Tribuna/Футбол/Блоги/Лайнсмен з УПЛ/Українська молодь «Шахтаря». Перспективи є?

Українська молодь «Шахтаря». Перспективи є?

Якихось 5 років назад така стаття не мала б жодного сенсу - «Шахтар» скупляв молодих гравців з чемпіонату Бразилії, успішно доповнював їх цікавими футболістами з Європи - Едуардо, Ісмаілі, а колись і Нері Кастільо з Крістіаном Лукареллі - а молодих українців роздавав клубам УПЛ. Здавалося б, що нічого не змінилось - ті самі «закупки» з Бразилії, ті самі аренди - проте в мене є декілька аргументів, які я і представлю в данній статі.

Автор — VovaVovovich
19 июля 2019, 21:12
22
Українська молодь «Шахтаря». Перспективи є?

Всім привіт!

Якихось 5 років назад така стаття не мала б жодного сенсу - «Шахтар» скупляв молодих гравців з чемпіонату Бразилії, успішно доповнював їх цікавими футболістами з Європи - Едуардо, Ісмаілі, а колись і Нері Кастільо з Крістіаном Лукареллі - а молодих українців роздавав клубам УПЛ.

Здавалося б, що нічого не змінилось - ті самі «закупки» з Бразилії, ті самі аренди - проте в мене є декілька аргументів, які я і представлю в данній статі.

Відразу хочу відзначити, що це не рейтинг, а підбірка молодих футболістів «Шахтаря». Спочатку визначимо, що ми будемо розглядати під поняттям «молодий українець» - гравець українського походження (соррі, Марлосенко і Мораеско), якому менше 25 років (думаю, немає сенсу визначати перспективи Степаненка, П‘ятова чи Кривцова - вони є лідерами команди і навряд чи випадуть з основи у цьому сезоні) і який числиться в основній команді «гірників».

Статистика грає не на користь українців - за останні роки вітчизняні футболісти виходили на поле все менше і менше:

В першу чергу, це обумовлено натуралізацією наших бразильців - за останні два сезони вони «забрали» 106 матчів в українців, проте не можна також відзначити помилки менеджменту «Шахтаря». Не так вже й багато висококласних українців вийшло з академії «гірників» за останні декілька років, а ось-таки Караваєва, Зінченка та Луніна не те що можна, а потрібно було залишати в команді!

Я висуваю тезу - в цьому сезоні українська молодь буде мати чи не найбільше шансів проявити себе за останні роки.

Аргументи:

1. Новий тренер команди. Можливість зарекомендувати себе перед новим коучем і завоювати місце в основі - чи не найкраща мотивація для гравця? В матчах «передсезонки» футболісти в кожній грі намагались показати свій максимум і довести тренеру, що вони гідні грати в «Шахтарі», тому, якщо Каштру вдасться втримати цей рівень конкуренції - все буде супер;

2. Чому Луішу це вдасться? Тому що він більше десяти років пропрацював в молодіжці «Порту» і тому що саме через вміння розвивати молодих гравців його взяли в донецький клуб. Португалець вміє підтримати та мотивувати в потрібний момент, тому його прихід принесе багато користі саме юним футболістам;

3. Перемога на Чемпіонаті Світу U-20 стала, в першу чергу, знаком - не зважаючи на все, можемо! Це надасть натхнення нашим футболістам і наштовхне тренерський штаб на думку: «А, може, треба спробувати...?»

Тому, я впевнений, що сезон 2019/20 стане роком можливостей для української молоді і я вірю, що наші футболісти зможуть класно себе проявити. 

Тож, перейдемо до найцікавішої частини - оцінимо перспективи наших гравців.

 

 Анатолій Трубін (01.08.2001) 1 матч за «Шахтар», жодного пропущеного 

Думаю, саме Анатолій займе місце другого воротаря в команді. Проте, навіть не зважаючи на це, заміни голкіпера протягом матчу стаються не так вже і часто, тому в цьому сезоні Трубін зможе себе показати максимум в Кубку України або поєдинках з аутсайдерами УПЛ. Чи зможе він таким чином прогресувати і далі? Зможе - все-таки, йому тільки 17! 

