Блог Beograd – gori!

«Кубок героїв» – ММА турнір на честь полтавця Антона Грицая

У червні виповниться 11 років як "Ворскла" виграла кубок України. Хтось обов’язково напише про це ностальгійний триб'ют, пробіжить тест Купера для Миколи Павлова чи отримає від харків’ян тягла за згадку про полум’яний банер полтавців у півфіналі. Цей текст не про "Ворсклу" і навіть не про футбол. До вашої уваги історія про щорічний турнір зі змішаних єдиноборств ММА в Полтаві, присвячений пам’яті Антона Грицая – одного із засновників ультрас-руху "зелено-білих", який загинув у війні на сході України.

15 лютого 2015 року

Пам’ятаю той ранок у лютому 2015 року. Підйом, бембання маршруткою на роботу. Зранку, поки бібліотеку ще не відчинили для відвідувачів, пішов вливати картки до каталогу. Дирекція певно б заборонила спалювати на службовій парковці книжки з наших фондів про один відомий клуб, тож доводилося вносити їх до каталогу. В цей момент дзвонить одногрупник. Каже: "Антон загинув. Під Широкіним". Наша пам’ять часто викидає вибрики – ми говорили ще хвилин двадцять, проте шок був таким, що більше нічого з подальшої розмови не запам’ятав.

Антон Грицай

Разом з Антоном Грицаєм навчалися на історичному факультеті Полтавського педагогічного. Викладачі казали про нашу групу: "ІП-13, щасливці". Відверто кажучи,  навчався Антон вибірково. У зацікавленості скіфами, ідеологією "чучхе" чи Відовданською конституцією він явно не був серед перших. Проте події 1917–1921 років, радянські репресії, Друга світова на Полтавщині точно не залишали його байдужим.

Полтава – місто маленьке, через двох-трьох людей усі в принципі з усіма знайомі. В часи свого студентства жив на квартирі з сусідом, меншим за мене на пару курсів. Розумний малий, грав за збірну свого району з баскетболу. Його односельчанин, приїхавши до Полтави, ментально так і не полишив домашніх повадок. Тож регулярно потрапляв до якоїсь халепи та неодмінно тягнув за собою свого двометрового земляка. Однієї ночі сусід прийшов з величезним синцем під оком. Питаю, що таке. "Та йшли з Коляном коло "Петровича", нікого не чіпали – пили собі пиво. А тут вибігає зграя, чоловік п’ять, та які п’ять – десять!..." Вранці пішов на пари. На перерві стоїмо з Антоном, куримо. Ну як куримо, курю тільки я – він принципово ніколи не палив. Хтось проходить поруч, кидає недопалок повз урну. Антон: "От не люблю таких людей. Ти ж не тварина. Учора ввечері йду з тренування, бачу два тіла – п’ють пиво біля "Петровича". Викинули пляшки просто на газон. Це ж центр, діти гуляють. Довелося вчити". Більше сусід пива на вулиці ніколи не пив, максимум на лавочці біля нашого під’їзду.

Велику частину життя Антона Грицая займав футбол. Був епізод, коли він зі своєю тімою здавали кров, щоб на отримані гроші купити полотна для банерів на підтримку "Ворскли". Створеній за його участі в травні 2008 року фанатській фірмі "Crew of Golden Eagle" доведеться пройти випробування виїздами по всій Україні та кубовим фіналом проти "Шахтаря" вже наступного сезону.

Був активним учасником Революції гідності в Полтаві та Києві. Коли на сході України почалася війна, Антон пішов добровольцем до полку "Азов". Батькам говорив, що поїхав працювати в Київ – не хотів, щоб вони хвилювалися.

В середині лютого 2015 року бойовики здійснили спробу прориву до села Широкіне, що під Маріуполем. Українські позиції зранку обстрілювали з мінометів та артилерії. Потім до села увійшли танки. Першу атаку було відбито, позиційне протистояння тривало увесь день. Увечері "азовці" евакуювали з села місцевих жителів. Тоді бойовики втратили сотню вбитими та десять одиниць бронетехніки. З боку "Азову" – 50 поранених та семеро загиблих. Серед них і Антон. Осколок, маленький шматок металу, який міг би застряти у розгрузці, влучив у артерію.

Турнір

У пам'ять про Антона Грицая щороку в лютому організовують полтавський турнір ММА – "Кубок героїв". Одним із його натхненників став Вадим Ямщиков, одногрупник Антона з істфаку ПНПУ. За його словами, ідея турніру зі змішаних єдиноборств у Полтаві з’явилася ще від початку війни на сході України. Вадим як депутат міськради курирує питання логістики: оренду залу, трансфер та встановлення клітки, комунікацію з адміністрацією міста. Підготовкою бійців та арбітражем під час поєдинків займається полтавська громадська організація "Молода гордість". Спонсорує подію місцевий бізнес, підтримують Національна федерація змішаних єдиноборств ММА України та футбольний клуб "Ворскла".

