«Купував і продавав у євреїв квартири». У Бринзака спільний бізнес з Бубкою, ним цікавилась СБУ
Завдяки чому президент ФБУ вже понад 20 років на посаді.
Завдяки чому президент ФБУ вже понад 20 років на посаді.
Бринзак очолив український біатлон ще в минулому столітті. До цього був звичайним біатлоністом та тренером
Володимир Бринзак – один з найпосидючіших президентів спортасоціацій України. Він очолив федерацію біатлону ще в минулому столітті, коли його одноголосно обрали на посаду у травні 1998 року. Уродженець Івано-Франківщини перейняв її у першого в історії президента ФБУ Івана Бякова.
Шлях Володимира до президенства не здається складним. До нього він прийшов як колишній біатлоніст без міжнародних досягнень (чемпіон України, призер всесоюзних змагань) та тренер експериментальної чоловічої збірної. І, звісно, як вихованець головного фундатора біатлону в Україні Бориса Зоріна.
Вочевидь, дались взнаки комунікаційні та організаторські здібності. Адже кар’єра функціонера у Бринзака видалась насиченішою, ніж спортивна. За виключенням роботи в ФБУ, Володимир також:
- є незмінним віце-президентом Національного олімпійського комітету України (з 2005 року);
- був заступником міністра сім’ї, молоді та спорту Юрія Павленка (2005-2006);
- входив у Наглядову раду НСТУ (2015-2019).
Найкраще йому вдається тримати статус очільника українського біатлону. На останніх на сьогодні виборах президента ФБУ у 2018 році Бринзака, як і у 1998-му, знову обрали одноголосно. І безальтернативно – Володимир був єдиним кандидатом.
Володимир Бринзак (зліва) на зимових ОІ-1998 в Наґано, за три місяці до обрання президентом ФБУ
Пояснити нечувану довготривалість правління Бринзака можна словами Олени Підгрушної. Не так давно вона розповіла:
«Володимир Михайлович є для нас другим батьком, сильним важелем, який нас всіх об’єднує, і на якого завжди можна покластися. Він як стрижень, навколо якого всі крутяться. До нього приходять люди, його люблять, поважають.
Я знаю, якщо у мене якась проблема або біда, завжди можу зателефонувати, попросити допомогу. І він сто відсотків допоможе, ніколи не відмовить. Те, що він зробив для нас, для біатлону, для спорту – це фантастика. Напевно, в Україні немає кращого президента федерації, ніж Володимир Михайлович Бринзак в біатлоні».
Такої ж думки про себе й сам Володимир Михайлович.
«Я живу цією справою. Відчуваю колосальне задоволення, коли бачу, як люди під моїм керівництвом добиваються чогось в спорті та в житті. Біатлон для мене ніколи не був роботою – це хобі, покликання, сенс існування. При цьому завжди ставлю мету. Вона повинна бути, інакше нема чого цим займатися.
Багато хто говорить: «Бринзака на пенсію, старий уже». Але не всі розуміють, наскільки це складне господарство – біатлон. Треба об’єднувати, організовувати, забезпечувати. У кожного тренера свої симпатії до спортсменів, моє завдання – всіх вислухати, все врахувати та прийняти рішення в інтересах справи.
При цьому, я не перешкоджаю іншим висуватися [на посаду президента ФБУ]. Будь ласка, виберуть іншого – все йому передам. Я – відповідальна людина, не можу пускати справу на самоплив. Але немає поки людини, якій можу все передати.
Я ж є забезпеченою людиною. Можу дозволити собі пірнути з головою в біатлон. Для мене навіть бізнес не так важливий, як біатлон».
Поміж себелюбства в останніх реченнях видніє вагома підстава затяжного президенства Бринзака, яку він сам визнає. Насправді бізнес в цій історії не менш важливий – без успіху тут Володимир не зміг би «пірнути з головою в біатлон» і, наприклад, закривати фінансові потреби федерації там, де недостатньо держбюджету.
Володимир Бринзак (справа) разом з колишнім міністром сім’ї, молоді та спорту Юрієм Павленком
Бізнес Бринзака є запорукою його тривалого президенства в біатлоні.
До 2004 року Бринзак мешкав в Штатах, але бізнес в Україні почав ще в 90-х. Найбільше займається будівництвом, має підтримку серед політиків
Підприємництвом Бринзак почав активно займатись в 90-х. На сьогодні він має історичний або актуальний стосунок до двох десятків різних компаній та структур. Найперше мова про будівельний бізнес та ринок нерухомості.
«Почалося все з того періоду, як євреї почали масово виїздити з України в Ізраїль. Активно працював на ринку нерухомості. Продавав і купував у них квартири. Тоді ще не було нинішніх податків. Один відсоток платили в нотаріуса. Після того гроші клав на депозит – 27% річних. Так поступово обростав прибутками.
З часом купив акції однієї книжкової фабрики. В Києві спільно із компанією «Кан Девелопмент» будували багатоповерхівки. Так само купив і вигідніше продав ресторан. Крім того, я ж до 2004 року жив у США. Там теж був бізнес. Коли переїжджали в Україну, продали будинок за 760 тисяч доларів. Це все офіційно. Моя сім’я там прожила 20 років», – пояснював Бринзак в інтерв’ю Главкому.