Анатолій добре проявив себе в передсезонних іграх, здійснив декілька класних сейвів і, здається, вболівальникам «Шахтаря» можна вже не так сильно боятись за позицію воротаря після виходу на пенсію Андрія П'ятова :)

 

Микола Матвієнко (02.05.1996) 40 матчів за «Шахтар», 3 голи, 2 гольових паси 

Відразу скажу чесно - я вважаю Матвієнка одним з найбільш недооцінених гравців «Шахтаря». Він не може грати на рідній позиції - там бігає божевільний Ісмаілі, який, на мою думку, є одним з найкращих лівих захисників Європи -, а на правий фланг його вже і взагалі не ставлять, хоча він там класно проявив себе в декількох матчах минулого сезону. 

Я взагалі не бачу Матвієнка центральним захисником, проте і розумію, що з Ісмаілі конкуренцію він не витримає...

Ідеальний варіант - переведення Миколи на правий проблемний фланг, проте там вже є і Бутко, і Болбат, і Додо - четвертого не потрібно.

Тому, залишається тільки сподіватись, що в цьому сезоні ми побачимо прогрес центрального захисника-Матвієнка і він зможе вийти на новий якісний рівень. 

Вже в кінці минулого сезона Матвієнко почував себе набагато впевненіше, краще грав в ситуаціяїх один-на-один, і зайняв місце основного захисника команди, тому усі передумови для подальшого росту у Миколи є.

 

Валерій Бондар (27.02.1999) 1 поява за «Шахтар» 

Тільки ми поговорили про перспективи Матвієнка, а тут - бац, і нові проблеми.

Ще один Чемпіон Світу, до того ж найкращий гравець нашої збірної! Валерій провів турнір на дійсно дорослому рівні, чим тільки підтвердив - він готовий до першої команди «Шахтаря»! Ба, йому відразу пророчать місце в основі команди, а там взагалі-то ще два класних претенденти є (і Хочолава).

Не думаю, що Каштру виключить з основи Кривцова - все-таки, він є одним з лідерів команди, тому Бондарю прийдеться конкурувати саме з Матвієнком. 

Дуже сподіваюсь, що при такому виборі захисників я буду мало бачити Давида Хочолаву, так як він тільки те і робить, що привозить нам голи. Я ще розумію в минулому сезоні - але зараз вже є Бондар, Матвієнко! Містер Луіш, давайте без Хочолави, будь ласка.

Бондар ще не виходив в старті за команду в офіційних матчах (в його послужному списку тільки вихід на заміну замість Болбата в переможному матчі проти «Львову»), проте вже другий раз їздить з першою командою на збори. Після «втрати» Ордеця шанси молодого захисника тільки підвищуються і саме цей сезон має стати вирішальним для Валерія - після завоювання золотих медалей на ЧС саме час завойовувати і місце в основі :)

 

Вячеслав Танковський (16.08.1995) 8 матчів за «Шахтар» 

Минулий сезон В'ячеслав відіграв в київському «Арсеналі» - продемонструвати класний рівень гри не вийшло, проте і найгіршим він там не був. 12 матчів, 1 гол - ось і весь заробіток за рік.

Тепер же він повернувся до «Шахтаря», який, як ми вже знаємо, переходить на тактику з одним опорним півзахисником. Прямо зараз Піхальонок виглядає краще (не говорячи вже про Степаненка), тому поки що Танковський є лише третім кандидатом на позицію.

 

Олександр Піхальонок (07.04.1997) 2 матчі за «Шахтар»

 Приклад однієї з успішних оренд «Шахтаря» - Олександр Піхальонок. В минулому сезоні «гірники» відпустили українця в братський «Маріуполь», а вже зараз Луіш Каштру сам (!) наполягає на поверненні Олександра до команди.

Здається, саме Піхальонка новий тренер бачить як заміну Тарасу Степаненку - Майкон І Малишев травмовані, а Алана Патріка, сподіваюсь. в опорну зону ніхто не пустить.

В «Маріуполі» Олександр показав класний рівень гри, допоміг команді вийти до Ліги Європи - тепер можна і додому повертатись. З тією кількістю травм опорників, яку зазнає «Шахтар» (до речі, і Степаненко не завжди здоровий), Піхальонов виглядає одним з найкращих варіантів для клубу: свій вихованець, гарно грає в захисті, володіє гарним дальнім ударом - загалом, в Олександра є все, щоб згодом завоювати місце в «Шахтарі».

