Друга медаль Абраменка – майже диво: два роки без виступів, провальні змагання, бажання завершити кар’єру
Чотири роки різниці, але той самий історичний результат.
Чотири роки різниці, але той самий історичний результат.
33-річний Олександр Абраменко другу зимову Олімпіаду поспіль стає головним героєм для України. У Пхьончхані-2018 він взяв золото фрістайлу і став єдиним серед наших спортсменів з нагородою на тих Іграх, ще й першим олімпійським чемпіоном в цьому виді спорту з України.
Минуло чотири роки, а історія повторюється. В Пекіні-2022 Абраменко перервав серію невтішних результатів українців і нарешті завоював для нашої команди першу нагороду на цій Олімпіаді – срібло в лижній акробатиці. Ставши першим українцем, хто взяв медалі на двох різних зимових ОІ.
Враження, що за ці чотири роки мало що змінилось? Насправді в кар’єрі Олександра сталось чимало всього, через що сприймати однозначно сьогоднішній його результат в Китаї не варто.
Після золота ОІ-2018 Абраменко здобув також історичне срібло на ЧС. А потім взяв паузу в кар’єрі
Фрістайлом Абраменко почав займатись в 10 років, але найбільших успіхів у спорті почав досягати уже під 30. Лише на четвертій за ліком Олімпіаді Олександру вдалось здобути нагороду, а на чемпіонаті світу він ступив на подіум лише з сьомого разу. Обидва результати стались в межах одного року.
18 лютого 2018 року Абраменку вручили золоту медаль Олімпіади, а 6 лютого 2019 року українець святкував срібло чемпіонату світу в США. Однозначно, це був найуспішніший період в кар’єрі Олександра.
Та поряд з тим багато змагань він став пропускати.
На куражі ще після тріумфу в Пхьончхані спортсмен заявив: «Фізично я готовий до наступної Олімпіади, однозначно». Хоча за рік до цього серйозно травмувався, порвавши хрестоподібну зв’язку коліна, і довго відновлювався. Після корейського золота він пропустив більшу частину змагань і перед чемпіонатом світу-2019 взяв участь лише в одному етапі Кубка світу – за місяць до цього посів п’яте місце в Лейк-Плейсіді.
Через кілька тижнів після історичного срібла Абраменко показав сьомий результат на етапі Кубка світу в Мінську і опісля оголосив, що бере паузу в кар’єрі й пропустить сезон 2019/20:
«Хотілося піти у відпустку на добрій ноті, проте не судилося. Ще після Олімпіади я мав думки про те, щоб відпочити, адже це були для мене четверті поспіль Олімпійські ігри.
Це складно фізично та морально, навіть не було часу нормально відпочити. Думав піти після Кореї, але [мене] втримав чемпіонат світу, адже я ще не мав медалей [там]. Довелося готуватись.
Буду лікуватися та відновлюватися, а тоді з новими силами на чемпіонат світу».
Але в плани українського фрістайліста втрутилась пандемія коронавірусу, яка зірвала як закінчення сезону 19/20, так і старт сезону 20/21. В підсумку на основних міжнародних змаганнях Абраменко в сумі не виступав майже два роки, повернувшись на світову арену лише в кінці 2020 року.
Після Пхьончхана та перед Пекіном зробив кілька скандальних заяв про дружбу з росіянами та війну з Росією. Від деяких згодом відмовився
Після корейського золота Абраменку, окрім овацій, дісталась й порція критики через дружні обійми на камеру з російським фрістайлістом Ільєю Буровим. Тоді українець підкреслив – якщо ситуація повториться, він знову обійме товариша:
«Я хотів привітати російського фрістайліста із бронзою. Я щиро радів, що саме він її здобув, що саме в нього це вийшло. Хотів привітати, як спортсмена, як людину – на емоціях».
А минулої осені Олександр дав ще більш резонансне інтерв’ю Tribuna.com, в якому, зокрема, висловився на тему війни України з Росією:
«Для мене неоднозначно, що Росія – агресор, який захопив Крим та розв’язав війну на сході України. Я не можу уточнювати. Те, що я бачу і мені розповідають, – а чи це правда? Точніше не так. Мені здається, що все це сплановано».
