За крок до третього трофею

От подивилась сьогоднішній матч і зрозуміла, що - це те, чого мені так бракувало... Я скучила, надзвичайно скучила, за цими емоціями, за адреналіном, за шаленим серцебиттям, які приносить гра мільйонів; я скучила за рідним "Динамо" врешті решт...

Звісно, футболісти люди і їм також потрібний відпочинок, але так не хочеться, щоб сезон закінчувався, адже перерва влітку, відпустка і збори, здається такою довгою...

І ось, український футбол знову повертається. Ми знову бачимо наших улюблених гравців у боротьбі за Суперкубок. Одразу хочу привітати всіх з початком нового сезону! Нехай він буде цікавим, красивим на перемоги і забиті м'ячі, непередбачуваним.

Хочу привітати Андрія Ярмоленка з тим, що став найкращим гравцем минулого сезону ЧУ, а також Сергія Реброва, котрий став найкращим тренером.

І ще одне. Хочу побажати усім травмованим динамівцям одужання і здоров'я, повертайтеся швидше до нас, Тео, Хачеріді...

Щодо сьогоднішнього поєдинку, який проводився в Одесі, при повній арені, де вболівальники поділилися навпіл: динамівські кольори і кольори "гірників", то він, як завжди, був принциповим, емоційним і багатим на боротьбу. Хоча я і є вболівальницею біло-синіх, та мушу визнати, що "Шахтар" з початкових хвилин матчу виглядав краще. Точніше, створював моменти, які приваблювали більше, і думаю, що не тільки мені потріпали нерви, так би мовити. Матч справді виявився багатим на боротьбу, бо неодноразово медичні працівники допомагали футболістам. Гадаю, це ознака того, що команди і справді готові іти на все, щоб досягти свого, досягти бажаного, виграти Суперкубок. Перший тайм хоч і був наповнений моментами, команди мали свої нагоди , однак, завершився з рахунком 0-0.

Жвавіший початок другого тайму. Де Динамо фактично вирівняло гру, і мало, принаймні 3 нагоди забивати, це і моменти Ярмоленка, Мораєса... Також, початок другої половини зустрічі виявився щедрим на "гірчичники".

Рівна гра у другому таймі. Моменти виникали як у "біло-синіх", так само і в "оранжево-чорних". Але, як команди б не пробивали, які атаки б не створювали, рахунок на табло був незмінний. Хороші моменти виникали у новачка Жуніора Мораєса. В плані активності, сьогодні, у нього все в порядку. Молодець! Хороший матч провів. Адаптовується до нової "родини".

І ось, останні хвилини матчу. Ніщо не віщувало такого завершення... Червона для СаШо, реалізоване пенальті "гірників", Драго на воротах... і гол. Шахтар іде вперед... Опісля, знову гол. Шахтар під кінець матчу добиває Динамо і виграє Суперкубок. Важко тут щось сказати... Ми боролися сьогодні, на рівні з шахтарями. Наші хлопці викладалися на повну, щоб досягти мети. Однак, фортуна посміхнулась не в нашу сторону. Вітаю з перемогою, Шахтар! Можливо, вона для них важливіша, адже, як ми постійно чуємо від його представників, вони грають не вдома, їм постійно щось заважає перемогти... Та не про це мова. Хай так. Хай навіть така перемога.

Ми програли. Але програли гідно. Тому повинні це прийняти і забути.

Ми - Динамо! Ми - Великий Клуб! Ми- Славетний Клуб! Пам'ятайте про це, ніколи не забувайте! І підтримуйте команду. Завджи! Любіть її більше, ніж кубки і трофеї.

З Динамо в серці!♥