапляється з нашими гравцями в Європі. Разом зі партнером спецпроекту брендом чистого пломбіру «МОРЖО» розповідаємо, як Олександр запалює в «Манчестер Сіті».
Гвардіола дуже любить і цінує українця. Інколи тролить
Зінченко проводить за «Сіті» четвертий повноцінний сезон. Весь цей час він працює з одним з найкращих тренерів світу Пепом Гвардіолою. І хоч українець не завжди грає в основі, але продовжує прогресувати і вчитися. Тренер дуже цінує стійкість і характер свого гравця. І зовсім не шкодує хороших слів для нього перед журналістами.
Ось реакція Пепа на гру Саші у недавньому півфіналі Ліги чемпіонів проти ПСЖ. Цей матч називають, можливо, найкращим у його кар’єрі.
«Зінченко бився за своє місце тут. Він міг перейти в інший клуб, але сказав: «Ні, я хочу бути тут». Це багато означає». Він грає не на своїй позиції і ніколи не скаржиться. Зрештою, він не помиляється. Коли ти щось говориш, він це схоплює на льоту. Завжди зібраний і зосереджений.
На лівому фланзі захисту він грає проти Салаха, Рашфорда, Ді Марії – найсильніших суперників, і не помиляється. Його культура поведінки з м’ячем – виняткова. Ми знаємо це, але у четвірці захисників головна якість – не помилятися».
У фіналі Кубка англійської ліги «Сіті» переміг «Тоттенгем». Зінченко на поле не виходив, але Гвардіола згадав про українця після матчу.
«Люди кажуть, що я обрав найсильніший склад, але я не погоджуюся із цим. Подивіться на лаву запасних. Алекс Зінченко проводить прекрасний сезон, я завжди думаю про нього. Деколи доводиться обирати».
Трохи повернемось в минуле. Олександр дебютував за «Сіті» спочатку в Кубку англійської ліги, а потім і в матчі АПЛ. Але головне – завоював повагу від Гвардіоли.
«У першому таймі він зіграв чудово. Алекс дуже талановитий гравець. Його люблять, тому що він класний хлопець і завжди посміхається навіть у важких ситуаціях».
Минулого року Пеп зібрав символічну збірну з гравців, яких встиг потренувати за свою кар’єру. Тут є один момент – мова йде лише про спортсменів, які співпрацюють з компанією-спонсором «Сіті» Puma. Але це все деталі. Головне, що місце в команді знайшлося для українця.
«Зінченко – 10-й номер, але в «Манчестер Сіті» грає зліва в захисті. Саме тому він доклав неймовірних зусиль для цього. Він володіє чудовими характеристиками. Це розумний і відкритий хлопець. Зінченко – веселий і має неймовірне серце».
При нагоді Гвардіола може і потролити свого підопічного. Про одну таку ситуацію розповіла дружина гравця Влада Седан.
«У Пепа був день народження – 50 років. Саша підійшов його привітати. Зіна – це Зіна. Спочатку компліменти, побажання, але повинна ж бути ложка дьогтю в бочці з медом. Зіна йому наприкінці каже, мовляв, 50 – це вже старість. Травить у своєму стилі. А Пеп на нього подивився і каже: «Алексе, головне, щоб я твоїй дружині подобався, і все буде добре».
Це був такий фідбек від тренера на критику Влади. Минулого року вона назвала виліт «Сіті» з Ліги чемпіонів від «Ліона» зашкваром і проколом Гвардіоли. Пізніше англійські медіа визнали її правоту.
Брат-близнюк Де Брюйне
В «Сіті» Зінченко знайшов собі брата – Кевіна де Брюйне. Зовнішня схожість футболістів стала предметом жартів не тільки серед фанатів, але й у команді. Футболістів навіть почали запитувати, як вони їх розрізняють.
«Невеликі відмінності все-таки є. Ми жартуємо над цим в роздягальні. Але взагалі так, вони реально схожі на близнюків. Або навіть, швидше, на батька і сина», – говорив воротар «Сіті» Едерсон.
Бенжамен Менді також називав їх близнюками. А фанати робили колажі, наче Зінченко – це син Кевіна. Між собою гравці просто сперечаються, хто красивіший. Де Брюйне раніше казав, що Саша «мій страшний брат».
«Він постійно співає. Але це реально жахливо. Ти не хочеш це чути. Зінченко мій брат? Він хоче ним бути, але це неможливо. Але, звичайно, ми схожі», – сказав Де Брюйне.
