МІЙ 2021

Перші місяці (січень, лютий) взагалі не пам'ятаю, що відбувалось ще окрім тренувань. Це були останні місяці "Великого річного локдауну". З березня відновилась змагальна діяльність і понеслось. Перші два тижні березня інтенсивні всеукраїнські збори із запрошеними іноземними атлетами. Далі невдалі змагання в Туреччині. Після - ще тиждень тренувальних зборів із національною командою з Йорданії. Потім два тижні тренувань в рідному залі і виїзд на прем'єр лігу (рейтинговий олімпійський турнір) в Португалії. Нагадаю, що весь закритий 2020 рік напруга перед ОІ лише зростала. Хто ж відбереться на останньому рейтингову турнірі було загадкою для багатьох спортсменів в різних категоріях. Я був на межі і мені однозначно треба було це зробити. І я це зробив. Здобувши бронзу в Португалії - отримав омріяну ліцензію. 

В травні одразу через кілька днів після Лісабону виїзд в Чорногорію - тренувальні збори з національною командою Чорногорії і звідти через 10 днів виїзд в Хорватію на Чемпіонат Європи. Максимальна готовність. Концентрація. Зібраність. ЗОЛОТО!!! ВПЕРШЕ за 18 років моєї кар'єри! Емоції овер край.

Здавалось би , треба відпочити. Але через тиждень - виїзд в Чорноморськ на тренувальні збори української збірної команди перед олімпійським кваліфікаційним турніром в Парижі. Готувалися всі в посиленому режимі, навіть ті, кому не потрібно. Наша Анітка Сєрьогіна взяла ліцензію на ОІ саме там.

Я дуже кайфанув від такого режиму. Більше двох місяців нон-стопу. Відчув себе профі-спортсменом. Розігнався до такої форми як ніколи. Був просто впевнений, що Олімпіада вже моя. Але далі…місяць затишшя. Учасники ОІ відомі. Затверджені. Всі готуються до найголовнішого старту в історії спортивного карате! Всі готуються до найголовнішого старту в історії спортивного карате!

Всі готуються до НАЙГОЛОВНІШОГО старту В ІСТОРІЇ спортивного КАРАТЕ! 

Всі набирають форму, а в мене - спад. Думаю: "бляха, так не можна. Треба працювати над пересуваннями; треба працювати над новими комбінаціями, які ніхто не очікує; фінти, провокації; і обов'язково напрацьовувати захист проти конкретних суперників; а ще ж треба купу відео передивитись і проаналізувати; а ще те, а ще це…..". Місяць. Три тижні. Два тижні. Тиждень. Полетіли в Токіо. А із запланованого напрацьованого лише ті ж думки, яких уникав, ховаючись за побутовими справами. 

10 днів в Токіо перед реєстрацією. Ізоляція: готель+зал. Більше нічого. Взагалі. Один на один із собою. Уникати неможливо. Берусь до діла. В готелі переглядаю бої, а в залі - відпрацьовую. В Готелі аналізую, в залі - відпрацьовую. Ночами не сплю (адаптація+переживання). Прокручую в голові різні бойові ситуації. 

Їдемо в олімпійське селище. Реєстрація. Зважування. Бої…БРОНЗА. 

БРОНЗА!!! Нереально круто! Неймовірно! Записав своє ім'я в історію карате!

БРОНЗА. Бл…всього лише. Я ж міг. Я ж заявляв…я ж…

Неважливо, бо я вже попав в скандальну історію, виступивши проти несправедливого хейту Ярослави Магучіх за традиційне фото з іншими призерами своєї категорії. Обдумувати Олімпіаду нема коли, треба думати, як виходити з ситуації )))

2 тижні безперервних інтерв'ю, зустрічей, розмов про спорт, про політику, про спорт в політиці і про політику в спорті, про політичний спорт і про спортивну політику. 

Безліч провокацій, стільки ж підтримки. Погрози. Поради. Емоційний негатив і конструктивна думка. Не загубитись би. Вітання, запрошення, подарунки, нагороди, захоплення, пропозиції…з неприємним осадом поміж того всього, з постійною напругою і очікуванням гіршого.

З вересня починаються Танці з Зірками…виривають мене в інше місто. І в зовсім інший світ. Ізолюють. Завантажують повністю. Забуваю про все. Стаю на короткий час між тренуваннями - "селебріті". Нові випробування, нові стреси, нові навички разом з кардинально іншими навантаженнями та координацією. Музика. Танці. Відомі люди. Світло. Костюми. Грим. Декорації. КАЗКА! Інші процеси. Інша комунікація з людьми з іншого середовища. Незрозуміло. Як завжди захищаюсь, опираюсь, стресую, потім розумію і приймаю. В процесі приємно дивуюсь, що маю таку підтримку по всій Україні.

2 місяці все таки танцював, замість планових 2-х тижнів. І все завдяки небайдужим. Дякую, люди!

По закінченню усвідомив, що насолоджувався. Участь в найбільшому шоу країни - це унікальний досвід.

