Чому завішана «Шахтарем» емблема «Динамо» – це нормально
Володимир Миленко розмірковує над реакцією київських уболівальників щодо тимчасової заміни емблеми в конференц-залі стадіону «Динамо».
Володимир Миленко – про показовий для українського футболу скандал.
Чи не головною подією туру в УПЛ став домашній матч «Шахтаря» на «Лобановському». І не стільки сам матч, скільки те, що в конференц-залі гірники завісили своїм лого емблему «Динамо». Це викликало шквал емоцій у вболівальників київського клубу. І це дивно.
Дивно тому, що виражати незадоволення треба було ще тоді, коли з’явилася інформація про «Шахтар» на ВВЛі. Не подобається? Вимагайте від власника клубу відмови від подібних неоднозначних кроків. Формуйте своїм тиском відповідне ставлення. Наприклад, в Іспанії «Реал» кожного разу, як тільки в фінал Кубку потрапляє «Барселона», викручується, аби відмовити федерації в оренді «Бернабеу» на фінальний поєдинок. Бо це – позиція. І навіть більше.
Суркіс здав в оренду свій клубний стадіон принциповому супернику? Значить, у нього така позиція. Яка була окреслена ще в момент угоди. А завішена емблема – це лише один із наслідків. Один із багатьох наслідків, які просто залишилися непоміченими, бо не настільки яскраві і важливі для пересічного вболівальника. Ну дійсно, яка йому справа до рекламних банерів на стадіоні чи за спинами тренерів на прес-конференції? А тут – ціла емблема. Тому її помітили, а все інше «хазяйнування» «Шахтаря» пройшло повз.
Тепер про поведінку «Шахтаря». Давайте подивимося на ситуацію з іншого боку. Матчі гірників транслює телеканал «Футбол», який відомо, кому належить. Просте питання – навіщо «Шахтарю» під час трансляції домашніх матчів логотип головного конкурента в кадрі? «Шахтар» – це один із небагатьох (можливо, системно єдиний, але ми зараз не про це) українських клубів, який намагається розвивати власний бренд. То навіщо йому піарити бренд чужий?
Я не знаю, на яких умовах домовилися Ахметов з Суркісом щодо оренди «Лобановського». Але для мене цілком очевидно, що це аж ніяк не те «прихистили нещасних біженців» (а вони й на голову сіли), про що заявляли київські вболівальники. У випадку із фінансовою могутністю «Шахтаря» говорити про прихисток смішно. Та і – у скількох українських клубів є власні стадіони? Майже всі свої домашні арени орендують. Яка різниця, «Карпати» орендують стадіон у Львові, чи «Шахтар» орендує стадіон у Києві?
Тому давайте називати речі своїми іменами. Один клуб орендував стадіон у іншого. Використав усі можливі майданчики – реклама, банери, місце під логотип – для власних потреб. Що в цьому дикого, нелогічного і навіть нахабного? Нічого. Кожен дбає про власні інтереси. Навряд чи Суркіса під стволом примусили здати ВВЛ в оренду. Значить, теж мав якісь свої інтереси (наприклад, фінансові).
Виникає питання – чому інші клуби, які орендували «Лобановського», так не робили? Відповідь дуже проста – бо їм це не потрібне. Ви бачили, щоб той самий «Олімпік» якось розвивав свій бренд? Я теж ні. От і все. Всім цим «іншим клубам» все одно, чий логотип буде в кадрі. А «Шахтарю» не все одно. От у цьому ключова різниця. Коли всі ці «інші клуби» займуться власним клубним життям, тобто перестануть бути просто командами з прес-аташе, а стануть повноцінними клубами – будуть робити те саме. Просто тому, що їм це буде потрібно і вигідно.
Ну, і, звісно, певна доля тролінгу у тому вчинку «Шахтаря» цілком може бути. Так, друзі, це теж – футбол. І заяви Піке, реакція на них мадридських уболівальників, навіть обзивання Жерара cabrón’ом футболістами «Реалу» під час святкування чемпіонства – це все частина шоу. Але оскільки у нас цього шоу не існує (в тому числі й тому, що клуби – не клуби, а «команди з прес-аташе», тобто ніякого повноцінного клубного існування і розвитку не існує), тому подібні речі і викликають настільки негативну реакцію.
Так що, шановні фанати «Динамо», все дуже просто. Не пускайте ворога на свою територію. Вимагайте від власника вашого клубу поваги до символів і до вас із вашим ставленням до цих символів. І тоді подібних історій просто не буде.
