Black 'n blue sadness. Нова форма та емблема міланського «Інтера»

Цікава штука ребрендінг.

Нині це один із таких-собі бустерів, що допомагають на короткий проміжок часу підвищити інтерес до компанії. Так, наприклад, під час ребрендінгу можна говорити про якісь кардинальні зміни в устрої певного організму, й цьому багато хто повірить. Бо нова назва/емблема вже не асоціюється з чимось масивним, консервативним і старим.

День-два тому міланський «Інтер» запустив саме таку процедуру. Сказати, що вона була успішною, категорично не можна. Як нагадує нам англійська The Independent, декілька сезонів тому «Манчестер Юнайтед» у прес-релізі своєї нової домашньої форми заявили, що вона повністю відображує історію та традиції Манчестера. У той час як більшість не знайшла в ній нічого окрім того, що вона дуже схожа на ковдру-для-пікніка. Проте сьогодні міланський «Інтер» побив усі рекорди в цій справі: дуже косметична зміна емблеми отримала великий, пафосний та дуже дивний прес-реліз.

«Уявіть собі картину. Ваша жінка вам посміхається, або ж ваш чоловік обіймає вас. Друг, на кого ви можете покластись, вечеря десь у незвичайному місці. Уявіть музику, мистецтво. Уявіть кращий гол, що коли-небудь забивав Інтер, гру, що подарувала вам найбільше хвилювань. Просто уявіть. Краще з кращих. А тепер, коли ці звуки, смаки і кольори танцюють у вашій голові, коли ви думаєте про кращу річ, яка колись була, подумайте про неї в умовах Нерадзуррі. В умовах «Інтера». Команди, що змушує ваше серце битись частіше.

Картина повністю заполонила вашу свідомість, так? Спочатку декілька простих ліній, потім разом йдуть кола та, нарешті, зірка. Картина починає отримувати форму. Це – наша нова емблема, яка тепер частина нашої команди. Наш «фірмовий стиль», якщо бажаєте. Вона буде використовуватись всюди: у наших зв’язках, на клубному автобусі, в академії. Один голос для унікальної команди. Команда, що буде міланською та інтернаціональною. Чесною та дивовижною. Як завжди легендарною. Уявіть її. Теперь подивіться на нову емблему. Ви помітите, що в них багато спільного».

У команді та емблемі ви знайдете багато спільного

Окей, можна сказати, що переклад був не дуже, але оригінал на англійській версії сайту міланського гранду можете подивитись. Повна нісенітниця, як на мене. І з таким розмахом, головне. 

На наступний день нерадзуррі презентували нову форму. Вона теж дуже нестандартна. Ну як – кольори, в цілому, ті ж самі, вертикальні смуги теж залишились, але синього тепер у формі куди менше, аніж чорного. Подивіться самі.

Де-факто, це чорна форма. Сині смужки будуть помітні лише на крупному плані. З плюсів можна відзначити лише амброзійський хрест на спині зсередини. У цієї форми нема нічого цікавого, окрім дивного використання кольорів як для «Інтера». Впевнений, фани вже незадоволені. Тому що цей безглуздий ребрендінг, а потім ця неінтерівська форма – це все ланки одного ланцюга. І це змушує сумувати.

Безумовно, вливати гроші в футбол потрібно. Але потребувати від клубу, що ти придбав, традицій – так ніхто не робить. Вірніше, робить, але що потім стається? «Кардіфф» Вінсента Тана вилетів у Чемпионшип після його не менш безглуздого ребрендінгу, тупоголові індійці з Venky’s досі тягнуть «Блекберн Роверз» у нон-лігу, власник «Халл Сіті» вже третій рік поспіль хоче перейменувати клуб у «Халл Тайгерс» і вже наказав змінити емблему. Навіть Шахід Хан, власник «Фулгема», найменш одіозний з перелічених, наказав знести пам’ятник Майклу Джексону з території біля стадіону. Тепер «Фулгем» вилетів, і знову ж таки всі каються.

Тепер, здається, настала черга Еріка Тохіра. Малайзієць вирішив, що «Інтеру» потрібні зміни і змінює форму. Але чи справді потрібні клубу зімни у цьому напрямку? Можливо, ліпше було б провести гарну трансферну кампанію?

Ні, навіщо. Краще потихеньку знищувати, забувати традиції клубу, щоб фанати розуміли, що за договір з дияволом був підписаний під час продажу клубу.

Пітер Лім, невже ти наступний?

З вами були Gedeonus і блог «Футбольна форма»

Залишайтеся з нами.