Щасливі вболівальники. Валлійські фанати про свою збірну, ігри і сльози
Володимир Скиба поспілкувався з одними з найщасливіших уболівальників у світі саме зараз - валлійцями, чия збірна сьогодні зіграє найважливіший матч у своїй історії
Володимир Скиба поспілкувався з одними з найщасливіших уболівальників у світі саме зараз - валлійцями, чия збірна сьогодні зіграє найважливіший матч у своїй історії.
Люїс Дав
26 років, менеджер з СММ, 18 місяців живе у Канаді
Люїс - справа
Ця фотографія зроблена у День Святого Давида (національне свято Уельса, святкується 1 березня). Я разом з своїм єдиним валлійським другом у Канаді розгорнули прапор на гірськолижному курорті, поки працювали там. Цілий день нас питали, що це за прапор і чому він тут? Траплялись і такі: «Це прапор Норвегії?», «Ви валлійці? Я думав, ви ірландці» і навіть «Я думав, що Уельс – це просто місто, і звідки тоді у вас Святий?». Тому навіть те, що ми пробились на Євро, робить наш прапор більш впізнаваним.
З того часу, як я переїхав у Канаду, я дивився кожну гру у кваліфікації та на самому Євро. Маю друзів не з Європи, які підтримують Уельс. Навіть є відео з японським товаришем, який скандує «Go Welsh!» (Вперед, валійці!).
Деякі люди погано знають географію, тому добре, що Євро ставить Уельс на світову мапу. Особливо для людей, які роблять дурні помилки, скажімо, за замовченням вважаючи Англію Британією.
Днями я був на невеличкому гірськолижному курорті, і там у мене зав’язалася розмова з одним данцем. Він розповів, що підтримує Уельс та Ісландію, тому що пам’ятає, якими веселими і завзятими були наші фани у матчі кваліфікації на Євро-2000, і згадує Євро-1992 ніби воно було вчора (тоді Данія стала Чемпіоном Європи). Він хоче, щоб інша невелика нація зробила те ж саме! Будь-хто з країни з невеликим населенням, кого я тут зустрічав, підтримує нас так, як він. Також 2 місяці тому я зустрів норвежця, який сказав мені: «Друже, я сподіваюсь, що ви добре зіграєте на Євро».
Тут не транслюють футбол, тому зазвичай європейці збираються зранку у когось вдома, щоб подивитись матчі разом по інтернету. Також я товаришую з кількома англійцями. Було важко прокидатися о 6-й ранку, щоб побачити поразку Уельсу від Англії на останній хвилині у присутності англійців, яких ще й було більше. Але ми випередили їх у групі, і на відміну від них, пройшли в 1/4, тому сміється той, хто сміється останнім.
Іноді тут важко пояснити людям, звідки я. Були випадки, коли люди питали про це, і коли я відповідав «Уельс», вони починали говорити зі мною про Сідней або запитувати: «Уельс у Австралії чи Уельс в Англії?», і я відповідав: «Жоден з двох, Уельс – це країна».
Я пам’ятаю, як минулого року, коли працював у піцерії, дивився гру Уельс – Бельгія, яку ми виграли 1:0. До мене прийшов друг, і поставив поряд ноутбук з трансляцією. Я мав зробити 5 піц під час гри, але мені вдалося побачити десь 80% гри, і коли Бейл забив, то я кричав так голосно, як тільки міг, немов навіжений! Я налякав сім’ю з Середнього Сходу, коли підкинув пачку борошна угору, тому був вимушений сильно вибачатись за це.
У найближчому до мене великому місті Євро рекламують постером Ібраґімовіча та Бейла. Для мене це нереальне відчуття – побачити обличчя зірки спорту з Уельса у Богом забутому місці!
Найбільш пам’ятні історії, пов’язані зі збірною
Один із моїх найкращих спогадів у житті – 16 жовтня 2002 року, коли ми обіграли Італію 2:1 на “Мілленіумі” у Кардіффі. Перед грою на поле вийшов Джон Чарльз, один із найвеличніших валлійських гравців, який провів частину кар’єри саме у Італії – у цей момент навіть мурахи побігли по шкірі. Ми перемогли 2:1, і тоді була найкраща атмосфера на футболі у моєму житті. Я можу згадати і поразку у плей-оф від Росії 0:1, коли я йшов зі стадіону зі сльозами на очах, і просто безперестанку ревів.
Найгіршим моментом, який я будь-коли переживав, стала поразка від Сербії 0:3 на стадіоні “Кардіфф Сіті”. Більш прикрою цю поразку робило те, що ми програли команді, яка на папері була не набагато сильнішою за нас. Коли вони забили перший гол, то майже не святкували його ніби тільки-но забили якійсь дрібноті. Я так злився через це.
