Tribuna/Футбол/Блоги/Спорт і Закон/Чи міг Жуніор Мораєс грати за збірну України

Чи міг Жуніор Мораєс грати за збірну України

Спроба юридичного аналізу процедури натуралізації Жуніора Мораєса, його участі в матчах з Португалією та Люксембургом та можливих санкцій щодо збірної України

Автор — V_Voloshyn
27 марта 2019, 20:46
27

Автогол Жерсона Родрігеса на останній хвилині приніс збірній Україні непросту перемогу в матчі з Люксембургом. Здавалося, після фінального свистка всі муки команди Шевченка залишилися позаду і можна спокійно зітхнути - важливі три бали в скарбничці.

Але з фінальним свистком історія не закінчилася. Збірна Люксембургу вирішила продовжити боротьбу поза футбольним полем і я не можу її засуджувати - має повне право. Чиновники Федерації футболу Люксембургу подали протест на результат матчу Люксембург-Україна, а саме - участь натуралізованого бразильця Жуніора Мораєса. Мотивація протесту - Жуніор Мораєс як громадянин України не мав права виступати за національну збірну України. Після Люксембургу свій протест подала Португалія з аналогічною аргументацією.

Матчі кваліфікації Євро-2020 проводяться під егідою УЄФА. Саме УЄФА вирішує, який формат змагань, які правила, терміни та інше. УЄФА видав "Правила Чемпіонату Європи 2018-20", де описав порядок проведення змагань. Пункт 46.01 статті 46 "Вимоги до гравців" зазначає, що кожна федерація повинна заявити команду з гравців, які є громадянами країни і відповідають правилам статей 5-8 Правил застосування Статуту ФІФА. По суті, це відсилочна норма.

У Правилах застосування Статуту ФІФА нас цікавить стаття 7 "Отримання нового громадянства" і стаття 8 "Зміна федерації". Стаття 7 зазначає, що натуралізований футболіст повинен відповідати хоча б одному з нижче перелічених критеріїв перед дебютом за нову збірну:

1) він народився на території цієї країни;

2) його біологічний батько або мати народилися на території цієї країни;

3) його бабуся чи дідусь народилися на території цієї країни;

4) після досягнення 18-річчя він безперервно жив принаймні 5 років на території цієї країни.

Перші три пункти нас не цікавлять (хоча раптом юристи Федерації футболу України розкопають, що хтось із бабусів-дідусів Жуніора Мораєса народився в Україні). Нас цікавить п. 4, а саме 5 років безперервного перебування в Україні після досягнення 18 років. Для його виконання слід дотриматись двох умов: переїхати в нову країну у віці після 18 років та прожити у такій країні не меше 5 років після переїзду. Про це трохи пізніше.

Стаття 8 Правил застосування Статуту ФІФА регулює порядок зміни "футбольного громадянства" - тобто права грати за національну збірну певної країни. Відповідно до даної статті гравець, який бажає виступати за нову збірну, повинен подати письмову заяву до Генерального секретаріату ФІФА. Заява розглядається Комітетом ФІФА зі статусу гравців згідно з "Правилами і процедурами Комітету зі статусу гравців і Палати по вирішенню суперечок". Важливо - після подачі заяви гравець не має права грати за будь-яку команду до винесення рішення за заявою гравця.

Згідно ст. 2 "Правил і процедур ..." Комітет по статусу гравців і Палата по вирішенню суперечок керуються Статутом ФІФА та іншими документами ФІФА, бере до уваги національні закони, колективні договори, а також специфіку спорту. І тут ми повертаємося до визначення безперервності 5-річного терміну проживання на території країни.

