Новітня база, міжнародний досвід, тренер-мотиватор та яскраві лідери. Юніори Руха - сенсація сезону 2021/22

Про причини результатів команди та шанси на призові місця

Дев'ять зіграних матчів, вісім перемог, одна поразка (і та від «Динамо) - юніори львівського «Руха» проводять неймовірний сезон. Наразі команда з 27 очками в активі перебуває на 4 місці, маючи три гри в запасі. Суперники не найпростіші - «Дніпро-1», «Львів» та «Інгулець», але цілком прохідні.

Постійні лідери чемпіонату U-19 - «Динамо» та «Шахтар», тим часом, залікові пункти поступово втрачають. Нагадаю, «біло-сині» по ходу сезону поступилися «Металісту-1925», «Шахтарю» та навіть «Маріуполю». «Гірники» загубили очки в матчах із «Зорею» та «Ворсклою».

Якщо «рухівські» юнаки не втратять жодного балу в перенесених іграх - cтануть одноосібними лідерами чемпіонату. Хто б міг подумати, чи не так? Але це лише перше коло сезону - ситуація неодноразово зміниться, проте поки що бачимо явне бажання "львів'ян" перервати гегемонію юнацьких команд "Динамо" та "Шахтаря".

Минулого року нинішній команді Пономарьова не вистачило семи залікових балів для того, аби здобути бронзу. «Юніори» пішли в літню відпустку четвертими, пропустивши вперед більш фартову та досвідчену «Зорю».

У сезон 2021/22 увійшли яскраво - на класі обіграли «Металіст-1925» (2:3) і «панєслась». «Ворскла», «Верес», «Колос», «Зоря», «Десна» та інші клуби «постраждали» від голодних до перемог молодих «рухівців». Такої шаленої самовіддачі та жаги до перемоги я раніше не бачила навіть в жодної команди прем'єр-ліги, не те що в чемпіонаті U-19. Може - це трохи суб'єктивно, та як уже є.

У чому ж таємниця такого розкішного сезону «жовто-чорних» та чи вистачить хлопцям сил продовжити переможну ходу у чемпіонаті серед однолітків? Нумо розбиратися.

Умови

Перше, про що потрібно говорити - сучасна академія у Винниках. Те, що керівництво «Руха» зробило для своїх футболістів - фантастика. Тут тобі і комфортні умови проживання, і якісні тренувальні поля, і максимальне післяматчеве відновлення - на базі є все, що потрібно для повноцінного футбольного життя. Не кожна команда УПЛ похвалиться такими умовами, а U-19 - і поготів. Залишається тільки результат. І в «юніорів», як бачимо, він є.

Зрозуміло, що база - не єдина причина успішності, проте комфорт у багатьох моментах грає визначальну роль. Згодні? РУХаємося далі.

Міжнародний досвід

Улітку підопічні Віталія Пономарьова вперше спробували «на смак» іноземний футбол. Керівництво клубу відправило юнаків на іспанський турнір COTIF у Валенсію. Ще до старту змагань футбольна громадськість скептично поставилася до участі львівської команди в турнірі, де мали грати потужні «Валенсія», «Ельче», «Кастельон», «Вільярреал», «Леванте», «Альсіра» та збірна Уругваю. Мовляв, не виграють жодного поєдинку, навіщо це дітям без європейського досвіду.

А що натомість? Молодь "Руха" вкотре продемонструвала свій талант. Команда перемогла однолітків з «Валенсії» (1:0), «Ельче» (1:0) та «Кастельону» (2:0), але зупинилилася за крок до фіналу, програвши "Альсірі". Сапуга, Непейпієв, Квасниця, Варфоломєєв та Шостак добряче полоскотали нерви іспанским візаві, адже всі вони вдало реалізували свої шанси на взяття воріт.

Зупинити переможну ходу хлопців Пономарьова вдалося хіба що "Альсірі" - 2:1. Не перемогли, але дали гідний бій кожному опонентові.

Як на мене, COTIF багато в чому допоміг молодшим "жовто-чорним". По-перше, хлопці налаштувалися на успішне продовження сезону. Розгромні звитяги над суперниками опісля - яскраве тому підтвердження.

По-друге, «юніори» зрозуміли, як воно - грати з такими командами. Футбол в Іспанії має зовсім інший стиль. Постійний пресинг, гра в пас, психологічний тиск на суперника та швидкість - те, що найкраще характеризує гру мільйонів у цій країні. Як на мене, зі своїм завданням у Валенсії "Рух" U-19 впорався на "відмінно".

По-третє, «рухівські» таланти здобули такий потрібний для українських молодих футболістів досвід виступів у Європі. І нехай зіграно було лише 4 матчі. Результати COTIFу, мабуть, досі перед очима у кожного представника юніорської команди. Інакше як пояснити таку шалену самовіддачу в кожному поєдинку в Україні?

Тренер-мотиватор

Тренер, як на мене, відіграє особливу роль у становленні кожного молодого гравця. Не всім командам, будьмо відверті, щастить мати хорошого наставника.

Юніорській команді "Руха" у цьому аспекті можна тільки позаздрити, адже їх коуч - грамотний, розумний та розуміючий футбол і дитячу психологію спеціаліст.

Футбольна кар'єра, суддівство, а далі тренерство - історія Віталія Пономарьова справді вражає. Віталій Юрійович очолив команду "Рух" (U-19) після чотирьох років роботи в аматорському "Миколаєві". До цього успішно працював з ФК "Рава" (U-9) та ФК "Карпати" (гравці 2004 р.н).

