Tribuna/Теннис/Блоги/Ready? Play!/Федаль форева?

Федаль форева?

Після практично синхронних сенсаційних поразок Рафаеля Надаля та Роджера Федерера у мене виник ряд питань, якими хочу поділитися. У тексті немає навіть натяків на спроби образити іспанця чи швейцарця та їхніх вболівальників, і не треба їх там шукати. Просто хочу почути різні думки.

Блог — Ready? Play!
Автор — ivasykus
27 июня 2013, 06:01
1

Після практично синхронних сенсаційних поразок Рафаеля Надаля та Роджера Федерера у мене виник ряд питань, якими хочу поділитися. У тексті немає навіть натяків на спроби образити іспанця чи швейцарця та їхніх вболівальників, і не треба їх там шукати. Просто хочу почути різні думки.

Надалю більше не потрібен Вімблдон?

Про те, що на заході своєї кар'єри Надаль може знову перетворитися на яскраво вираженого ґрунтовика, уже було сказано немало. І справа навіть не в тому, що він поступився вже на старті Вімблдону. Головне тут те, що такий невиразний результат на головному тенісному турнірі іспанець показує вже вдруге поспіль.

Я уже писав про те, що Надаль більше не буде фаворитом на Вімблдоні, але тоді мене закидали помідорами. Я казав, що Надаля не буде тут у півфіналі, і тоді теж мало хто дослухався до цієї думки. Але ж це читалося так легко! Адже ситуація у цьому році фактично нічим не відрізнялася від ситуації минулорічної: Рафа знову провів яскравий ґрунтовий сезон, знову ціною надзусиль - як фізичних, так і моральних - переміг на Ролан Гаррос, і знову виявився неготовим до трави. Більше того - він же навіть не спробував підготуватися де-небудь у Квінс Клабі. Було видно, що Вімблдон у списку пріорітетів іспанця займає далеко не провідне місце.

Припустити, що і в наступному, і в післянаступному, і будь-якому іншому сезоні Надаль викладатиметься по повній на ґрунті, аби встановити нелюдські рекорди на Ролан Гаррос, видається дуже логічним. І так само логічним у цій концепції його кар'єри видається послідовне ігнорування ним Вімблдону. Збільшення перерви між турнірами на один тиждень може піти йому на користь, але мені здається, що суттєво це не відіб'ється.

Федерер справді закінчується?

Після поразки Федерера від Сергія Стаховського довелося прочитати купу різних коментарів, відгуків та оцінок цієї події. І багато хто задавався питанням, чи не краще було б Роджеру завершити кар'єру у минулому році у статусі чинного переможця Вімблдону, срібного медаліста Олімпіади, фіналіста Підсумкового турніру та другої ракетки світу? Бо те, що відбувається із його грою і результатами у цьому сезоні, ніяк не вписується в рамки поняття "Федерер".

Роджер до мінімуму скоротив кількість турнірів у своєму календарі. Він уже не женеться за рейтингом, він готувався точково до окремих змагань. І ясно було, що Вімблдон був його головною метою на рік - це був останній ТВШ, на якому він реально міг претендувати на перемогу. І він це розумів, і готувався відповідним чином: злився на непотрібному РГ, здобув титул у Галле і в хорошому гуморі прибув до Всеанглійського клубу лаун-тенісу та крокету.

Але спіткнувся. Федерер ніколи раніше не програвав у другому колі ТВШ. Були поразки у 1, 3 і 4 колах, але не в другому. І навряд чи хтось справді очікував, що серія із 36 поспіль чвертьфіналів ТВШ обірветься саме українцем Стаховським. Від цього прихильникам Роджера, як і, напевне, самому швейцарцю, дуже боляче. Але значно більш боляче має бути від усвідомлення того, що кінець Федерера, про який говорили уже роки три, все-таки настав. Або наблизився.

Сам Роджер казав, що провів прекрасне десятиліття, і це виявилося пророцтвом. 7 липня 2003 року він востаннє був у статусі 5-ї ракетки світу. 7 липня 2013 року він стане нею знову. І чи зможе він повернутися на свій звичний рівень? Маю сумнів.

Федаль форева?

Це із області риторики. Все-таки, ми любимо спорт не тільки за перемоги улюбленців та гучні сенсації, але і за красиві історії. Історія Федаля якраз із таких.

Вони піднімалися разом. У різних площинах, і в різних вимірах, але завжди пліч-о-пліч. Між їхніми першими перемогами на ТВШ минуло трохи менше двох років. Вони стали центром уваги і сенсом спортивного життя одне одного, вони надовго закріпилися в центрі тенісу як такого.

Вони синхронно здобули золото Олімпіади (правда, у різних розрядах), і синхронно виграли ТВШ на незручних покриттях: АО для Надаля та РГ для Федерера у 2009 році. Зрештою, і кар'єрний шолом вони зібрали теж практично синхронно.

Коли один великий призупинив поступ, другий з честю підхопив звання першої ракетки світу. Коли другий великий призупинив поступ, перший провернув ту саму оборудку.

Їм обом довелося зітнутися із феноменом Джоковича-2011 і вперше відчути чужу присутність у своєму протистоянні. І це не завадило їм обом синхронно здобути по сім титулів на своїх улюблених мейджорах.

І зараз вони знову виступили синхронно. 32 роки Федерера ставлять великий знак питання на його подальшій кар'єрі. Над кар'єрою Надаля знак питання ставлять його коліна та манія захисту Парижа. Чи піде Федаль в історію так само єдиним цілим, як і увійшов у неї?

Як далеко дійде Стаховський?

А це питання навпаки - суто практичне. Те, що зробив Сергій, у комплекті із тим, що зробив Стів Дарсіс, перетворило цю чверть сітки із "чверті смерті" на "чверть життя". І у Стаховського з'являється нереальний шанс поставити національний рекорд з результату на Вімблдоні, який зараз належить Андрію Медвєдєву, який у 1994 році дійшов до четвертого кола.

Все ж Стаховський - це не Дарсіс, який з'явився нізвідки і сам же пішов унікуди. Це людина, яка має чотири титули ATP та тривалий час перебувала у топ-40 рейтингу. Є підстави вважати, що він не тільки не зніметься, але й не зіллється у наступному матчі.

Суперником Сергія у третьому колі стане Юрген Мельцер. Австрієць із великими труднощами обіграв кваліфаєра Джуліана Райстера, що не може не відбитися на наступному матчі. Та і сам Мельцер - ґрунтовик чистої води, і його третє коло на Вімблдоні скоріше несподіванка, ніж очікуваний результат. Тому до четвертого кола Стаховський повинен проходити. Там його суперником буде переможець пари Янович/Альмагро, і це не уже не так оптимістично. Проте, якщо припустити, що іще буде кураж від перемоги над Федерером, то і до чвертьфіналу можна буде проскочити.

А там - один із четвірки Кубот/Пер/Маннаріно/Браун. Жоден із них не виглядає непроходимим суперником для Сергія. І півфінал перетворюється із нездійсненної казки на близький до реальності. А якщо там іще й не буде Маррея...

Але я не хочу заглядати і загадувати так далеко. Просто сподіваюсь, що яскравий Вімблдон Стаховьского триватиме, і хочу поцікавитися у вас: як довго?

P.S. А адімністрації сайту слід реально задуматись про теґ "Федаль". Думаю, попит на нього буде.