Блог Lichtgestalt

П'єро мертвопетлює

У вмілого фокусника в резерві завжди має знаходитися кілька влучних прийомів, здатних повернути втрачений публікою інтерес та піднести його на нові вершини. Однак якщо факір замість кролика з капелюха виймає інший магічний артефакт із власних штанів, не забувши перед тим добряче прийняти на груди – це як мінімум привід замислитися, й не лише для самого чародія, що втратив контроль над собою, але й для його вірної пастви, якій час нарешті визначитися, чи потрібна їй магія категорії B за її ж гроші.

Прочитавши новину про першу тренерську відставку цього сезону в другій лізі, навіть не мав питань, яка саме «Нива» відзначилася. Почерк майстра впізнається миттєво. Василь Вовк, незважаючи на невисокий ліговий статус мужньо відродженого ними вінницького футболу, заслужено посідає почесне місце в переліку найбільш, скажімо м’яко, феєричних діячів нашого навколоспортивного паноптикуму. Принаймні, в моєму особистому рейтингу він уже дихає прямісінько в хіпанську зачіску пана Несенюка, а це багатого варте.

Модерний спосіб повідомлення про звільнення

Зрештою, Василь Вовк не зробив нічого нового. Розглядаючи низку перманентних зняттів вінницької «Ниви» з чемпіонату та звинувачень на адресу дружини Порошенка, чий приїзд на відкриття фонтану призвів до поразки від «Буковини», можна побачити в цьому певну декадентську естетику, коли людина безперечно творча займається саморуйнуванням, доводячи собі й оточуючим власне право на це. Видатні поети для цього напивалися до стану скотини, ставилися морфієм та вступали у численні статеві перверзії. Вовк лише звільнив чергового тренера, з яким подовжив контракт перед початком нового сезону за підсумками більш ніж успішного завершення сезону минулого.

Не будемо заглиблюватися в причини подібного рішення, хоча будь-якій адекватній людині зрозуміло, що за три гри лігу виграти неможливо і приводів для звільнення тренера після такого малого проміжку часу може бути небагато, наприклад, три крупні поразки за повної відсутності гри, коли навіть сторонній спостерігач може зробити висновок, що команда «пливе». Зрештою, навіть цілком безнадійний за грою «Арсенал» тримає Раванеллі, бо на нього зроблено ставку, й негоже солідним дядькам в керівництві клубу так просто ламати об відомий статевий орган свої ж домовленості. Людям, які окрім Тайсона і Циганкова знають ще бодай десяток українських футбольних прізвищ, безперечно, відомий перебіг тренерської кар’єри Колчина, який вивів у люди «Жемчужину», а минулого року ледь не застрибнув до першої ліги з вінничанами. Не будемо повторювати прописні істини та перейдемо беспосередньо до моралі.

Естетика тут підгуляла, тому що не факт, що завтра пост Василя Васильовича про звільнення Колчина не зникне так само, як і його попередники, що знімали «Ниву» з розіграшу другої ліги. А якщо витвору мистецтва не стане – нема про що й говорити. Але ще Леся Українка заповідала нам мати в серці те, що не вмирає. Однією з таких чеснот може і має стати пам’ять.

Минулі наші спроби препарувати складну й неоднозначну свідомість пана Вовка зіткнулися з нечисленними, проте достатньо різкими звинуваченнями в неповазі до людини, яка власноруч відродила вінницький футбол й на цій підставі має імунітет від будь-якої критики. Тут ми мали б замислитися та ще раз подякувати небу за безмежно щедрий дарунок для Вінниччини в особі Василя Васильовича, проте зараз маємо чергове підтвердження того, що замислитися має саме вінницька футбольна громадськість. Цей монументальний витвір національного канцеляриту вжито зумисно, оскільки Вовк хіба що ноги об цю саму громадськість не витирає.

Звичайно, ясновельможний барин не зобов’язаний доповідати холопам про те, яким він бачить майбутнє місцевого футбольного клубу. «Нива» - не народний клуб, та й доля народних клубів у нашій дійсності досить неприваблива. На вболівальників у нас теж давно і стабільно всім начхати – навіть на вулицях Вінниці більше інформації про наступний матч «Ниви», ніж, скажімо, в Києві про наступну гру «Динамо». Важлива демонстративність. А пан Вовк до неї активно вдається.

