Тінь Фоменка
Про головного тренера нашої збірної
Тьма накрыла город Ершалаим. Михаил Булгаков "Мастер и Маргарита".
Після 10 матчів поточної кваліфікації до Євро-2016 схоже на те, що темрява накрила збірну України. І ця тінь прийшла не з Середземного моря, як у творі видатного уродженця Києва, а її створює монументальна фігура Михайла Фоменка. Хоча два роки тому всі українські вболівальники відзначали наскільки хорошим тренером виявився той, кого вважали таким собі
Після критичних днів, які пережила наша збірна під керівництвом Блохіна та Баля, МІФ здавався таким собі чарівником, який перетворив нашого гарбуза на карету. Адже після того, коли ми вже ні на що не розраховували була здобута перемога над поляками, що стала тим імпульсом, завдяки якому пацієнт ожив та набрав темп, знищивши на своєму шляху Молдову, Чорногорію. А після того, що наші хлопці зробили з Сан-Марино вони мабуть змушені були б на цій збірній женитися. Але їм не хотілося відволікатися на цю карликову країну, адже попереду їх манили чарівні мулатки з Бразилії, а українські фани вже почали розучувати ритми самби та міняти гривники на реали. Та далі був матч з Англією, перемога в якому де-факто дозволяла жовто-блакитним бронювати квитки в "країну диких мавп". До того ж напад Англії був без своїх головних наконечників. І тут варто було б зіграти на перемогу. Англійський флот був позбавлений своєї атакуючої сили та на легких козацьких чайках можна було б захопити британські флагмани, та вирушити на них аж до Бразилії. Проте в цьому матчі Фоменко знову грав на нічию. Так знову сонце закрила тінь. І ми побачили, що наш тренер зовсім не змінився , і віддає перевагу тому, щоб тримати синицю в руках, ніж гнатися за журавлем. До речі, МІФ народився в селі Мала Рибиця. Можливо тому він настільки часто вдовільняється "малим". Далі була вистраждана перемога над поляками та ще одна перемога над Сан-Марино. Але англійці не допускали втрат очок, на які так розраховував Фоменко і на нас знову чекав такий вбивчий для українців плей-оф. Ми були сіяні і могли б отримати якогось вдалого суперника, але жереб підкинув одну з найперспективніших збірних світу – Францію. Нічого – наша збірна привчила нас вірити в себе: на куражі вона здатна обіграти будь-кого і в Києві галльські півні були добре общипані Зозулею і Ко. Далі була ейфорія і деякі з українських футболістів вже бачили себе на пляжі Копакабана
Проте ми забули, що казка не може тривати вічно... І в Парижі, в місті, де багато мрій стають реальністю можна було надіятись на те, що нам вдасться перебороти свій страх перед плей-оф. Але на стадіоні "Сен-Дені" чарівна карета знову стала гарбузом, який українська дівчина з радістю б подарувала якомусь Стецькові
І знову у важливому матчі Фоменко припаркував біля воріт автобус, надіючись втримати переможний результат. Хоча варто було б спробувати зіграти в атаку тому, що один наш гол ставив перед французами завдання забивати 4 голи. Але про що ми говоримо? Це ж МІФ. Після гри ніхто не закидував камінням тренера та дякували йому за те, що ми дожили принаймні до плей-оф. Ось тут би Фоменкові піти і залишити по собі хорошу пам'ять, але ні, він розумів, що це його останній шанс на пристойну роботу. Та й МІФ ще зовсім молодий – якщо порівнювати його з членами Політбюро часів Леоніда Ілліча, на яких він настільки схожий.
І він звичайно ж залишився...
Свежесть бывает одна - первая, она же и последняя. А если осетрина второй свежести, то это означает, что она тухлая! Михаил Булгаков "Мастер и Маргарита".
МІФ забув про те, що в футболі існує поняття другого сезону. Так, в цьому році, Луїс Енріке зівштовхнувся з численними проблемами в "Барселоні". Є тренери, які протягом кількох років можуть давати стабільні результати: Гвардьйола, Моуріньо. З тренерів збірних на думку спадає Йоахім Лев. Всі ці наставники постійно намагаються щось змінювати для того, аби добитися більшої віддачі від своїх команд. Але наш тренер не такий, він керує командою під гаслами: "Кабы чего не вишло", "Тише едешь – дальше будешь", "Береженого Бог береже", забуваши про те, що під час реалізації цих принципів він рано чи пізно наступатиме на чергові граблі.
