Неофіційний Кубок Володарів Кубків 2001/2002 рр. - перший захищений титул
В фіналі Кубку УЄФА 2002 р. зійшлися «Феєнорд» майбутнього віце-чемпіона світу Берта ван Марвейка та дортмундська «Борусія» яка в тому сезоні, з Марсіо Аморозо та Яном Колером на чолі атаки, зуміла перервати трирічну гегемонію «Баварії» в Бундеслізі. Проте жодна з команд не може претендувати на титул неофіційного володаря Кубку Володарів Кубків того сезону – і ротердамці, і дортмундці потрапили в КУЄФА вилетівши з Ліги Чемпіонів.
Попередні частини:
В фіналі Кубку УЄФА 2002 р. зійшлися «Феєнорд» майбутнього віце-чемпіона світу Берта ван Марвейка та дортмундська «Борусія» яка в тому сезоні, з Марсіо Аморозо та Яном Колером на чолі атаки, зуміла перервати трирічну гегемонію «Баварії» в Бундеслізі. Проте жодна з команд не може претендувати на титул неофіційного володаря Кубку Володарів Кубків того сезону – і ротердамці, і дортмундці потрапили в КУЄФА вилетівши з Ліги Чемпіонів.
Їх суперники по одній другій якими, за іронією долі, були обидва міланські гранди, теж не могли б виграти цей титул, оскільки потрапили в КУЄФА не через Кубок Італії, а здобувши 5-6 місця в Серії А попереднього сезону. В чвертьфіналі «Феєнорд» вибив ПСВ, який минулого року був чемпіоном Нідерландів, «Борусія» - ліберецький «Слован», який мав 6 місце в чеському першому дивізіоні, «Інтер» був сильніший за «Валенсію» (6 місце Прімери сезону 2001/2002), а «Мілан» переміг віце-чемпіона Ізраїлю – тель-авівський «Хапоель», який не кваліфікувався через в КУЄФА через Кубок.
Тому ми знову, як і в сезоні 2000/2001 рр. повертаємося до рівня однієї восьмої фіналу КУЄФА. «Феєнорд» пройшов на цьому етапі шотландський «Рейджерс», які не були ані володарями, ані фіналістами Кубку Шотландії, а «Борусія» пройшла французький «Лілль», який був в аналогічній ситуації. І, нарешті, міланський «Інтер» вибив з розіграшу… афінський АЕК, який став неофіційним володарем в минулому сезоні. Як чинний володар Кубку Володарів Кубків, він мав право обстоювати свій титул і, якби, такий турнір проходив в реальному житті, саме АЕК став би першим переможцем турніру, який зумів би відстояти свій титул.
Склад АЕКу в тому сезоні дещо змінився: в команді вже не було Делласа, який перебрався в італійську «Перуджу». Зате поповнили команду легенда парагвайського футболу, центрбек Карлос Гамарра (110 матчів, 12 голів за збірну Парагваю, кращий гравець країни у 1997 та 1998 рр. та член символічної збірної Мундіалю-1998) та відомий португальський вінгер Антоніо Фолья (багаторазовий чемпіон Португалії в складі «Порту», 26 матчів та 5 голів за збірну), який, проте, виступав переважно з лави запасних. Із запасу перейшли в основу Сотіріос Константінідіс, Нікос Георгеас та бразильський латераль Родріго Рамос.
АЕК 2000/2001 (орієнтовний склад)
Діонісіс КІОТІС – Нікос ГЕОРГЕАС, Карлос ГАМАРРА, Міхаліс КАПСІС, Теодорас ЗАГОРАКІС – РОДРІГО Рамос, Крістос МАЛАДЕНІС (Зікос АКІС), Васіліс ЛАКІС, Васіліос ЦАРТАС - Сотіріос КОНСТАТІНІДІС, Деміс НІКОЛАЇДІС
Факт. Якби не АЕК, то володарем Кубку Португалії став би швейцарський «Сервет» з Себастьяном Фреєм в основі та Філіпом Сендеросом на лаві запасних