Історія українського футболу. «Матч смерті». Український футбол від зародження до сьогодення

Зараз в період Всесвітнього карантину ми все більше занурюємося в історію футболу та знаходимо все нові цікаві факти. Буквально два-три місяці тому ми не могли і уявити наше життя без ЛЧ чи АПЛ , а сьогодні це наші реалії.Футбол в Україні, як і в багатьох країнам Європи є найпопулярнішим видом спорту давай те ж згадаємо ,як ця гра зароджувалась на теритирїї нашої держави. Перший матч в історії України відбувся у Львові в далекому 1894 році. Матч розпочався 14 липня 1894 року о 17:00 гра тривала між спортивно-гімнастичне товариство «Сокіл» — Львів проти Кракова. На стадіоні який вміщував 10 000 глядачів тоді прийшло лише 3 000 тисячі вболівальників гра тривала 7 хвилин до першого забитого м’яча.Перший і отсаній гол в тому матчі забив другокурсник учительської гімназії Володимир Хомицький, який діяв на лівому боці поля та грав за “СОКІЛ”.

Про тактики і стратегії тоді не йшло і мови , а стійками служили два прапорці увіткнуті в землю. У 1900-х роках перші футбольні клуби виникають у багатьох містах України — ініціаторами є переважно молодь, студенти вищих шкіл. У багатьох містах першими гравцями були робітники та моряки з країн Європи. Згодом було створено першу лігу - це була Одеська футбольна Ліга створена в 1910 році брали участь ОБАК (Одеський британський атлетичний клуб), ОКФ (Одеський кружок футболу), шереметьєвці, «Спортинг-Клуб», «Вега», «Індо», «Турн-Ферайн» (команда німецького спортивного товариства) і «Флорида». У 1912 р. ОФЛ вступила у Всеросійський футбольний союз, а 20 жовтня 1913 р., перемігши у фінальному матчі збірну Санкт-Петербургу (4:2), збірна Одеси стала Чемпіоном Російської Імперії.

Осередками футбольного життя радянської частини України залишалися великі міста: Київ, Одеса, Дніпропетровськ, Сталіно. Найкращі команди грали у Харкові — тодішній столиці республіки. Першості УРСР у 1921,1922,1923,1924,1927,1928,1932,1934роках виграли саме харків'яни. 1927 року засновано «Динамо» (Київ).

Саме «Динамо» було єдиною українською командою у найвищій лізі першого чемпіонату СРСР 1936. «Динамівці» зайняли 2 місце. Одними з найкращих футболістів країни були воротар Антон Ідзковський, захисник Костянтин Фомін, нападники Костянтин Щегоцький і Віктор Шиловський. Але за чемпіонство боролися тільки сильні московські клуби («Динамо» та «Спартак»), а найвищим довоєнним показником киян залишилось віце-чемпіонство 1936.

В Києві влітку 1942 році провели міжнародний турнір в якому брали участь військові з Угорщини,Румунії та Німеччини від України було заявлено дві команди — «Рух» і «Старт» (або ж по-іншому «Хлібзавод»). Наша команда “Cтарт” виграла свій перший матч в Німецькой команди «Флякельф». Через 3 дні — 9 серпня 1942 року «Старт» знову ж таки вийшли на матч проти «Флякельфа» , наші хлоппі уже знали до cтартового свистка , що у випадку перемоги вони будуть затримані або розстріляні.Футболісти з команди “Старт” виграли цей матч з рахунком - 5: 3. Ця гра увійшла в історію під назвою «Матч смерті».

У 1960–1963 рр. у вищій лізі виступав харківський «Авангард». На чемпіонаті світу 1962 року за збірну СРСР у нападі грав київський «динамівець» Віктор Каневський.

«Динамо» (Київ) під керівництвом Віктора Маслова 1966–1968 роках повторило рекорд ЦСКА (Москва) перемігши у 3 чемпіонатах СРСР поспіль. У 1966 році відрив киян від «срібного» призера, ростовського СКА досяг 9 очок (тоді давали 2 очки за перемогу). Найкращим футболістом країни 1966 назвали півзахисника «Динамо» Андрія Бібу. На англійському чемпіонаті світу 1966 основним гравцем основи був Йожеф Сабо, а Валерій Поркуян, Віктор Серебряніков та Леонід Островський з'являлися на полі лише у деяких іграх. Радянський Союз дістався до півфіналу — досягнення, яке збірній вже не вдасться повторити чи перевершити.

Але ніхто в Україні не міг наблизитись до легендарного гравця Олега Блохіна. Блохіна визнавали найкращим футболістом України у 1972, 1973, 1974, 1975, 1976, 1977, 1978, 1980 і 1981 роках та найсильнішим гравцем СРСР у 1972, 1973 та 1974 роках.

За років Незалежності в Україні в 1991 році створюють Федерацію футболу України. Першим президентом ФФУ став Віктор Банніков. Збірну формували на основі "Динамо", "Чорноморця", "Дніпра", куди лише в 1996-у, після шести років праці на Близькому Сході, повернувся Валерій Лобановський. Він зробив ряд футболістів зірками світового класу, які невдовзі перейшли грати до закордонних клубів (Андрій Шевченко, Олег Лужний, Каха Каладзе, Сергій Ребров). У 2004 році український легіонер «Мілана» (Італія) Андрій Шевченко виграв «Золотий м'яч» — приз найкращому футболістові Європи.

Першим серйозним турніром для національної команди став ЧМ-2006 року. На самому чемпіонаті Україна сенсаційно дійшла аж до 1/4 фіналу. За підсумками 2006 року Олег Блохін потрапив до списку 10 найкращих тренерів світу.

Клубний футбол в Україні теж процвітав про це свідчать такі факти:

20.05.2009 р. донецький «Шахтар» став володарем Кубка УЄФА, у фіналі вигравши у німецького «Вердера» (2:1). У 2015 році «Дніпро», під керівництвом Мирона Маркевича, сенсаційно вийшов у фінал Ліги Європи, поступившись у ньому «Севільї» з рахунком 2:3.

Зараз збірна Україні з футболу під керівництвом Шевченка провела успішну відбірну кампанію до уже ЄВРО-2021. Будемо сподіватися Україна й надалі залишатиметься футбольною країною і буде гідно показувати себе на світовій арені.

Футбол на паузі, але коли він повернеться буде ще гарячіше.

Будьте здорові!