Починалося все доволі лампово, як захід, розрахований лише на учасників із середовища ультрас. На першому турнірі в 2016 році виступали представники фанатських фірм "Шахтаря", "Ворскли", "Полтави", "Чорноморця", "Зірки" та низки інших українських футбольних клубів.

Мета змагання не в тому, щоб визначити кращих чи найбільш дужих. Певно, це про щось дещо вище. Офіційний паблік турніру наводить кілька причин його створення та розвитку – у чому, зрештою, організатори бачать мету власної роботи. Насамперед, класика – показати молоді альтернативні способи проведення дозвілля. Ніяких сигарет та алкоголю. Здоровий спосіб життя та шанс отримати старт у професійному спорті. Формування мотивації для занять спортом як способу рівнятися на вже відомих бійців. Приклад для цього є цілком конкретний.

Одним із тренерів бійців "Кубка героїв" є "Шалений Макс" – Максим Мельник. Прізвисько "Шалений Макс" дали не просто так. У березні 2016 року хлопець виступав на кубку Полтавської області з ММА. У першому ж бою Максиму ламають ногу. Проте він не знімається зі змагань, продовжує боротьбу. З поламаною ногою доходить до фіналу, стає чемпіоном. Лише після цього друзі відносять його до автівки й везуть до лікарні, де хлопцю накладають гіпс. Сьогодні він кандидат у майстри спорту з міксфайту та грепплінгу, а ще – перший чемпіон турніру серії М-1 в історії Полтави.

За честь, за славу, за Полтаву

Ще однією місією "Кубка героїв" – як не дивно це прозвучить про змагання, де учасники б’ють один одного – є об’єднання людей. Участь у "Кубку героїв" беруть бійці з різних міст країни, вони мають різні світоглядні та політичні вподобання. Ще одна вагома розбіжність – усі вони сапортери різних футбольних клубів. Концепція турніру – усунути безглузді  суперечки, які заважають діяти разом в ім'я вартісного. Зрештою, так і виходить – місце для протистояння є тільки в октагоні.

Напевно, одна з найяскравіших історій про це. Якось один з учасників, фанат полтавської "Ворскли", щойно перемігши у бою, просто в октагоні освідчився в коханні фанатці одеського "Чорноморця".

Базовим мотивом турніру, безумовно, є висловлення пошани українським солдатам, які віддали життя у війні на сході країни – зокрема, Антону Грицаєві, який знав багатьох з учасників та організаторів особисто. На турнір щороку приходять батьки Антона, сестра, племінниця, друзі, однокласники та побратими, з якими він був на фронті.

Майбутнє

Окрім усього вищесказаного, турнір благодійний. У перші роки його існування отримані гроші за квитки-пожертвування передавали на потреби солдатів у зоні АТО. Потім кошти почали спрямовувати на відкриття спортзалу імені Антона Грицая. За задумом натхненників "Кубку героїв", він безкоштовно працюватиме для дітей, чиїм батькам складно оплачувати їхні заняття спортом. Інформація станом просто на зараз – ГО "Молода гордість" цього року зібрала необхідні кошти і зал під її кураторством уже розпочав тренування.

Кількість бійців на "Кубку героїв" рік від року потроху зростає. У 2017-му в турнірі брало участь 50 учасників, цього року було вже 70. Організатори всерйоз подумують  пролонгувати кількість днів змагання. Цього року, на четвертому за ліком турнірі, зросла не лише кількість бійців, але і їхня географія. До Полтави приїхали представники з Молдови та Білорусі.

Пам'ять

Турнір проводиться щороку, у Виставковій залі Полтавського міського будинку культури. Це центр тисячолітнього міста, де все поруч. Стадіон "Ворскли" – Полтава бачила на ньому бронзові медалі чемпіонату та кубок України. Пам’ятник Олексію Бутовському – одному з засновників Міжнародного олімпійського комітету. Прославлений на всю країну Майклом Щуром пам’ятник в Аграрній академії. Будинок родини Симона Петлюри. Старенький корпус історичного факультету ПНПУ. Корпусний парк. Німецький квартал. Тут же, зовсім поруч, колись стояв повчальний для мого сусіди маркет "Петрович" – зараз там якась кондитерка.

Вчинки, події, історії. Тисячі історій, що вже давно відбулися або яким ще тільки відведено статися в майбутньому. Одна з них про хлопця, який віддав за все це власне життя.

Фото: Новини Полтавщини, Трибуна -- Новини Полтави та Полтавської області, faceboook акаунти Вадима Ямщикова та ГО "Молода Гордість"; Відео: YouTube

Автор

Комментарии

  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья
Loading...