Останнью товариською грою, яку я відвідав до переїзду у Канаду, була перемога 3:1 проти Ісландії. Ми дуже добре виглядали того вечора. На цю гру прийшло лише 9 тисяч, але для справжнього вболівальника ця перемога була особливою. Нас дражнили, що це золоте покоління гравців ніяк не розкриється. Та я думаю, що наш успіх змусив себе чекати через трагічну смерть Ґарі Спіда, але тепер наш час настав!
Важливість успіху збірної для країни
Я можу згадати випадок у Ньюпорті, місті неподалік від кордону з Англією. Одного вечора я прийшов у паб, в якому було 12 екранів. І всі вони показували матч Англії проти Бразилії замість гри Уельса. І я мусив посперечатись, щоб на одному з малих екранів таки увімкнули гру Уельса, яку дивились лише 7 валійців, інші ж – Англію. Я сподіваюсь, що зараз, коли я зайду у паб у південно-східному Уельсі під час гри нашої збірної, там автоматично будуть показувати саме її, а не матч Англії. Також цей успіх означає, що прокляття кваліфікації знято, і ми зможемо пробитися на інший великий турнір у найближчому майбутньому.
Прогноз на матч 1/4 проти Бельгії
Уельс виграє 1:0, а Джеймс Честер заб’є головою. Вони не забили нам у двох попередніх матчах, то чому вони мають зробити це зараз? Вони не стали краще, на відміну від нас.
Бретт Девіс
41 рік, викладач, живе і працює у Токіо
Зараз я живу у Токіо та викладаю англійську і кінематограф в університеті. Тому було важко знайти вільний час під час навчального семестру. Але я ніяк не міг пропустити першу за 58 років гру Уельсу на великому турнірі, що фактично було втіленням моєї мрії. Отож, я прилетів у Бордо на матч проти Словаччини. І це справді був найкращий вікенд у моєму житті. Французи, словаки, уболівальники з інших країн були привітними і дружніми, і фани Уельсу просто раділи, що були там. Сидіти на площі у Бордо, потягувати вино під сонцем, і бачити всіх у яскравих червоних футболках. Все було так, як я завжди уявляв собі - Уельс на великому турнірі!
Стадіон був чудовим, але атмосфера навколо була трохи напруженою. Я думаю ми всі дуже нервували у той момент. Але коли зайшли всередину і побачили всюди написи Євро-2016, прапор Уельсу, який майорів над трибунами, і сотні прапорів самих уболівальників, я дійсно усвідомив, де ми! Це було найкраще виконання гімну в моєму житті – всі навколо мене тремтіли, у когось були сльози, емоції переповнювали.
Перед турніром ми всі знали, що буде нелегко. Ми знали, що можемо виступити добре, але також розуміли, що можемо з легкістю програти кожній команді з нашої групи. Але я завжди казав, що тільки до тих пір, поки ми не заб’ємо один гол і матимемо момент для святкування. Цей момент настав, коли забив Бейл. Було схоже на те, що я просто вирвався зі свого тіла, кричав голосніше, ніж будь-коли раніше, обіймав свого брата і незнайомих людей! Та ми можемо забивати голи тут! Ми заслужили бути тут! І ми можемо це зробити! Я справді думав, що моя голова може вибухнути і був у неймовірному піднесенні. Все життя футбольних страждань зникло в одну мить! Чиста магія!
Так це виглядало на трибунах:
Після голу я був виснаженим. Люди навколо мене також були без сил, і ми всі навіть стихли на мить. У нас просто нічого не залишилось, боліло горло, а голос просто зник. Другий тайм був більш нервовим, але до фанів повернувся голос. Коли Дуда зі Словаччини зрівняв рахунок, я думав, що щастям буде втримати нічию. І це зробило наш переможний гол ще крутішим!
Але для мене нічого не зрівняється з тим, що я на власні очі побачив гол Бейла зі штрафного – перший за 58 років гол Уельсу на великому турнірі, і той момент, коли я зрозумів, що ми можемо зробити щось особливе на Євро-2016.
Найбільш пам’ятні історії, пов’язані зі збірною
Маю багато історій, переважно негативних. Найвідоміші поразки на моїй пам’яті – Шотландії у 85-му, Німеччині у 91-му, Румунії у 93-му та Росії у 2003-му. Але загалом це були хороші часи, адже нам майже вдавалося пройти кваліфікацію. Гіршими були роки, коли ми програвали кілька перших матчів у відборі і втрачали всі сподівання.