Оскільки Статут ФІФА не врегулював цей момент, скористаємося Законом України "Про громадянство України". У ст. 1 Закону є трактування поняття "безперервне проживання на території України" - проживання особи в Україні, якщо разова поїздка за кордон у приватних справах не перевищує 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів. Не вважається порушенням виїзд за кордон у відрядження, на навчання, у відпустку, на лікування. Стаття 9 Закону повторює норму Правил застосування Статуту ФІФА про безперервність проживання протягом останніх 5 років на території України як підставу для іноземця отримання громадянства України. Проте, в цій же статті є застереження, що норма про п'ятирічний строк проживання може не застосовуватись для осіб, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес. Але нас цікавить лише трактування поняття "безперервність проживання".

Тепер факти. Жуніор Мораєс народився 4 квітня 1987 року, приїхав в Україну 12 лютого 2011 року, але майже відразу поїхав в оренду в Болгарію, де до літа 2012 року грав за ЦСКА Софія. Починаючи з липня 2012 року, у віці 25 років Мораес міцно осідає в Україні, граючи в Чемпіонаті України за донецький "Металург" (2012-2015), київське "Динамо" (2015-2018) і донецький "Шахтар" (з 2018 і по сьогодні). Отже, критерій "після досягнення 18 років" виконаний.

28 лютого 2017 року "Динамо" підписало орендну угоду з китайським клубом "Тяньцзінь Цюаньцзянь" по Жуніору Мораєсу (він виїхав з України 02 березня 2017 року). 06 липня 2017 року Мораєс повернувся в "Динамо" (правда, в австрійський Тіроль на збори, а в Україну прибув 12 липня 2017 року). Після повернення відіграв сезон 2017-2018 в "Динамо" і в липні 2018 року перейшов до "Шахтар".

Якщо з формальної точки зору, то Мораєс не був в Україні в цей часовий проміжок - 131 день (плюс-мінус пару днів можна не враховувати), перевищивши зазначену вище норму в 90 днів. Але Мораес був в Китаї в оренді - фактично це відрядження, так як у Мораеса був діючий контракт з "Динамо" Київ, а оренда передбачала чіткі часові рамки (як у відрядженні). Крім того, виїжджав Мораєс з України не в особистих справах, а по роботі. Тому можна сміливо стверджувати, що Мораєс з липня 2012 року і по сьогодні постійно і безперервно проживає на території України, тобто 6 з половиною років - з запасом вистачає для п'ятирічної норми ФІФА.

Оскільки Правила застосування Статуту ФІФА не містять детального роз'яснення поняття безперервного перебування, а ст. 2 "Правил і процедур Комітету зі статусу гравців" дозволяє застосовувати національне законодавство, юристам ФФУ цілком доречно скористатися нормами Закону України "Про громадянство України". І акцентувати увагу на тому, що від'їзд Мораєса в Китай був короткочасний, тим більше Мораєс після повернення продовжив грати за "Динамо".

Крім того, як було зазначено вище, гравець не має права грати за будь-яку збірну, поки його заяву про перехід не розглянута Комітетом ФІФА зі статусу гравців. Навряд чи збірна України вирішила б піти на такий безграмотний крок, не отримавши попереднє "добро" ФІФА. Тим більше процедура "натуралізації" для Федерації футболу України проходить не вперше - в 2009 був натуралізований серб Марко Девіч, в 2013 - бразилець Едмар, в 2017 - бразилець Марлос. Тут потрібно зауважити, що відповідно до п. 47.06 Правил УЄФА саме національна федерація відповідає за відповідність гравця критеріям ФІФА для включення гравця в заявку.

Що стосується скарги Португалії - якщо вона подана 26 березня 2019 року, то вона взагалі не повинна розглядатися по суті. Згідно п. 1 ст. 56 "Дисциплінарних правил УЄФА" протест повинен бути доставлений в Комісію УЄФА протягом 24 годин після закінчення матчу. 

Якщо ж для Мораєса було отримано "добро" від Комітету ФІФА - буде вельми дивно, якщо УЄФА визнає рішення Комітету ФІФА неправомочним. Фактично це буде перегляд рішення Комітету ФІФА не в порядку оскарження - до Апеляційного комітету ФІФА, а потім в КАС.

Фото: https://ffu.ua/Олександр Гливинський