Постановка перед фактом – метод, який змушує нормальну людину відчувати себе ідіотом. Звісно, комусь у радість делегувати свої розумові та вольові здібності комусь іншому та із удячністю сприймати черговий плювок в обличчя. Дощ у Вінниці – достатньо часте явище, тому парасольки при собі зайвими не будуть. Як мінімум до 2019 року. Не просто ж так у Вовка на обкладинці акаунту з’явилася світлина з великою кількістю прапорів усім відомої партії (яка мені за свою рекламу не заплатила, тому не буде тут названа).

На цьому, власне, можна було закінчити безнадійну справу з переконання вінницької футбольної громадськості в тому, що так жити не можна. Проте Вовк не був би собою, якби не підкинув нових дрівець до багаття, на якому вже другу добу палають афедрони згаданої громадськості. І як ви здогадалися, що «Нива» вчергове знімається з чемпіонату? Комусь час на «Битву екстрасенсів», звісно, за умови, якщо зйомки відбуватимуться у Вінниці, в ролі проклятого місця постане стадіон «Локомотив», а роль злого духа, який не дає спокій зацікавленим містянам, за старою звичкою візьме на себе Василь Васильович.

Наша пісня гарна й нова

Наша пісня гарна й нова

Якщо коментарі під постом Вовка про звільнення Колчина здивували великою кількістю критично налаштованих до Васі та його неповторного стилю керівництва людей та змусили на хвилинку стати ідеалістом, то реакція на повідомлення про зняття команди повернула на грішну землю. Там вінницька громадськість висловлює впевненість, що Василь Васильович такого написати не міг, як і енергійно посилати за відомою адресою здивованих, наче вперше таке бачать, таким ходом справ уболівальників. І це просто прекрасно, адже кращої ілюстрації того, наскільки «Нива» заслуговує такого президента, годі й шукати. Поки що ж «Нива» та її вболівальники нагадують невеликого розуму жінку, яка уперто продовжує жити з закінченим п’яницею (жодних натяків!), мотивуючи це тим, що він інколи примудряється пропити не всі гроші й хоч щось приносить додому, і взагалі, чоловік хороший, все як у людей. Шансів, що вона від нього піде, нуль – хіба що нашу дурненьку качечку винесуть вперед ногами після того, як її коханий під час чергового нападу альтруїзму побачить у ній світове зло та заб’є насмерть.  

Інтерактив з уболівальниками

Інтерактив з уболівальниками

Судячи з попереднього досвіду спілкування зі вдячними Василеві Васильовичу за відродження вінницького футболу громадянами, таких плювків на їхню долю випаде ще чимало. Хтось може закривати очі під час нових вибриків Вовка, мовляв, проте колись настане день, коли їх можна буде просто не відкривати. Цей хтось може також вірити, що кожного разу, коли на сторінці Василя Васильовича з'являються заповітні слова «Я знімаю команду...» – це справа рук тролів-ненависників вінницького футболу, а не самого достойника. Але якщо у місті є люди, яким «Нива» по-справжньому небайдужа, вони теж можуть зробити щось корисне.

Ні, боронь Боже, ми нікого не закликаємо зняти з картки всі гроші та викупити «Ниву» у Вовка. Навпаки, ми за укріплення економічної грамотності та фінансової стабільності парафіян, якій такі безглузді витрати можуть лише зашкодити.

Пропозиція проста – повна підтримка ініціативи Василя Васильовича. Знімає дядько «Ниву» з чемпіонату – і слава Богу! Зрештою, циркові гастролі цілком може припинити господар цирку, скомандувавши богатирям згортати шатро, а клоунам та мімам – змивати грим. Достатньо лише переконати самого Вовка в тому, що він все зробив правильно та шляхів для відступу не потребує. Шкода, звісно, що другої ліги в місті не буде до наступного Васі Вовка, який захоче погратися у благодійність, але ж блажен саме той муж, що не йде на раду нечестивих.

Так-так, це запрошення до очищення шляхом самознищення. Але хто сказав, що в українському футболі все має бути інакше? Із нетерпінням чекаємо інтерактиву з місцевими вболівальниками, розмов про традиції, фінал Кубку та численних подільських талантів, що стали гордістю інших клубів.

Автор

Комментарии

  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья
Loading...