Новий виклик старого знайомого донецького «Шахтаря»

Болівія. Країна загублена в вершинах гір. Холодний серп плеса озера Тітікака. Високе небо над найбільшим в світі солончаком Уюні. Вервечки альпако над бездонними урвищами Анд. Історії народу кечуа про славетну імперію інків та поца Ернана Кортеса. 30 тисяч гектарів охайно доглянутих посівів коки. І звісно ж, Симон Хосе Антоніо де ла Сантисіма Тринідад де ла Консепсьон-і-Понте Палаасіос-і-Бланко Болівар. Саме посеред усих цих прекрасощів, 18 червня 1987 року народився Марсело Морено.

Шлях у футбольне життя для Морено починався досить типово – молодіжна команда місцевого клубу нафтовиків. Майже як у жадановому "Ворошиловграді", бракує тільки братів Балалаєшникових на флангах. Незабаром його помітять з-за східного поребрика і він вирушить підкорювати Бразилію, навіть зіграє кілька матчів за тамтешню молодіжну збірну. Спочатку бігав за "Вікторію" - клуб за місцевими мірками не аутсайдерський але й не гранд. Хоча звідти свого часу й вийшли в люди такі відомі персонажі як Діда, Бебето та Давід Луіз. За чотири сезони свого відрядження болівієць витисне з "левів" максимум – виграє три чемпіонства, три кубки штату, отримає виклик до збірної Болівії та приверне до себе увагу "Крузейро". За "синіх лисиць" він вистрелить вже через рік, на Кубку Лібертадорес. Аргентинська "Бока Хуніорс" відправить "Крузейро" додому ще в 1/8, проте в групі Морено був нестримним - забивав у п’яти матчах з шести і в підсумку став кращим бомбардиром турніру.

Після того кубку у мандри з команди вирушить двоє. Перший незабаром стане добре знайомим усій АПЛ. Рамірес, транзитом через "Бенфіку" з її традиційною португальською трансферною накруткою, вирушить до "Челсі" - бігати свої 250 матчів і завойовувати чемпіонство, Лігу Європи та Лігу Чемпіонів. Морено ж обрав донецький "Шахтар". На контрасті з історією Раміреса його вибір виглядає незвично і дивно, хочеться запитати – "Навіщо, Марсело?". І зняти капелюха перед скаутами "кротів". Свою роль у виборі вочевидь зіграли і бразильці: "Я розмовляв з Вілліаном та Ілсіньйо. Добре з ними знайомий, трохи знаю Жадсона. Вони одноголосно переконували мене погоджуватися без жодних роздумів".

В першому сезоні він стабільно отримував час на полі але з голами якось не складалося. Луческу любив американських легіонерів як рідних дітей, проте здавалося, Морено так і не знайшов спільної мови з бразильсьою діаспорою. Нагадував того небагатослівного знайомого якого кличуть на всі туси та той завжди мовчки стоїть у кутку увесь вечір. Марсело справив враження позитивного персонажа але цього явно було замало як на гравця за якого заплатили 9 мільйонів північноамериканських грошей. Крім дублю "Зорі" він нічим особливо видатним так й не запам’ятався. У прес-служби нарешті з'явилася нагода наробити з ним постерів в образі грізного карателя на фоні зарюмсаних суперників та реклами "Конті". Але й на тих фотографіях він радше схожий на люблячого Ісуса під час проповіді ніж на цинічного домінатора.

Хоча в "Шахтарі" він отримає заповітну медальку єврокубку, з фіналу Кубка УЕА‎ФА. Про той стамбульський вечір Євген Селезньов скрушно згадуватиме: "Морено? Хм…Така історія з ним трапилася. Не хочеться навіть і згадувати. До нього жодних претензій, я з усіма, у тому числі й з латиноамериканцями, був у дружніх відносинах. Не розумів чому мене Містер не включив до заявки на фінал Кубка УЄФА. Я перед цим 4 голи у трьох іграх чемпіонату забив, а Морено був травмований. І він потрапив до числа 18-ти, а я ні! До сліз було образливо".

Потім він бовтатиметься по орендах в "Уігані" та "Вердері", та там в підсумку нічого так і не зклеїлося. Він сумував і страждав. Після повернення сяк-так зачепився за стартовий склад у "Шахтарі" але зірок з неба не хапав не витримуючи конкуренції – після від'їзду Брандао почало потроху сходити сонце Луіса Адріано.

Повернення до Бразилії та чемпіонство з "Крузейро" нарешті повернуло його до життя. За великим рахунком ця країна витягла Морено зі здавалося вже безнадійної багаторічної летаргії. Граючи одного разу за збірну проти бразильців, суперники утнули досить унікальну річ, покликали його на своє передматчеве фото – там не забули виступи Марсело за їхню молодіжку.

Довго всидіти на місці він не зміг і незабаром гайнув до Піднебесної. Там грає й понині і, здається, нарешті знайшов лігу де чесно відпрацьовує свої гроші. Морено вже не коштує мільйони, але статистику має пристойну - за "Шицзячжуан" у цьому сезоні поклав сім голів у восьми матчах.

Мандри Морено клубами світу це одна річ, гра за збірну – то зовсім інша історія. На який кінець світу не закидала б його доля він завжди повертається до своїх гір на матчі "зелених". 70 матчів, 17 голів. Наразі це другий бомбардирський результат за всю історію збірної Болівії. До першого місця Хоакіна Болеро який забив два десятки - рукою подати. Навряд Морено подібно зірці "Болівару" покладе хет-трик аргентинцям, Ліонель Мессі надто рішуче налаштований виграти хоч якусь чашку зі своїми земляками-обрубками. Але чому б Морено не утнути щось у грі  проти бразильців цієї суботи на Кубку Америки ?