Ці слова спровокували багато критики на адресу спортсмена. Згодом Абраменко в ефірі Військового телебачення України заявив, що його слова неправильно інтерпретували:
«Звісно, розумію, що йде агресія з боку Росії проти наших територій, які захищають наші воїни. [Мої слова] висвітлили так, ніби я не розумію, що відбувається. Я розумію – все, що я міг би сказати, могло бути неправильно сприйнято та використано Росією у пропагандистських цілях».
Перед Пекіном в Абраменка почастішали провали. Таких поганих результатів у нього не було понад 10 років
Судячи зі срібла в Пекіні, може здатись, що перерва в кар’єрі однозначно пішла Олександру на користь. Але це легковажний висновок. Насправді після майже дворічної відсутності на великих змаганнях в Абраменка почали траплятись збої.
Динаміка результатів загалом змінилась не в кращий бік. Якщо в олімпійський цикл перед Пхьончханом Абраменко шість разів виходив на подіум етапів Кубка світу (на одному з них у статусі переможця), то після корейської Олімпіади такого не сталось ні разу. З успіхів були лише командна бронза на двох етапах Кубка світу у Фінляндії (торік у грудні) та індивідуальне срібло етапу Кубка Європи (торік у березні). Все.
Натомість почастішали виступи, за підсумками яких Абраменко навіть не потрапляв у десятку найкращих. З наближенням пекінських Ігор дійшло до результатів, які взагалі не віщували хорошого результату в Китаї, де українець планував вдруге взяти золото.
Трагікомізму картині додавало те, що все це з Абраменком відбувалось після перезавантаження кар’єри, яке мало б навпаки покращити його результати.
«Я рік відпочивав. Зараз повністю відновився, сповнений сил, готовий тренуватися. Карантин, звісно, трохи зіпсував плани. Але зараз я перебуваю на фізичному піку. Цього сезону покажу свої хороші стрибки», – говорив спортсмен весною 2020 року.
Влітку 2021-го в нього були серйозні сумніви, щоб взагалі продовжувати кар’єру. Про це розказав тренер Абраменка Енвер Аблаєв:
«Влітку дуже тяжко було. Він уже думав не продовжувати. Але я його мотивував. Говорив, що у будь-якому разі треба стрибати, а вже перед Олімпіадою буде видно. Він не зупинявся, не здавався, продовжував тренуватися на воді, дуже багато різних стрибків, багато чого не виходило».
В грудні 2021 року на тих же етапах Кубка світу у Фінляндії Олександр брав 13-те та навіть 25-те місця. А на початку цього року на канадському етапі КС Олександр взагалі показав 26-й результат. Востаннє настільки слабко українець виступив на Олімпіаді-2010 в тій же Канаді, де посів 24-те місце.
***
На цій Олімпіаді Абраменко був найдосвідченішим не лише в українській збірній – серед усіх спортсменів в фіналі на пекінському трампліні. І сильно боявся помилитися:
«Перед фінальним стрибком було жахіття. Неможливо передати свої відчуття, що ти відчуваєш перед стартом. До голови лізуть різні думки, ти розумієш, що ти можеш. І ти водночас розумієш, що можеш припуститися помилки і не буде ніякої медалі. Фільм жахів можна зняти».
Але Абраменко ризикнув і виконав стрибок з величезним коефіцієнтом складності. До цього він за всю кар’єру повторював його від сили десяток разів. На приземленні лише весь досвід Олександра дозволив йому втриматися на ногах, так було важко.
А все інше вже знову історія. Восени 2021-го Абраменко відверто говорив, що це буде його останній такий великий старт: «Зараз кажу, що так, це буде моя остання Олімпіада. Але наперед загадувати не буду».
Чи не змінить він свою думку зараз?
Сьогоднішній результат Абраменка може свідчити про його сильний характер як спортсмена, який після тривалої паузи в кар’єрі, провальних виступів та громадського тиску зміг в потрібний момент довести свій спортивний рівень на найважливіших змаганнях. І це вже частина спортивної історії України.
Фото: Getty Images/Cameron Spencer
