Битви гірників з богинями в гостях у дияволів. Хто кого?

     «Аталанта» - одне з найбільших відкритті останніх сезонів Серії А. Ще недавно команда невпевнено бовталась в середині чемпіонату, невиразно діяла на полі, а на трансферному ринку збирала об’їдки після топ-клубів Італії. Сезон 2015/16 став вирішальним для «чорно-синіх» - досвідчений Едоардо Рея був відправлений у відставку вже після першого року в команді (хоч він і підняв «богинь» на три позиції – 14 місце після 17 у попередньому сезоні), а новим тренером команди став Джан П’єро Гасперіні, який до того успішно тренував лише «Дженоа» (2006-2010, 2013-2016): перед першим заходом до «грифонів» Джан П’єро очолював молодіжку «Ювентуса» та друголіговський «Кротоне», а між славними періодами в «Дженоа» його встигли вигнати з «Інтера» і двічі (!) - з «Палермо».

     Якраз-таки з Гасперіні в «Аталанті» і розпочався найуспішніших час - «богині» відразу зайняли 4 місце, пропустивши перед собою лише «Ювентус», «Рому» та «Наполі». Наступний сезон 2017/18 став випробуванням для глибини складу італійців – до Чемпіонату та Кубку додалась довгоочіквана Ліга Європи. Команда Гасперіна з легкістю пройшла далеко не найлегшу групу - «Ліон», «Евертон» та кіпрський «Аполон», проте вже у 1/16 дортмундська «Борусія» вибила їх з турніру. Єврокубкова осінь і невпевнений старт команди не могли не позначитись на кінцевих результатах чемпіонату, проте 7 місце, яке означало прохід «Аталанти» до другого кваліфікаційного раунду Ліги Європи, було сприйняте фанатами як позитивний результат.

     І нарешті, саме «Аталанта» сезону 2018/19 привернула до себе увагу глядачів зі всього світу – «богині» розривали «Інтер» та «Наполі», здобували підряд перемоги 2:6 та 0:5 і навіть вигравали в «Ювентуса» 3:0! Джан П’єро Гасперіні налаштував дійсно класний атакуючий футбол і статистика це тільки підтверджує - «Аталанта» забила найбільше голів в Серії А, а з чотирьох хет-триків, забитих в чемпіонаті, три належать команді з Бергамо – один у Дувана Сапати та два у Йосипа Ілічіча. Проте, Сапата ще забив п’ять (!) у ворота «Фрозіноне», тому і став кращим бомбардиром клубу.

     Сезон 2019/20 вже є історичним для «Аталанти» - «чорно-сині» вперше потрапили до Ліги Чемпіонів і, я впевнений, будуть до останнього боротись за вихід із групи.

     «Аталанта» ще не грала проти «Шахтаря», та і з українськими командами ніколи не зустрічалась, тому це тільки додає важливості матчу – ніхто ж не хоче мати погану статистику, правда ж?

     Для команди з Бергамо цей матч є шансом довести, що вони не дарма потрапили в Лігу Чемпіонів, та і після першого поєдинку з загребським «Динамо» італійцям потрібно реабілітуватись перед власними ж фанатами – поразка 0:4 стала одним з найбільш неочікуваних результатів першого туру Ліги Чемпіонів.         Але, здавалося б, чому? «Динамо» легесенько пройшли кваліфікацію найпрестижнішого турніру з Європи з вражаючою статистикою забити-пропущених 13:2, втримала лідерів команди і своєю сміливою атакуючою грою вказувала на те, що вона не хоче займати четверте місце, а точно буде боротись за третє. Більше того, «Динамо» має найкращий календар – саме вони будуть грати останній матч проти «Сіті», тому, за традицією, в них найбільше шансів на отримання очків в матчі з англійським грандом.

     З іншого боку, вони показали свої козирі уже в першому матчі – після такої перемоги ні «Шахтар», ні «Аталанта» вже не будуть сприймати їх як аутсайдерів і тепер вже точно будуть викладатись на 100 відсотків в матчах з хорватами.

     Так само як і «Аталанта» «Шахтар» програв перший матч Ліги Чемпіонів, проте з наявністю «Манчестер Сіті» в групі це вже не викликає подиву. На жаль, рівень українського чемпіонату такий, що донеччани в УПЛ самі грають як «Сіті», а в Лігі Чемпіонів – як «Колос». Стільки помилок, скільки «гірники» здійснили в матчах з англійцями, вони наверне не зробили і за весь цьогорічний чемпіонат. Тайсон, Марлос, Ісмаілі, Пятов і, на здивування, моментами Матвієнко добре себе показували, усі ж інші просто розчинились на полі.