 

Віктор Коваленко (14.02.1996) 161 матчів за «Шахтар», 26 голів, 11 гольових 

Як мені здається, Коваленко має найкращі шанси на класний сезон.

На це є відразу декілька причин:

1. Досвід Віктора - майже 10 000 хвилин за основну команду «гірників» це вже багато чого значить. Коваленко почав награватись ще при Луческу, став одним з важливих гравців основи при Фонсеці і нічого не вказує на те, що щось поміняється при Каштру;

2. Після короткого періоду стагнації Віктор зумів зібратись, витримати весь тиск з боку фанатів, експертів і Несенюка і провів свій найкращий сезон в футболці «Шахтаря». Я впевнений, він продовжить прогресувати і далі, а допоможе йому...

3. Нова позиція на полі. При тактиці Каштру Коваленко буде грати в парі з іншим АПЗ, що дасть йому більше варіантів в атаці. Думаю, це саме те, що потрібно було Віктору - тепер він зможе більше рухатись по полю, не залишаючи свою позицію без гравця. 

4. Нові цифри на спині :) Звісно, це тільки психологічний факт, проте зміна 74 на 20 номер підсвідомо має змусити Віктора і далі прогресувати - це вже не номер гравця ротації, а повноцінного футболіста основи!

5. Інтерес з боку «Роми». Ще один психологічний стимул - думаю, Віктор вдосталь начитався про свій трансфер в італійський клуб і міг задуматись: «Я ж дійсно можу проявити себе і в топ чемпіонаті, чому б ні?». Ми розуміємо, що першу роль в цих слухах відіграв не Коваленко, а Фонсека, проте було б класно побачити нашого півзахисника у футболці європейського клубу, правда ж?

Сезон 2019/20 має показати - чи буде Коваленко і далі «перспективним українцем», чи зможе розкрити свій потенціал на повну. Я вірю, що цей рік стане успішним для нашої нової двадцятки і Віктор буде тільки продовжувати розвиватись - все-таки, йому тільки 23!

 

Данило Сікан (16.04.2001) не дебютував за «Шахтар» 

Доля молодого житомирянина вирішиться вже найближчим часом, проте поки все йде на користь Данила - Ларі Кайоде не заявлений на сезон, а Бланко-Лещук дуже не хоче залишатись в «Шахтарі».

Данило є одним з тріумфаторів Чемпіонату Світу (думаю, як мінімум цього сезону до наших переможців буде дуже пильна увага) і він дуже класно себе проявив на передсезонці, забивши декілька м‘ячів.

До того ж, Бланко-Лещука, думаю, відпустять, і Сікан займе місце другого форварда. Як мінімум в УПЛ він точно буде себе добре почувати, а досвід гри з бразильцями тільки додасть йому техніки, тому я впевнений, що свою десяточку голів в цьому сезоні Сікан заб'є, а далі вже можна і за основу поборотись - Мораесу-то вже 32...

Плюс, ніхто не відміняв схему з двома форвардами - думаю, «Шахтарю» б вона підійшла.

 

Андрій Борячук (23.05.1996) 14 матчів за «Шахтар», 5 голів, 1 асист

На жаль, Андрій потрапив в «орендну пастку» «гірників», з якої йому треба чимшвидше тікати. Зрозуміла мотивація гравця - він добре проявляє себе в УПЛ, проте в стані чемпіона на нього не роблять ставку, тому найкращим варіантом є повноцінний перехід в інший клуб - здається, в «Шахтарі» він вже став заручником репутації «орендованого». Хоча, зізнаюсь чесно, я б хотів, щоб Андрій отримав шанс - тільки його дебютний гол п‘ятою в ворота «Волині» чого коштує!

 

А як ви думаєте, хто з перечислених футболістів найкраще проявить себе в майбутньому сезоні?

Пишіть в коментарі, буде цікаво почитати :)

 

Любіть український футбол!

Лучшее в блогах
Больше интересных постов

Другие посты блога

Все посты