КоZел
Блог

Як врятувати соціальні мережі від агресії фанатів, а публічних осіб від погроз фізичної розправи?

У англійському футбольному світі знову палають пристрасті. Акціонери, оголосивши про створення закритої футбольної ліги, переповнили без того залиту до верхів чашу терпіння цінителів англійського футболу. З яскравими акціями протесту біля стадіонів улюблених клубів вже відзначилися фанати Ліверпуля, Евертона, Лідса, Тоттенхема, Челсі та Арсенала. Але в Манчестері протестний рух був набагато потужнішим. Увірвавшись на стадіон перед початком гри, футбольні фанати зірвали центральний матч туру Манчестер Юнайтед — Ліверпуль.

Незадоволені вболівальники виплеснули свою злість на сторінках клубів і завалили футболістів та футбольних арбітрів агресивними повідомленнями. Як повідомляють потерпілі, мова йде не тільки про звичні образи на расистську тему. Їм, їхнім близьким та рідним людям почали погрожувати позбавити життя і здоров'я. Після того, як ситуація почала набувати масового характеру, на своїх сторінках спортсмени почали публікувати засуджуючи пости, оголосивши бойкот соціальних мереж.

«... Я покидаю соціальні мережі до тих пір, поки уповноважені люди не будуть регулювати платформи з тією ж енергією і жорсткістю, з якої вони діють зараз при порушенні авторських прав... Величезний обсяг расизму, знущань і психологічних страждань, заподіяних окремим людям, дуже токсичний, щоб його ігнорувати. Повинна бути відповідальність за це... Занадто легко створити акаунт, використовувати його для знущань і образ без наслідків і при цьому зберегти анонімність. Поки це не зміниться, я піду з соціальних мереж на всіх платформах.... Сподіваюся, зміни відбудуться скоро» (із заяви Тьєррі Анрі перед видаленням своїх акаунтів).

Підтримуючи своїх, Англійська прем'єр-ліга і Футбольна асоціація Англії приймає рішення приєднатися до бойкоту і вимагати від уряду та власників популярних платформ знайти та покарати винних. Підтримали рішення і деякі футбольні клуби й журналісти відомих спортивних медіа, серед яких Sky, The Telegraph, Times, Guardian, Daily Mirror і The Sun, які опублікували свої заяви на сторінках у соціальних мережах.

«Мали місце зловживання як на полі, так і в соціальних мережах. Це неприйнятно і повинно бути зупинено за допомогою державних і законодавчих органів, а також гігантів соціальних мереж... Дозволяти безкарно рости культурі ненависті небезпечно, дуже небезпечно не тільки для футболу, але і для суспільства в цілому... Саме тому ми підтримуємо цю ініціативу. Настав час для футболу зайняти свою позицію. Я був вражений солідарністю, що була проявлена гравцями, клубами та зацікавленими сторонами» (із відповіді Александера Чеферина пресі на питання про бойкот).

Інтернет це вже не просто майданчик, де кожен має змогу висловитися. Він давно став потужним інструментом маніпулювання і нав'язування суспільству правильних ідей і моделей. У ньому формується мода і тренди, розкручуються бренди та заробляють цілі статки. І на жаль популярні платформи є джерелом помилкових ідеалів і державної пропаганди. В ньому різні зацікавлені особи організовують революції та мітинги, режисують державні перевороти й розв'язують конфлікти та війни.

Сумнівно, що тотальне державне регулювання змісту соціальних мереж особливо цікавить чиновників. Все це досить марна річ в епоху сучасних технологій. Отже, не варто очікувати від них потужних реформ, на яких наполягають футболісти та інші публічні особи. Локальні футбольні суперечки не цікаві ні уряду, ні правоохоронцям до тих пір, поки вони не торкнуться їх сферу впливу або не будуть загрожувати їх близькому оточенню.  

 «Багато було сказано про те, що протести пов'язані з Суперлігою. Але я знаю вболівальників Юнайтед, справа не тільки в ній. Цієї ворожнечі вже багато років, і фанати хочуть зробити заяву. Звичайно, не хочеться, щоб протест переростав у насильство. Хочеться, щоб власники були в курсі позиції фанатів і зрозуміли причину їх люті... Застосовувати насильство неправильно, але протести — це те, чого хотіли фанати. Вони хочуть, щоб їх голос був почутий. Вболівальники Юнайтед вже довгий час закликають до змін... У футболі на багато речей потрібно звертати увагу, і це одна з них» (з інтерв'ю Ешлі Янга – колишнього гравця Манчестер Юнайтед)

«Ми не виграли жодного титулу АПЛ за 8 років. Сім'я Глейзерів щосили намагається задовольнити фінансові вимоги клубу, але зараз саме час, щоб виставити клуб на продаж. Це було б благородно з їх боку» (експерт Sky Sports Гарі Невілл про свій колишній клуб та про протести фанатів).

«...Я люблю Арсенал і буду вболівати за команду до самої смерті, але зараз я не можу упізнати мій клуб. І те, що сталося зараз – спроба увійти в закриту лігу – просто жах... Зараз Арсеналом керують так, ніби це компанія, а не футбольний клуб. Можливо, це йде від нерозуміння основних футбольних цінностей, а гроші були надто великою спокусою. Але що б не сталося, це просто неправильно. Я розумію, чому фанати бунтують... Раніше люди говорили, що, якби їм довелося обрати другу улюблену команду, це був би Арсенал – через історю, культуру, родинність. Зараз цього я в клубі не бачу, і це боляче. Нам потрібно повернути нашу ідентичність...» (з інтерв'ю легенди Арсеналу Тьєррі Анрі для The Telegraph).