Їду додому. Нарешті. Але всього лиш на тиждень. Пробую за той час згадати удари карате )))

В листопаді вилітаємо з командою на тижневі тренувальні збори до Єгипту. Тренуємось. Летимо в Дубаї на Чемпіонат Світу з карате! Ааааафігєть!!!

Відчуття після танців, наче рік не виступав на змаганнях. Виступ відповідний. Але! Знову вітання, визнання, фото - цього разу від спільноти каратистів з усього світу. Всіх їх вперше побачив і з багатьма познайомився після Олімпійських Ігор. Отримав безліч пропозицій і запрошень в усі куточки світу для проведення тренувань (арабські країни, Тайланд, Мексику, Ізраїль, США, Португалію, Індію). Вибори в комітет атлетів Всесвітньої федерації карате - отримую найбільшу кількість голосів і сам стаю голосом спортсменів перед всесвітньою федерацією. Місяць перед тим був також обраний головою комітету атлетів в Українській федерації карате. Отримав велику честь і визнання, а разом з нею і таку ж по розмірах відповідальність. 

Повертаюсь додому і одразу в Київ ще на 10 днів для останнього ефіру "Танців" і вирішення інших поточних справ, зустрічей та інтерв'ю. 

Грудень. Нарешті вдома.  

Не тренуюсь. Вернувся до побутових справ. Плановий відпочинок зірвався. Знявся в новорічному кліпі неймовірної Джамали (подружились на проекті Танці з Зірками). Проводжу деякі зустрічі. Відбиваюсь від буйних депутатів. Ну такоє…нічого особливого, по міркам цього року ))

Вже нічому особливо не радію і ні через що не розчаровуюсь) мені здебільшого вже все байдуже і все сприймається через посмішку. 

Це був такий крутий рік…це був такий складний рік…це був такий насичений рік…я не можу розповісти і десятої частини того всього, що відбувалось і чого я пережив за цей класний рік. І з якою кількістю людей я контактував, познайомився і подружився. Так би хотілось їх всіх (тих цікавих і унікальних) згадати тут в тексті, але то б дуже великий текст вийшов би))  Ще ж паралельно, в силу наявного часу та сил підтримував яку-не-яку політичну діяльність як депутат районної ради та вивчав деякі нові для себе сфери діяльності (кіберспорт/розважальний бізнес/фінанси). Ну і ремонти в хаті це ще те випробування - хто знає, той зрозуміє))  Постійно в задачах. Кожен день/тиждень/місяць розпланований. Все в нотатках і в записах. Голова часто "гуділа" )))

Скільки було потрачено зусиль, невдалих чи взагалі непотрібних. Скільки було успіхів та невдач від малих до найбільших у моєму житті. Скільки було конфліктів і знайомств. Непорозумінь і розумінь. Допомога і підтримка від найближчих до найневідоміших мені людей. Розчарування як від товаришів, так і від далеких безособових персоналій. Скільки нового сталося і спробувалось за цей рік - знання, досвід, переживання, експерименти, стільки ж і старого перевірилось - погляди на життя, відношення до людей, грошей, до себе, сім'ї. Сім'ю і себе взагалі не розглядав ніколи як окремі сутності. Де б не був, що би не робив, завжди знав, що я це більше, ніж просто я, як людська одиниця. Я це команда. Я це я і ще дехто, хто завжди за мною і в мені (в серці, як то кажуть романтики). Хочу перепросити в своєї сім'ї за цей рік. Каюсь, бо був несправедливо вимогливий до них, як і до самого себе. Це той момент, де не можна було ідентифікувати себе і сім'ю як одне ціле.

Ділюсь невеличким своїм досвідом, щоб і ви не робили таких помилок. 

Краще зрозумів хто є я, яким себе усвідомлюю. Звільнився від деяких комплексів. Переусвідомив краще багато соціальних паттернів поведінки. Чи може лише утвердився в певних своїх переконаннях, втративши гнучкість до змін? Точно зрозумів, що в критичних ситуаціях, як і в бою, рішення приймати - лише мені самому. Часто це супроводжується купою порад, наполягань, пропозицій, критикою чи хейтом від близьких і не дуже людей, а також і від недругів. Але відповідальність за свої рішення завжди на тобі. Свою позицію треба вибирати самому, хоч і з врахуванням того, що підказує оточення.

ЦЕ БУВ БОМБЕЗНИЙ І ДИНАМІЧНИЙ РІК! Неймовірні особисті досягнення і такі ж факапи. Я максималіст - ставлю максимальну видиму для себе планку. Але в той же час, я не перфекціоніст, тому рідко попадаю саме туди куди цілюсь. Буває перестрибну свою ж "планку", а буває не "долечу" до неї! Ну та і похєр! Завжди лише вперед і пробую ще раз! Відкритий до ідей та нових викликів!!!

Дякую усім своїм людям! Часто був різким, неприємно або надто складно жартував і "бил непонят другімі". Та мені байдуже на образи. Все, що сказане - це лише шум. Я все одно завжди піду на зустріч людям, які щирі до мене. Назалежно від образ на них чи їх образи на мене )) Діями стараюсь не шкодити, а де нашкодив - виправлю. 

Скоро 2022! )) погнали!!! Юхууу, бляха-муха.