«Постійно чую його ім’я. Всі навколо називають мене «Кев». Коли йду в командний автобус, вболівальники кричать: «Кев, Кев, можна фото?» Я повертаюсь, а вони: «Ой, ти не Де Брюйне». Здалеку, можливо, ми і виглядаємо, як близнюки, але, якщо станемо поруч, нас складно сплутати. Я красивіший від нього», – це вже відповідь Олександра.
Але найбільший комплімент Зінченко отримав від англійських медіа, коли вони написали, що він почав грати, як Де Брюйне.
Змусив Стерлінга гавкати, а Стоунза вчив говорити російською
Особливі стосунки в Алекса, як його називають в Англії, склалися не тільки з Де Брюйне. Практично до кожного в команді українець знайшов свій підхід.
Наприклад, з Рахімом Стерлінгом Зінченко зарубався у FIFA, переміг і змусив суперника лаяти, як собака. Згодом він обіграв його в теніс і Стерлінгу знову довелося гавкати. І це у свої перші сезони в команді! Хлопець взагалі без комплексів і з чудовим відкритим менталітетом.
Джона Стоунза він вчив говорити російською. У них навіть вийшов невеликий діалог.
З Лероєм Сане Зінченко грав на приставці в американський футбол за два тижні до Супербоула. Українець програв – дуже засмутився і дав супернику по коліні.
Перед одним з матчів АПЛ малював у темряві портрет Менді в образі супергероя. Вийшло доволі непогано. Принаймні, краще ніж Зінченко на картині француза.
А під час карантину він просто порвав мережу тренуванням зі своїми французькими бульдогами – Луї і Мією. З того часу, як футболіст подарував їх Владі, вони стали справжніми зірками – грають у футбол, зустрічають Зінченка після матчів, вболівають за «Сіті».
А ще за словами Олександра, вже спокійно говорять англійською. До речі, сам гравець почав вчити мову ще в «Уфі», тому вже у своєму першому сезоні в Англії міг спокійно давати інтерв’ю місцевим журналістам.
Словом, Саша – футболіст-мрія будь-якої прес-служби. Легкий на підйом, з чудовим почуттям гумору, харизматичний, з чарівною посмішкою та яскравими емоціями на обличчі. Він навіть зі звичайного тренування витягне цікаву історію – зробить селфі з дівчиною-фотографом «Сіті», ганятиметься за Бернардо Сілвою після того, як той прокине йому м’яч між ніг, співатиме по дорозі на полі. І в цьому весь Зінченко.
Мало не розбив кубок під час святкування, подарував медаль чемпіона Англії дідусеві, має своє фірмове святкування
Зінченко ніколи не забуде своє перше чемпіонство Англії. Команда вийшла на спеціальну сцену, де мала отримати трофей. Саша так радів, що випадково зачепив кубок і той впав на газон. Вираз обличчя футболіста в момент падіння нагороди – це щось неймовірне.
«Мені просто не пощастило. Ми щось співали про Яя Туре і я втратив кубок з поля зору. Коли він впав з моєї вини, я подумав: «Боже мій, кар’єра закінчена, тепер я більше не гратиму в Сіті».
Пізніше Гюндоган розвинув цю тему з кубком у твіттері. «Хтось знає місце, де лагодять трофеї? Питаю для друга».
І отримав фідбек від Серхіо Рамоса. «Знаю кілька місць, але я не звертався туди з 2011 року. Ламав трофеї ще до того, як це стало мейнстрімом».
Після пригод з кубком Зінченко відправився в рідний Радомишль до дідуся і привіз йому золоту медаль чемпіона Англії. Дуже красивий жест від онука, який він повторив і наступного сезону.
Ще одна класна традиція Саші – його фірмове святкування голів та перемог. Він просто стрибає в натовп футболістів наче рок-музикант на концерті. Шалені емоції та ефектні фото на виході.
«Хіба може святкування голу обійтися без стрибка Зінченка в натовп?», – писав офіційний твіттер «Сіті» після одного з матчів.
Здається, і «Манчестер Сіті» вже важко уявити без українця, який став своїм у Манчестері.
***
Без сумніву, на перший план виходять справжні характеристики гравця: наполегливість, праця над собою і власним професіоналізмом. І це те, що дійсно цінують тренер «Манчестер Сіті», інші футболісти команди і вболівальники Олександра. Бо тільки справжнє цінуєш по-справжньому. І саме тому, коли купуєш морозиво, так хочеться відчувати смак справжнього морозива, без штучних добавок, які його маскують і залишають «в запасі».
«МОРЖО». Морозиво зі смаком морозива
Фото: «Манчестер Сіті», інстаграм Олександра Зінченка