По суті єдиним способом комунікації з чиновниками, акціонерами й футболістами для звичайної людини є сторінки футбольного клубу або спортивної організації в соціальних мережах. Для останніх профіль на популярних платформах — це не особиста примха, а спосіб розкручування бренду і додаткове джерело доходу. Багато спортсменів, залишаючи профіль відкритим, явно не розраховують отримувати погрози й образи. Навіть у тому випадку, якщо рівень їх виступів цілком заслуговує конструктивної критики.

Часто і самі публічні особи дозволяють собі не зовсім виправдані та правильні вчинки й висловлювання, заохочуючи атмосферу вседозволеності й безладу. І в той момент, коли звичайний уболівальник після чергового провального матчу бачить таку поведінку кумира, він цілком має право висловити претензії.

Фанати не просто так обурені черговим подорожчанням квитків і абонементів. Їх хвилює ідея платних трансляцій центральних матчів у важкі часи карантину. Вони справедливо засуджують чергову результативну помилку судді або невиразну гру футболіста, що заробляє космічні гроші. У всіх їх не так багато важелів впливу на свій клуб. Тому правило 50+1, про яке вони вже не один місяць просять уряд, здається цілком справедливим.

Погоджусь, що для досягнення своєї мети вони не завжди вибирають адекватні дії. І в деяких випадках виправдати такі дії досить складно. Але можливо варто спробувати зрозуміти мотиви та щось змінити? Можливо це допоможе зняти напруженість.

Якщо джерело проблем, що є причиною протестних рухів не буде знайдене і вирішене, навіть найсуворіші рішення адміністраторів соціальних мереж не вплинуть на настрій звичайних фанатів. Як би це не здавалося очевидним, але блокування акаунтів злісних порушників у соціальних мережах і мільйонні штрафи для керівництва популярних платформ не змінять манеру управління клубами сімейства Глейзерів або Кронке. Жадібні американські акціонери продовжать виводити гроші. А легендарні часи геніальних рішень і великих перемог можуть не настати ніколи.

Системні проблеми в управлінні, відсутність чіткої стратегії розвитку, розмиті вимоги до персоналу, низьку мотивацію і рівень гри окремих гравців не замаскуєш масовими арештами фанатів за гнівний пост та несанкціоновані протести. А в окремих випадках корінь конфлікту варто шукати у футбольній культурі та англо-американських економічних відносинах. То все-таки варто спочатку зрозуміти проблему і спробувати вирішити її перед тим, як бития голими руками проти бур'янів?

У чому тоді сенс блокування, якщо після кожної грубої помилки футбольного арбітра Майка Діна погрози йому і його родині будуть продовжувати проступати? Тотальний бан не вплине на якість суддівства англійських футбольних матчів в цілому. Зрозуміло, що для того, щоб розв'язати проблеми сучасного футболу, недостатньо одного дня. Спірні рішення арбітрів, вимагають системної та методичної роботи не тільки з арбітрами, але і з правилами.

Проблему зниження доходу клубу не завжди можна компенсувати збільшенням ціни квитка. Неможливо адекватно виправдати черговий спад гри команди в той час, коли керівництво та акціонери клубів купують собі дорогі машини, будують будинки, виводячи гроші з клубу. Фанати готові зрозуміти проблеми клубу та усвідомлюють, що не можуть впливати абсолютно на всі рішення. Але коли їх думки навіть не слухають, складно утриматися від гніву і протестного настрою.

Соціальні мережі створені й працюють не перший рік. Заводячи профіль, кожен користувач повинен бути готовим до підвищеного інтересу до його особистого життя. Ті, хто не готовий до таких правил гри, можуть відключити можливість приймати особисті повідомлення або навіть приховати профіль, не публікувати в ньому особисту інформацію та активно використовувати інструменти «чорних списків» і «блокування» настирливих і агресивних користувачів. Але простота реєстрації ніяк не заважає заблокованим користувачам продовжити атаки. І з цим важко сперечатися. Можливо саме з цієї причини багатьом публічним особам простіше ігнорувати соціальні мережі, ніж не звертати увагу на злість та агресію у повідомленнях.

Ми стали забувати той факт, що є прикладом для наших дітей. І це стосується не тільки футбольних тем. Ми самі цілком здатні формувати правильну стрічку новин соціальних мереж. Для цього не потрібно суворого наглядового органу. Не секрет, що характер, звички та модель поведінки кожної людини прищеплюється і коригується з дитинства. Чому б кожному з нас почати з себе поки ще не пізно врятувати майбутнє?

Всі ми давно вже почали звикати до платних підписок з чіткими умовами користування. Багато європейських клубів вводять систему персональних іменних абонементів для ідентифікації кожного вболівальника. Все це разом з чіткими правилами поведінки на стадіоні вже дає результат. Чому не можна ввести таку систему в соціальних мережах? Цілком реально прив'язати реєстрацію акаунта до паспортних даних, як це відбувається під час купівлі sim-карти для мобільного телефону. Допускаю, такий підхід не відразу виправить звички окремих людей. Але хочеться вірити, що більшість стане менше говорити гидоти за спиною. Адже з цього моменту кожен користувач буде мати можливість дізнатися, хто ховається за кожним з таких анонімних профілів.

У статті використано фотоматеріали сайтів: premierleague.com; REUTERS; eastnews.ru; gettyimages.ru; globallookpress.com; imago-images.com

Від автора: Ваш відгук у коментарі дуже важливий для автора блогу. Будь-яка конструктивна думка не буде забанена. Поділіться думкою по темі, оцініть якість матеріалу плюсом або мінусом. Це важливо для розвитку блогу і автора. Підпишіться якщо хочете бачити матеріали блогу в стрічці своїх новин.

Комментарии

Возможно, ваш комментарий – оскорбительный. Будьте вежливы и соблюдайте правила
  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья
Loading...