Пономарьов має особливий підхід до кожного молодого гравця. Кожен матч для цього тренера - море емоцій. Ви рідко побачите цього коуча на тренерському кріслі під час гри його підопічних. Здебільшого, Віталій Юрійович стоїть біля поля та намагається підказувати своїм футболістам, як діяти правильно. Завжди емоційний, але водночас щирий.

Самі гравці команди відгукуються про Пономарьова позитивно. Мовляв, розумний, добрий та розуміючий - де потрібно похвалить, де потрібно добряче "напхає", але на це ніхто не ображається. Усі знають - тренер хоче для них лише кращого. Це - справжній мотиватор на шляху до успіху. І цього сезону наставник впевнено веде команду до нагород. Бронза, срібло, а, може, таки золото - побачимо вже згодом. Команда якісна, тренер - розумний та досвідчений. Усе залежить лише від самих футболістів.

Лідери команди

Молодь "Руха" грає в сучасний футбол, де всі гравці - від кіпера і до нападників - працюють однаково і на атаку, і на оборону. Кожен футболіст зі стартової одинадцятки чи з лавки запасних у цій команді грає на результат, проте є "четвірка" тих, хто робить особливий вклад у вигляді забитих м'ячів. Скажу одразу - це моя суб'єктивна думка. Якщо когось не назвала - i'm so sorry. Я би з радістю відзначила кожного, адже вся команда "Рух" (U-19) працює як злагоджений механізм, і ми всі це прекрасно розуміємо.

Воротар Дмитро Ледвій, опорний півзахисник Марко Сапуга, лівий вінгер Руслан Непейпієв та нападник Ярослав Карабін - саме ця четвірка щоматчу демонструє свої найкращі навички. Прогнозую швидку появу цих футболістів в першій команді. Бодай на кілька хвилин на заміну досвідченим.

Зрозуміло, що малій кількості пропущених Ледвія слід завдячувати не лише майстерності кіпера, але й хорошій роботі опорників та захисників "Руха". Ще минулого сезону Дмитро був лише другим голкіпером, а вже цьогоріч став "номером 1" в U-19 та двічі навіть потрапляв до заявки основної команди. Травмований Юрій Герета після повернення на поле матиме сильного конкурента. Та це радше перевага, аніж недолік.

Капітан юніорської команди Марко Сапуга в сезоні 2020/21 демонстрував свої лідерські якості в кожній грі. Цю місію він продовжив і в нинішньому сезоні. Швидкість, вміння обіграти суперника, гольове чуття та хороші фізичні дані - у цього футболіста є все для того, аби стати успішним гравцем. Іноді загальне враження псують надмірні емоції та жорстка гра, що призводить до вилучень, але в футболі без цього ніяк, і все пропрацьовується з досвідом. Не дивно, що Сапуга уже дебютував за основу та зрідка потрапляє до заявки. У нього є потенціал. 18-річний футболіст явно переріс рівень юнацької команди. Йому потрібен новий виклик, та не мені судити.

Руслан Непейпієв та Ярослав Карабін - ті, хто завжди робить результат. Дванадцять м'ячів на двох із тридцяти забитих загалом у цьому сезоні - майже половину результатів, як і годиться, в "Русі" роблять два основних атакувальних футболіста.

Руслан Непейпієв у цьому сезоні забиває майже в кожному матчі, а це тільки перше коло. Висока результативність дала змогу потрапити до заявки основи на кубкове протистояння із "Миколаєвом", але за першу команду Руслан поки не грав. У цього гравця великий потенціал. Він може і вміє грати на результат. Цьогорічні матчі - яскраве цьому підтвердження. Футболіст яскраво проявляє себе і за команду "Рух-2", а нещодавно отримав і заслужений дебютний виклик у збірну України (U-19). Якщо Непейпієв забиватиме так і надалі - гра за основу не змусить себе чекати. Прогнозую, що зовсім скоро півзахисник стане лідером молодших "жовто-чорних", а, можливо, й уже став, з огляду на останні матчі з супер м'ячами. А далі вже й до основи "підтягнеться".

Ситуація із Ярославом Карабіним - аналогічна. Відмінне гольове чуття, гра на команду та забиті м'ячі - зі своїми завданнями нападник "Руха" справляється на "відмінно". Не зайвим буде згадати і про те, що Карабін неодноразово потрапляв до заявки основи та вже мав змогу зіграти в кількох поєдинках. Дорослий футбол наразі нападнику дається важче, але поступове залучення футболіста до першої команди "жовто-чорних", упевнена, дасть свої плоди. Молоді завжди потрібен час на адаптацію.

То чи є шанси на золото та срібло у юніорської команди "Руха"? 50/50, на бронзу - 95%. Проте доведеться добряче побуцатися з грандами та не втратити очки у матчах зі слабшими опонентами. Думаю - це розуміють усі. І президент, і тренер, і самі футболісти. Доля нагород у руках стартової одинадцятки та лави запасних. Буде складно. Я ж бажаю юніорам "Руху" лише успіхів. Вірю, що фортуна обов'язково усміхнеться команді Віталія Юрійовича Пономарьова. Без сумніву, вони стали командою-сенсацією цього сезону, проте основна боротьба ще попереду.

ФОТО

з офіційного сайту «Руха»