     Після першого туру Ліги Чемпіонів і «гірники», і «богині» встигли провести по два матчі - «Аталанта» зіграла в нічию з «Фіорентиною» і несподівано перемогла «Рому» Пауло Фонсеки, а «Шахтар» в свою чергу ледь-ледь виграв в другої команди УПЛ і з легкістю розніс нещасну «Ворсклу».

     Відзначу велику ротацію «гірників» - в матчі проти полтавчан Луіш Каштру нарешті дав зіграти Бондарю, Додо, Коноплянці, навіть Дентіньо місце в основі знайшлось! Шкода тільки, що Данило Сікан не отримує шансів і, в результаті, з наших Чемпіонів лише Супряга і Булєца знайшли своє місце в українському чемпіонаті...

     Обидві команди підходять до звітного матчу без втрат, лідери команд готові до бою, тому у вівторок ми маємо побачити найкращі склади обох команд.

     Також хочу відзначити Руслана Малиновського, який два останні матчі виходив з стартових хвилин і я дуже сподіваюсь, що це не лише засіб ротації, а нарешті визнання креативного українця. Більше того, поява Руслана на полі буде вказувати на тактику команди Гасперіні – чи то «чорно-сині» будуть грати першим номером (з Малиновським) чи спробують отримати перемогу граючи від захисту.

     Після перегляду останні матчів в мене склалась така думка, що Луіш Каштру не до кінця сформував своє уявлення про основний склад команди. Тому, буде дуже цікаво подивитись, кого він випустить з перших хвилин в матчі проти «Аталанти».

     Особисто я вже давно хотів би побачити в складі «Шахтаря» певні зміни:

1. Додо замість Болбата. По-перше, Болбату вже було надано достатньо шансів закріпитись в основі, проте часті помилки не дають йому цього зробити. Болбат, Бутко є досить класними футболістами в УПЛ, проте вони навряд чи тягнуть навіть на рівень Ліги Європи. Другою причиною є повернення Додо в Харків/Київ. Він уже розриває свій фланг і збалансовує рівень атак команди (тепер, виявляється, не тільки Ісмаілі може класно підключитись). Технічний, швидкий, він є прототипом того самого Ісмаілі і дуже б хотілось подивитись, чи здатен він ще прогресувати;

2. Сікан/Борячук замість Мораеса. Знову ж дві причини. Перша – від гри Дентіньо ми вже нічого нового не побачимо, а ось молодим українцям ще є куди рости. Зрозуміло, що в матчі проти «Аталанти» їх ми навряд чи побачимо, проте хоча б на замінку можна і спробувати... Друга причина – ви не подумайте, я люблю збірну України – але після того, як Мораес прийняв українське громандянство він сам почав грати як типовий український форвард. Чомусь зник увесь креатив, впевненість в собі (згадайте гол «Ліону»), тому терміново потрібно шукати нападника, який міг би його замінити в найближчому майбутньому. І, будь ласка, хай це буде не Дентіньо.

3. Тайсон в парі з Степаненком. Звісно, я не пропоную поставити Тайсона в опорну зону, проте чого б не змістити його трохи глибше до центру? Алан Патрік класно діє в атаці, але в захисті він тільки заважає своїми супер пасами, то, може поміняти їх місцями? Мені здається, що капітан «Шахтаря» набагато краще б діяв на позиції центрального півзахисника і міг би стати справжнім дирижером команди. В атаці і так є кому грати – можна замість Алана Патріка поставити і Манора Соломона, і Коваленка, а ось в центральній зоні все не так добре і, на мою думку, Тайсон міг би вирішити цю проблему.

     Зважаючи на усі перелічені фактори, у вівторок нас очікує напружена гра з безліччю моментів біля воріт обох суперників і, що найцікавіше, цей матч може сильно підкосити шанси однієї з команд на вихід з групи – все-таки, дві підряд поразки б’ють не тільки по турнірному положенні, а і по психології гравців.

     Тому, чекаємо на матч і готуємось максимально підтримувати нашого представника в Лізі Чемпіонів!

     Любіть український футбол!