Tribuna/Теннис/Блоги/MATRIX/Rolland Garros 2016. Третє коло. Цербер

Rolland Garros 2016. Третє коло. Цербер

Результати деяких не таких вже й невдах після другого кола РГ-2016 та їхні перспективи на третє коло.

Блог — MATRIX
Автор — Morpheus
27 мая 2016, 09:36
Rolland Garros 2016. Третє коло. Цербер

Іноді навіть на турнірах Великого Шолому бувають ідеальні дні. Іноді навіть два поспіль. Тож із задоволенням можна пригадати як це було.

1. Фернандо Вердаско - Іван Додіг. 6-2; 6-1; 6-3.

Перфектне і впевнене виконання. Карколомна гра на прийомі. Такого рівня гри два матча поспіль я не можу пригадати з Вімблдону-2013 року. Просто молодець.

2. Ніколас Альмагро - Іржи Весели. 6-4; 6-4; 6-3.

Як я і написав після першого кола - він повернувся. Це той самий Альмагро, котрий безумовно входив в топ-10 найкращіх грунтовиків свого часу. Методичне і спокіне знищення переможця Джоковича в Монте-Карло.

3. Джек Сок - Дастін Браун. 6-3; 7-6(5); 6-2.

Мабуть якби Браун поводив себе трохи по іншому, то може зачепив би сет. Але в прикрашену дредами голову прийшла не дуже вдала ідея галасно радіти явно зірваним ударам і подвійним помилкам суперника. Всі знають, що злити людину з добре поставлени ударом завжди небезпечно. Зі злою посмішкою Джек відкрив вогонь артилерії і весь serv&valley Брауна відправив під шум, під греблю. Ще й у сітки якісніше грав.

4. Роберто Батіста-Агут - Поль-Анрі Матьє. 7-6(5); 6-4; 6-1.

Запалу французському ветерану дістало лише на один сет, а далі його замучене травмами тіло просто почало потроху капітулювати. Ніякі рідні стіни і несамовита підтримка публіки не змогли ліквідувати різницю в рівні гри з елітним іспанським бейслайнером.  У Роберто занадто добрі нерви, щоб програвати такі матчі. Хоча хлопці подарували досить багато красивих розіграшів. 

5. Аляж Бедене - Пабло Карено-Буста. 7-6(4), 6-3; 4-6; 5-7; 6-2.

Цей хлопець не розчарував. П'ять сетів затятої, бескомпромісної боротьби де переміг той, хто діяв сміливіше і більше атакував. Іспанець традиційно добре грав с з бекхенду. Аляж однаково добре бив з обох рук. Все потужно, глибоко, грамотно. Люблю таке.

І що ж цих чудових хлопчиків чекає в наступному колі? Тут в же починаються проблеми.

1. Фернандо Вердаско - Кеї Нісікорі.

Ой, лишенько. Цей клятий японець с карколомним темпом та антігуманними кутами. Це бісова інкарнація Давиденко з апгрейдом на п'ятисетовий формат та покращеною ментальною стабільністю. Дуже важкий матч-ап. Фернандо тут не фаворит і йому треба буде зберегти свою ментальну рівновагу, щоб тримати якість подачі на рівні попередніх матчів. Але в нього є шанси, вони є. Його максимальний рівень гри вище ніж максимум  Нісікорі. До нього треба лише підійти і залишатись там якийсь час. Зворотний крос і перевага у сітки йому на допомогу. 

2. Ніколас Альмагро - Давід Гоффін.

Те саме, що й в попередньому матчі, але задача спрощується тим, що Гоффін ментально набагато слабший ніж Нісікорі. Альмагро не отримає звичну перевагу завдяки бекхенду тому, що у Гоффіна він теж чудовий і... дворучний. Проте іспанець може набагато краще подавати. Якщо хтось не провалиться ментально одразу, то може бути дуже спекотно. 

3. Джек Сок - Альберт Рамос-Вінолас.

Скоріше за все три сети і Джек піде в наступне коло. Різний рівень гри.

4. Роберто Батіста-Агут - Борна Чорич.

Скоріше за все Роберто тут виграє. Він занадто стабільний для Чорича, котрий добре грає, але в нього нема достатньо потужних ударів, щоб пробити елегантні схеми іспанця. Борна може зловити кураж і завдати чимало клопоту, але Роберто це не нездара Томіч, він вміє на корті більше ніж юний хорват. 

5. Аляж Бедене - Новак Джокович.

Тут все зрозуміло. Це вирок. Але коли вирок винесено, то втрачати вже нема чого. Можна робити все що завгодно. В Аляжа є удари, в нього є подача. Потрібно всього-навсього маленьке диво. Audentes fortuna juvat. Сміливим доля допомагає.