Tribuna/Футбол/Блоги/Вибухи думок щодо біло-синіх./Мрії стають реальністю: Динамо «Київ» Чемпіон України!

Мрії стають реальністю: Динамо «Київ» Чемпіон України!

Настав той час, коли в голові є ціла стрічка думок, і у кожній є слова: переможці, найкращі, перші, чемпіони.

Автор — Юля Ройко
18 мая 2015, 16:30
1

 

- Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати.

Оноре деБальзак

Перш ніж почати писати, сказала сама собі: ніяких гучних слів, пиши по факту. А тепер пишу і розумію, що факти звучатимуть досить гучно. Уявіть собі, 6 років без чемпіонства(!) у клубу, який являється найтитулованішим(!) і найвідомішим(!) в Україні.

Не буду писати про "еру" кожного тренера, який встигнув зробити свій вклад у історію команди протягом цих років. Навіть байдужим до футболу зрозуміло, як багато "наварили" ці люди, тому просто давайте про них забудемо. Треба жити теперішнім, а не минулим, чи не так?

Думаю, це було добрячим випробувальним етапом у житті киян. Етапом, який потихеньку змінював свідомість кожного, привчав бути більш "приземленими" і закарбував кожному вболівальнику одну важливу рису - терпимість. Усі розуміли, що погане не може тривати вічно і зміни з'являться, головне - вірити. І ми дочекалися: новим тренером "Динамо" став Сергій Станіславович. Не знаю, чи так було лише у мене, але першим враженням стало те, який він інтелігентний і мудрий, хоча ще такий молодий. Хтось скептично поставився до його призначення, мовляв, "ще один колишній гравець, вже одного вистачило", хтось просто тихенько надіявся на краще, але найбільше було оптимістів, які довірились Реброву і з вірою у щасливе майбутнє зраділи його появі.

І вони не помилились.

Здавалося б, ті ж гравці, той же стадіон, ті ж суперники, але змінилось головне - "Динамо". Ні, звичайно ж, з перших ігор не можна було побачити щось мега-круте, але проаналізувавши хоча б місяць-два роботи Реброва з колективом, ставало помітно, що внутрішній клімат біло-синіх геть інший. Усі стали єдиним цілим у боротьбі за омріяні висоти, за повернення минулої слави, за відстоювання імені клубу. З'явились не тільки хороші результати, а з'явилась гра, саме та гра, яку пам'ятали віддані вболівальники. Українці і легіонери, старші гравці і молоде покоління стали однією сім'єю не тільки на полі, а й поза його межами. Об'єднались не лише гравці, а й фанати, а рекордна відвідуваність у матчі Ліги Європи проти "Евертона" стала яскравим підтвердженням цього. Всі нарешті відчули себе щасливими. 

Вчорашній переможний матч киян викликав шквал емоцій: тих емоцій, які ми вже давно забули, тих емоцій, яких ми так чекали. Сльози щастя, море позитиву та щиру непідробну радість. Ніщо не здатне замінити таких безцінних відчуттів. Довгоочікуване чемпіонство повернулось у Київ, що є цілком заслуженим результатом.

Не віриться, що цій казці скоро настане кінець - літнє міжсезоння. Звичайно, потрібно поставитись до цього з розумінням, тому що біло-сині заслуговують на гарний відпочинок, але проводити вільний час без гри улюбленої команди трішки сумно.