Найпомітніша нерухомість Бринзака та партнерів – «Тетріс Холл» біля НСК «Олімпійський». Його збудували на замовлення компанії «Печерськ-2006», яку Бринзак разом з партнерами заснував – як видно з назви – 14 років тому.
Рік тому компанія зацікавила правоохоронців якраз через «Тетріс Холл». Слідчі СБУ вивчали можливе порушення державної таємниці при будівництві комплексу – його звели на прилеглій території науково-дослідного інституту «Квант», який входить в число держпідприємств оборонно-промислового комплексу. Картографічні дані території, на якій збудували «Тетріс Холл», мають гриф обмеження доступу «таємно» через схему розміщення підземних комунікацій «Кванту». Забудовних міг неправомірно заволодіти картами. Рішення у цій справі немає досі.
ЖК Тетріс Холл
За даними реєстру Youcontrol, в активі компанії сьогодні 68 об’єктів, якими вона оперує, зокрема, здає в оренду. Зиск з цього має також президент Національного олімпійського комітету України Сергій Бубка – разом з Бринзаком він входить в перелік власників компанії. До того ж за адресою «Тетріс Холла» раніше розташовувалось Печерське відділення «Родовід Банку», власниками якого називали Сергія Бубку та його брата Василя.
«Тетріс Холл» – не єдине, що поєднує в бізнесі Бубку та Бринзака, який є віце-президентом НОК від моменту, коли його очолив Сергій. Обоє разом з партнерами володіють також компанією «Діловий квартал», яка займається здачею в оренду чи експлуатацію нерухомого майна. Окрім цього до 2010 року Бубка та Бринзак були співвласниками компанії з управління активами «Реноме-2008», яка надавала різного роду фінансові послуги.
Звідси не дивно, що Бубка є одним з тих партнерів-спонсорів ФБУ, про фінансову допомогу яких часто розповідає Бринзак. Наприклад, у 2014 році, коли у біатлонних збірних України виникли проблеми з держфінансуванням, президент НОК допоміг їм на 160 тисяч гривень.
Без Бубки бізнесу у Бринзака теж достатньо. Разом зі співзасновником київської федерації з веслування на човнах дракон Дмитром Дячуком Володимир володіє агрокомпанією «Горіх Полісся». Вона займається вирощуванням зернових культур, горіхів, овочів, плодових дерев, розведенням свійської птиці. Розмір статутного капіталу компанії 11 млн грн.
За роки підприємництва Бринзак спробував себе багато в чому. Окрім різного роду будівельного бізнесу та роботи з нерухомістю (компанії «МФК-Інвестбуд», «Будівельна інвестиційна компанія», «Інвестиційна група «ЦК-Глобал»), Володимир працював і в ресторанній сфері («Вітес», «Індастріал Кепітал»), і в торгівлі зерном («Вінтер Стар Україна»), і в обслуговуванні автотранспорту («Пневмостійка»), і в гуртовій торгівлі («Цунамі»).
А на початку нульових Бринзак встиг навіть побути серед співвласників (вніс 2 млн грн в статутний фонд) компанії «Українська перепічка». Це їй належить відомий столичний гастро-бренд «Київська перепічка».
Оцінити заробіток та капітал президента ФБУ з інформації у відкритих джерелах складно. Але судячи зі стабільності на посаді та логіки перебування на ній, відчутних колапсів в бізнесі йому вдається уникати. Бринзак часто говорить про здобуті для біатлоністів квартири чи вкладені в інфраструктурні об’єкти сотні тисяч доларів.
А там, де Володимир не справляється сам, йому допомагають спонсори-соратники. Попри стабільно велику фінансову підтримку з держбюджету в близько 2 млн євро на рік. Хоча не завжди фінансова допомога друзів є цінною. Наприклад, у Бринзака є друзі в політиці.
Володимир Бринзак (другий зліва) разом з колишнім віце-прем’єр-міністром України з гуманітарних питань Миколою Томенком (посередині)
В середині нульових Володимир був помічником нардепа від «Партії регіонів» Віктора Коржа – сьогодні першого заступника голови ФСТ «Динамо» Арсена Авакова. Також в добрих стосунках Бринзак з нинішнім нардепом від «Батьківщини» Іваном Крульком. Саме його акредитація на минулому ЧС дісталась російському тренеру Олександру Касперовичу, що викликало резонанс.
Крім цього Бринзак співпрацює і з братом Івана Василем, який є головою Закарпатської федерації біатлону. У 2018 році міська рада Яремча виділила обом по земельній ділянці для проектування об’єкту будівництва в селі Поляниця біля курорту «Буковель». Там саме будується біатлонна траса.
До всього каскаду впливових знайомств Володимир Бринзак ще й породичався з поважними людьми. Його син Олексій – чоловік Ірини Блохіної. Не дивно, що компенсувати або обійти його значущість та авторитет на посаді президента ФБУ досі ніхто не зміг. І, схоже, так і не зможе без бажання самого Бринзака.
Фото: Главком. LB.ua, biathlon.com.ua, bild.ua, Apostrophe/Aleksandr Goncharov
