Під покровом валлійського лісу

Вперше за десять років неспокійно у валлійському Свонсі. І серця вболівальників прикуті до «Ліберті Стедіум». Керівництво клубу змінює головного тренера та покладає відповідальність за гру у дербі південного Уельсу на колишнього капітана та легенду «Лебедів» – Гаррі Монка.

Мікаель Лаудруп був близький до того, щоб покинути Свонсі Сіті ще влітку минулого року. Британська преса писала про конфлікт його агента з керівництвом «Джекс», про те, що у послугах данського фахівця серйозно зацікавлені Монако та Парі Сен-Жермен. Президент клубу, Г’ю Дженкінс, як і годиться, цю інформацію спростовував. Про звільнення головного тренера й мови йти не могло. Свонсі під його керівництвом провели найуспішніший сезон у новітній історії: в лютому клуб відсвяткував перемогу у Кубку ліги та ще за кілька місяців до кінця чемпіонату комфортно почувався в середині турнірної таблиці.

Трансферна кампанія давала фанам привід думати, що їх команда готова рухатись далі. Зокрема, спробувати свої сили на європейській арені - у перспективі навіть поборотись за перемогу у Лізі Європи. Тільки на купівлю Вільфреда Боні, Джонджо Шелві та Хорді Амата влітку витратили приблизно 23 млн євро.

Свій третій сезон в Англійській Прем’єр-лізі команда розпочала із двох поразок поспіль. Щоправда, календар не був прихильним до «Лебедів». У стартових турах їм довелось грати з Манчестер Юнайтед та Тоттенгемом. У вересні команда Мікаеля Лаудрупа почала демонструвати більш впевнену гру, і якщо перемоги над Вест-Бромвічем та Крістал Пелес виглядали закономірними, то Ліверпуль, що приїхав на «Ліберті Стедіум», несподівано вперше у сезоні втратив залікові бали і повернувся додому тільки з нічиєю. Героєм і водночас антигероєм зустрічі став колишній гравець «Скаузерів» – Джонджо Шелві.

Команда неоднозначно провела осінній відрізок сезону, втрачаючи залікові бали у матчах з не найсильнішими суперниками – Вест Гемом, Сток Сіті, Саутгемптоном. Окремою історією стала поразка у грі з принциповим суперником: Кардіфф на власному полі переміг Свонсі у дербі південного Уельсу.

У Лізі Європи справи підопічних Мікаеля Лаудрупа складались краще. Після перемог над шведським Мальме (за іронією долі, командою тоді керував Уле Гуннар Сульшер, сьогодні головний тренер Кардіффа) та румунським Петролул, Свонсі потрапив до групового раунду турніру. Зі змінним успіхом, «Лебеді» зуміли пробитися у стадію плей-офф. Щоправда, з суперником у 1/16 «Джекс» не пощастило: на команду чекають дві зустрічі з італійським Наполі.

Про кризу у Свонсі заговорили у грудні. Підопічні Мікаеля Лаудрупа продовжували втрачати залікові бали на рівному місці. Іспанський нападник Мічу протягом тривалого часу не міг набрати тієї блискучої форми, яку демонстрував у минулому сезоні, а у грі з Евертоном зазнав травми, і як з’ясувалось, не зможе покинути лазарет команди до лютого. Роль першої скрипки в атаці «Лебедів» взяв на себе Вільфред Боні. Саме його гол наприкінці матчу з Манчестер Юнайтед допоміг Свонсі вибити «Червоних дияволів» з Кубку Англії. Дублем відзначився Боні у воротах Бірмінгема, вивівши Свонсі у 5 раунд кубкового турніру.

Але у чемпіонаті після невдалих результатів (тільки одна перемога в останніх десяти матчах) клуб опинився в ситуації, коли сьогодні всього два залікові бали відділяють «Джекс» від зони вильоту. Британська преса знову підняла на поверхню згадки про напружені відносини між керівництвом клубу та головним тренером. Поразка від Вест Гема, після якої данський тренер несподівано покинув команду на два дні і полетів у Париж, стала останньою краплею, що переповнила чашу терпіння у президента клубу. Мікаель Лаудруп був звільнений з посади головного тренера Свонсі Сіті.

Роберто Мартінес та Брендан Роджерс, що своєю роботою у клубі закладали фундамент стилю і манери гри, яку ми звикли бачити у виконанні «Лебедів», завжди добре відгукувались про свого боса – Г’ю Дженкінса. Мовляв, він з тих керівників, що в першу чергу є відданими шанувальниками свого клубу. Ніщо не є для нього вагомішим, ніж теперішні й майбутні перспективи «Джекс». Він ніколи не приймав необдуманих рішень стосовно справ у Свонсі. Це він був найщасливішою і найемоційнішою людиною на «Вемблі», коли його команда підняла над головою Кубок Ліги рік тому.

