Пишу вірші про Михайла Мудрика. Геніального футболіста і добродушну бусінку

Михайло Мудрик стрімко увірвався під сяйво софітів УПЛ, не залишивши нікого байдужим. Його неймовірний дриблінг зачаровує з перших оксамитових дотиків до сфери, його прийняття рішень швидкі та розумні, наче у Тоні Сопрано. Це геніальний гравець, який вже увійшов в історію, а в майбутньому остаточно затвердиться в ролі найкращого лівого півзахисника в історії українського футболу. Я давно захоплююся ігровими і людськими якостями цього вихованця харківського «Металіста» і присвячую йому вірші та хайку.

Перший мій вірш – «Михайло Мудрик молодець». Це потік порівняння. Що для кожного з нас означає Михайло Мудрик?

Другий мій вірш – «Михайло Мудрик крутий». Це потік ностальгії. А що було б, якби Міша з’явився у нашому футболі, та й житті в цілому, на декілька років раніше?

Третій мій вірш – «Михайло Мудрик зашибісь». Це життєва річ. Я намагаюся розкрити важливість Михайла Мудрика в багатьох епізодах життя, які, певно що, проходив кожен з нас. Мудрик не просто футболіст, він завжди поруч.

Четвертий мій вірші – «Михайло Мудрик супер». Це шлях. Як співає Сергій Жадан – «Мама мене вчила, що зневіра це зло…» В Мудрика не вірив ніхто на кожному з етапів його кар’єри, але він долав всі невдачі і знаходив нові.

Підбірка хайку по правилу 5-7-5.