Цей кваліфікаційний цикл мав би добре скластися для нашої збірної, все-таки друге місце тепер ставало прохідним, а за останні відбори жовто-блакитні привчили, що це їхнє законне місце. Та й група нам попалася досить слабка: аутсайдери – Люксембург, Македонія, середняки – Білорусь, Словаччина і чемпіон Європи – Іспанія. Звичайно, до іспанців нам, як до неба рачки, але інших можна було обігравати. І тут перший удар: словаки обігрують Україну в Києві і видається, що наша команда так і не змогла прийти до себе після цього матчу, адже всі наступні поєдинки жовто-блакитних були прекрасним снодійним засобом. Деякі проблиски гри можна було побачити в поєдинку з Іспанією в Севільї та у Львові магія стадіону змогла зняти закляття, яке наклав на нашу збірну МІФ. Що вилилося у прекрасну перемогу над білоруською збірною.
Далі був матч зі Словаччиною. Перед яким був наступний розклад. Наша перемога давала надію на прямий вихід на Євро, а ось невиграш наближав нас до того слова, яке не можна називати – . Звичайно, що в Жиліну ми приїхали за перемогою. Тут доречно провести аналогію з шахами. Ви граєте на рівні першого розряду – також з вами грає ще один першорозрядник (Словаччина) і ще є один майстер спорту (Іспанія). Для того, щоб вийти у наступне коло вам потрібно здобути одну перемогу та одну нічию. Тепер питання: у матчі з яким суперником Ви будуте грати на перемогу? Відповідь очевидна. Але ми ж маємо справу з Фоменком. Він забув, що грає у футбол і спробував обдурити всіх, так ніби грає в покер.
Ми побачили нудну гру, такий собі ремейк матчу з Англією у попередньому відборі. А заміна в доданий час лише підкреслювала абсурдність цієї ситуації. Так в Словаччині нас влаштовувала нічия... Певно Фоменко добре знає Булгакова і згадав такі слова Воланда:"... никогда и ничего не просите! Никогда и ничего, и в особенности у тех, кто сильнее вас. Сами предложат и сами все дадут". МІФ думав, що іспанці самі віддадуть йому перемогу в Києві, а з нею і омріяну путівку до Франції. Певно Михайло Іванович не зрозумів, що сильні можуть самі щось дати лише тоді, коли захочуть. Іспанія не дуже і впиралася в матчі з нами, але все-таки – це Іспанія. Після матчу ми нарікали на феноменальну гру Давида де Хеа, а хіба наші гравці забули про те, які кіпери охороняють рамку "Фурії"? Українській збірній потрібна перемога, а МІФ виходить з одним форвардом, в другому таймі необхідно забивати два м'ячі і що? Ми граємо у три форварди? Якби не так: на заміну виходить нападник, який перебуває в чудовій формі, але ця заміна відбувається на 87-й хвилині і форвард, замінює форварда і ще й на додачу дебютує в складі збірної Зінченко. Німа сцена...
Фоменко прагне зробити з футболістів таких собі працівників, що і підтверджують його слова:Гравець усе доводить своєю роботою. Роботою на полі він засвідчує, що він кращий, ніж його конкурент. І дійсно, як директор якоїсь радянської фабрики, він робить з гравців ідеальних робітників, які слідують його схемам. Але МІФ забув про те, що футбол це – гра. Кращими в якій зараз є двоє: один з яких чарівник, що обожнює футбол ще з дитинства і для нього він, немов перше кохання, яке він проносить крізь усе своє життя
а другий суператлет, який завдяки своєму величезному его прагне бути Number One та ніколи не зупиняється на досягнутому
Але давайте повіримо в казку, в те, що Фоменко таки дасть нашим футболістам грати і вони знесуть свого суперника в плей-оф. Надіюся, що МІФ прочитає мій блог та звернеться до жовто-блакитного війська з такими словами
Віримо в Україну.
VAMOS УКРАЇНА!!!
