Блог Ja-ja, sehr gut!

Футбольна тактика для новачків: схема 4-4-2

1

Коли у минулому столітті футбол вперше став дуже популярним, футбольна тактика та футбольні схеми не мали такого великого значення, як у сучасній грі. Проте, в наші дні, головні тренери та тренерський штаб кожного тижня, цілими годинами працюють, щоб зруйнувати плани суперників та досягти такої бажаної перемоги. Для цього менеджери використовуюсь такі схеми як: 4-5-1, 4-4-1-1, 4-2-3-1 чи 4-3-3. Всі ці схеми стали найбільш частими у сьогодення та стали «модними». Незважаючи на це, легенда класичної 4-2-2 все ще живе. До цих пір найбільш популярна футбольна схема у світі футболу зараз рідко використовується на найвищому рівні.

Первісна схема 4-4-2 використовувалась майже кожною командою, так як вона проста і в той же час надзвичайно ефективна. Її досить тривалий час розглядали як найкращу тактичну схему через її збалансованість між захистом, півзахистом та атакою, і в той же час вона забезпечувала команді необхідну їй ширину. Ось коротко про роль гравців у цій схемі:

Центральні захисники: вони остання лінія захисту. Основна робота їх зустрічати кожну атаку суперників, насамперед відправляючи м’яч подалі та відбором його у суперників. Захисники мають домінувати у повітрі, тому вони повинні бути високими та сильними (бути швидким також дуже корисно). У центрбеків м’яч не повинен залишатись, так як вони швидко мають доставити його хавбекам, а інколи відправляти багатообіцяючі паси до нападників чи вінгерів. У 4-4-2 захист часто використовує офсайдну пастку, а це означає, що центрбеки мають контролювати інших захисників, щоб вона спрацьовувала. Арріго Саккі здобув великий успіх зі 4-4-2, в якій захисники підтримували високу лінію оборони та пресингували у малих зонах. Звичайно часи змінюються, і ця тактика не може бути найкращою у наші дні.

Крайні захисники: лівий та правий захисники, у цій схемі, повинні забезпечувати ширину та простір в атаці, просуваючись вперед та роблячи забігання. У атакуючій фазі, фулбекам також потрібно мати гарний пас, щоб забезпечувати нападників снарядами для голу. В захисті фулбеки прагнуть жорстко оборонятись з допомогою вінгерів створюючи більшість проти нападу на обох флангах, щоб забрати м’яч у суперників. Під час кутових, крайні захисники зазвичай залишаються позаду, так як їхня швидкість потрібна для зупинки контратаки супротивників.

Центральні півзахисники: вони двигун команди. Вони відповідальні за переміщення м’яча із оборони в атаку, вони зв’язуюча ланка команди. Один із них займає оборонну позицію, щоб не допустити вільних зон між захистом і півзахистом при володінні м’ячем та у грі без м’яча, в той же час другий півзахисник грає вище створюючи гольові шанси та підтримує нападників у штрафному майданчику. Півзахисники мають добре грати у відборі та володіти гарним пасом.

Вінгери: головна задача – боротьба з фулбеками та допомога нападникам. Типовий старомодний вінгер з флангу виконує удари чи подачі. Уміння концентруватись також важливо для них. Вони повинні вміти співпрацювати з крайніми захисниками, реагувати на їх забігання підключаючи їх до атак. Вони часто виконують кутові, тому навіси основна частина їх гри. Так як атакуючий півзахисник відповідальний за підтримку нападу, крайні півзахисники мають пропонувати себе переміщуючись у вигідні позиції для забивання голу. В захисті, завдання крайніх півзахисників грати проти вінгерів та фулбеків противника. Якщо потребується протистояти атакуючим фулбекам типу Дані Алвеса чи Філіпа Лама, дуже важливо вінгеру допомагати своєму крайньому захиснику, в іншому випадку зі флангу буде надходити багато небезпеки.

Нападники: використовування двох нападників, один з яких грає на вістрі, а другий грає під першим, стало в певній мірі поширено для багатьох менеджерів по всьому світу. Той що грає вище найчастіше потужний таргетмен (забивний форвард), сили якого достатньо, щоб утримувати гравців суперників, і таким чином включати одноклубників у гру. Разом з цим ще використовується відтянутий нападник, що здатний грати за спиною основного форварда  та створювати моменти для одноклубників. Денніс Беркамп та Вейн Руні яскраві приклади таких гравців.

Переваги та недоліки 4-4-2

Ця жорстка схема забезпечує ідеальне розташування гравців для команди, що її використовує, будь вона атакуючою чи захисною, команда залишається збалансованою. Проте, через жорсткість схеми все менше місця лишається для креативних дій, тому для гравців типу Давіда Сілви та Хуана Мати вона не є вдалою. Все це через те, що їх позиції у схемі були б надто закріплені. Деякі схеми перенавантажують центр поля, але не 4-4-2. Вона дає команді необхідну ширину і облегшує просування м’яча. Схема більш корисна для команд нижчих ліг, проте майстерні клуби вищої ліги зможуть протистояти суперникам з насиченими півзахистом, коли ж у слабших клубів будуть складнощі з цим.

Хоча 4-4-2 зараз уже не популярна, ми бачимо різні її варіанти по сьогоднішній день. 4-4-2 все ще жива, але вона еволюціонувала настільки, що стала зовсім іншою в порівнянні з первісною її версією.

Оригінал: The False 9. Люк Джаррет та Пітер Марфліт

Автор

Комментарии

  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья
Loading...