Мікаель Лаудруп натомість ніколи не належав до когорти тих тренерів, що проводять увесь матч на ногах та розпинаються від крику на підопічних. Холоднокровний, спокійний, виважений, на його обличчі важко було прочитати радість навіть коли перемога команди виглядала очевидною. Дивно, як ці двоє людей так довго мирились один з одним. Сьогодні британська преса пише про те, що Дженкінс давно дорікав Лаудрупу, бо тренування команди, на його думку, не були достатньо інтенсивними. Дорікав, що данський фахівець не спроможний був тримати гравців у залізному кулаці.

Це вже вп’яте у своїй тренерській кар’єрі він залишає клуб після конфлікту із керівництвом: Брондбю (не змогли домовитись про продовження контракту), Хетафе, Спартак (Москва), Мальорка, і нарешті історія повторилась зі Свонсі. Лаудруп має намір подати в суд на керівництво «Лебедів». Данця обурило те, що у листі, яким його повідомили про звільнення, не було вказано причин такого рішення. Йому також заборонили відвідати тренувальну базу, щоб попрощатися з гравцями.

Дженкінс вирішив, що прийшов час змін на «Ліберті Стедіум». Колумніст британського «The Telegraph», Джим Вайт, пише, що кожен, хто не розуміє рішення президента Свонсі, повинен ще раз глянути 90 хвилин останнього матчу з Вест Гемом. Відсутність боротьби і командного духу у «Лебедів» – цього було досить для звільнення Лаудрупа. Що ж, він правий, але футбол не обмежується тільки грою на полі. Данцю варто врахувати власний досвід у майбутньому, коли агент познайомить його із новим працедавцем. Хороші відносини із керівництвом є тим фактором, що в разі необхідності може врятувати від звільнення та необхідності залучати адвокатів.

Очевидно, що команді необхідно якомога швидше оговтатись від неприємних результатів, доки «Лебеді» не скотилися у підвал турнірної таблиці. Чудовою нагодою підняти настрій власним вболівальникам могла б стати домашня перемога над Кардіффом вже цієї суботи. Готувати команду до валлійського дербі довірили ветерану команди, колишньому капітану Свонсі – Гаррі Монку, а допомагатиме молодому тренеру Алан Кертіс.

Коли влітку минулого року англієць отримував тренерську ліцензію, він і уявити не міг, що, пропрацювавши пів року з гравцями академії клубу, отримає запрошення від Дженкінса повернутися до роботи з основною командою в якості менеджера. Поки британська преса продовжує сватати на місце наставника «Лебедів» колишнього тренера збірної Англії – Глена Ходдла, помічника Роберто Мартінеса в Евертоні – Грема Джонса, чи навіть легенду лондонського Арсеналу – Денніса Бергкампа, тренуваннями гравців займається «свій» Гаррі Монк. А що, якщо пощастить? Дженкінсон готовий довіритись молодому тренеру, адже той чудово розуміє ситуацію в клубі. Йому не потрібно довго пояснювати, що таке проект «Свонсі Сіті» і як важливо вберегти команду від загрози покинути АПЛ. Монк свого часу пройшов через всі чотири англійських дивізіони разом з «Джекс». Ще красномовнішими виглядають слова його колишнього наставника, Роберто Мартінеса, коли той почув про призначення Гаррі в.о. головного тренера: «Цей клуб в його крові, тому він зробить все, щоб вберегти Свонсі в еліті».

Не зрозуміло, скільки часу Монк залишатиметься менеджером «Лебедів». Дженкінс є далекоглядним керівником, отже від того, чи зуміє колишній капітан і легенда команди виправдати покладені на нього надії у наступних кількох матчах і залежатиме, чи зможе він повторити приклад Тіма Шервуда, ще одного перспективного англійського тренера, якому несподівано довірили тренерське крісло після звільнення Андре Віллаш-Боаша з Тоттенгема.    

Вперше за десять років неспокійно у валлійському Свонсі. І серця вболівальників прикуті до «Ліберті Стедіум», де вже цієї суботи дербі південного Уельсу перетвориться на справжню битву, у якій жодна команда не матиме права на поразку: обидва валлійські клуби ризикують покинути елітний дивізіон.

P.S. Заголовок є кавером на назву п'єси валлійського поета Ділана Томаса "Під покровом Молочного лісу". Притчі написаної на основі переказів і міфів Уельсу, що широко представлена на екранах і театральних сценах всього світу.