Мої найулюбленіші спогади пов’язані з однією і тією ж командою: у 1991 Чемпіони світу німці (Маттеус, Бреме, Клінсманн!) приїхали до Кардіффу. Нова команда об’єднаної Німеччини, непереможна протягом 2 років і менше, ніж через рік після вражаючого тріумфу в Італії у 90-му. Гра проходила на старому стадіоні «Arms Park», і підтримка була фантастичною. Я не знаю чому, але у всіх було відчуття, що ми можемо це зробити. Я досі пам’ятаю гол ніби у slow motion, і той найголосніший крик, який я будь-коли чув! Абсолютне блаженство – ми перемогли Чемпіонів світу! Ми могли перемогти будь-кого! На жаль, Німеччина змогла обіграти усіх інших – і ми фінішували другими у відбірковій групі.
Інший спогад менш пам’ятний навіть серед уболівальників Уельсу – матч проти Німеччини у Дюссельдорфі у 1995-му. Ми вже втратили шанси пройти на Євро після поразок від Грузії та Молдови, і лише 200 (так, всього двісті!) валлійських уболівальників зібралося на виїзд. Німецькі фани були неперевершеними – вони купували нам випивку і співали з нами. Коли німецьке телебачення запитало нас про можливий рахунок, ми відповіли: «До тих пір, поки він не стане дуже поганим!»
Але якимось чином ми повели у рахунку, і наші дві сотні затягнули: «Ми хочемо десять!». Наш голкіпер Саутголл зіграв одну із своїх найкращих ігор, і врятував нас безліч разів. І навіть після того, як німці зрівняли рахунок, нам вдалось втримати нічию. Хто знає? Може ми зустрінемось з Німеччиною 10 липня у фіналі!
Важливість успіху збірної для країни
Цей успіх дарує людям упевненість. І це дійсно може змінити те, як валлійські ЗМІ висвітлюють футбол. Телебачення та газети зазвичай фокусують увагу на регбі (навіть попри те, що зараз більше людей грає і дивиться футбол!), тому на футбольну збірну завжди ходить менше людей. Аля я сподіваюсь, що це дасть кожному надію, що Уельс може змагатись з найкращими командами у світі. Це надихне більше сімей ходити на футбол, тому команда може стати більш популярною у майбутньому. Це навіть може призвести до того, що у майбутньому з’являтиметься більше молодих гравців, які спробують перевершити досягнення цього складу збірної.
Результат референдуму про вихід з ЄС особисто у мене применшив щасливий настрій. На початку турніру я просто пишався Уельсом, як частиною Європи, ЄС та Євро-2016. Але референдум говорить мені, що деякі люди не поділяють цю точку зору. Моя впевненість і надія про те, що країна може більше інтегруватися у міжнародну спільноту, зменшилася. Але у п’ятницю, коли ми гратимемо проти Бельгії, я знаю, що увага всієї нації буде прикута до команди.
Я сподіваюсь, що особисто мене ці результати зможуть надихнути. Валлійці по натурі трохи песимістичні, але цей турнір показав, що ми можемо досягати чогось і на міжнародній арені. Крім того, живучи у Японії, я втомився постійно пояснювати, що таке Уельс. Тепер мені не потрібно цього робити – зараз японці дуже радіти зустріти когось із землі Бейла та Ремзі!
Прогноз на матч 1/4 проти Бельгії
Буде дуже складна гра. Бельгія часом виглядає як найкраща команда на турнірі. Тим не менш, ми не так давно перемагали їх, і вони не змогли забити нам, тому я думаю, що вони нервують. Ключове - це дати простір Бейлу, тому я думаю він має грати трохи нижче, ніж в більшості інших ігор. Цього можна досягнути, якщо випустити Джонні Вільямса, який може стати в нагоді зі своїм дриблінгом. Його вихід на заміну проти Північної Ірландії дозволив Бейлу мати більше вільних зон. Також Джонні заробляє штрафні, які може реалізувати Бейл.
Сподіваюсь, ми не тільки захищатимемось, як проти Англії. Ми повинні більше тримати м'яч у центрі поля, щоб наші захисники час від часу відпочивали. Якщо Джо Аллен зіграє добре, ми маємо хороші шанси зіграти так. Це дозволить нам більше атакувати. Все можливо! Моє серце каже 1:0 перемога Уельсу, моя голова говорить 1:1 (і можлива перемога по пенальті) або 1:0 перемога Бельгії.
Повну версію з думками інших уболівальників читайте на УП.Життя
