Луческу після «Шахтаря»: всього один трофей, провал у збірній та постійні скарги на суддів
Той самий Мірча, тільки без результатів на полі.
Той самий Мірча, тільки без результатів на полі.
Після чотирьох років відсутності Мірча Луческу сенсаційно повертається в УПЛ. Повертається таким же – гострим на язик фахівцем з видатним списком досягнень, але на заході кар’єри.
І з аурою невдахи. Ні зі «Зенітом», ні зі збірною Туреччини румунський фахівець не продемонстрував сповна того, завдяки чому вписав себе в історію нашого футболу. Відсутність видатних перемог та всього один трофей – пригадуємо.
«Напевно, у мене вперше таке. Враження, що хтось зурочив»
У травні 2016-го Луческу оголосили тренером «Зеніта». У травні 2017-го в Петербурзі з ним попрощались. За рік в Росії Мірча не став володарем ситуації, лиш погіршив свою репутацію. Виявилось, розрив довготривалих стосунків більше нашкодив йому, ніж «Шахтарю».
За рік в «Зеніті» Містер запам’ятався тим, що:
– взяв лише один трофей – Суперкубок Росії, одразу після приходу. Чемпіонат Мірча програв «Спартаку», в Кубку дійшов до 1/8, а з Ліги Європи вилетів в 1/16.
– часто пояснював слабкі результати упередженим суддівство. «Наші ігри часто судять московські судді. У них є певні симпатії», – казав тренер. Точнісінько, як в Україні.
– звинувачував у невдачах команду. «У «Зеніта» відсутня впевненість у собі», «Не зміг передати команді жорсткіший настрій, потрібні нові гравці», «Коли приходив, була одна команда – потім всіх лідерів продали» – реагував Мірча. Щоправда, тоді справді клуб покинули Халк, Вітцель та Гарай.
– не втрачав можливість вколоти суперників. «Локомотив» – сильний суперник, від них завжди багато провокацій», – задирався румун.
– скаржився на щойно відкриту нову арену пітерців. «Навіть в аутсайдерів УПЛ нема таких поганих полів, як на «Крестовському».
– міг дозволити собі не прийти на прес-конференцію або не дати флеш-інтерв’ю, за що отримував штраф.
– за все це його прозвали «Зенытиком», а сам Луческу після звільнення видихнув: «Напевно, у мене вперше рік такий. Таке враження, що хтось зурочив». І зберіг у серці образу на клуб.
«В України в штабі два іспанці, а арбітри – теж іспанці. Вони навмисно помилились»
В збірній Туреччини Луческу пропрацював півтора року. На посаду Мірча заступав зі словами «Ніде не почував себе краще, ніж в Туреччині», а йшов без будь-яких успіхів та зі шлейфом скандальності. В тому числі, в зустрічах зі збірної України, з якою за цей час команда Мірчі зіграла двічі.
За цей період Луческу запам’ятався тим, що:
– програв кваліфікацію на ЧС-2018, посівши четверте місце в групі з Україною, Ісландією та Хорватією. Щоправда, це не цілком його провина, бо прийняв Мірча турецьку збірну посеред добору після Фатіха Теріма. Не впорались обоє.
– вилетів з Туреччиною в третій дивізіон Ліги націй. В дебютному розіграші турніру його команді випало грати в групі з Росією та Швецією, від яких турки тричі програли й фінішували останніми. Лише зміна формату в ЛН врятувала Туреччину від виступів у Лізі С.
– знову скаржився на суддів. «В України два іспанці в штабі, а арбітри – теж іспанці. Вони навмисно помилились», – палав Мірча, коли в дебютній грі на чолі Туреччини програв команді Андрія Шевченка 0:2. І мав на те вагомі підстави. Після свистка Луческу навіть підходив до бригади суддів з планшетом, щоб показати їм відео їхніх помилок – і отримав за це дискваліфікацію.
– продовжив провокувати українську сторону. «Кашшаї – один з найкращих арбітрів у світі. Хочу, щоб він судив матч з Україною», «Бачу в збірній України фундамент, який заклав я», «По дорозі в роздягальню Ріанчо обійняв іспанських арбітрів» – все в стилі Луческу.
– конфліктував з турецькими журналістами. Через слабкі результати збірної, місцева преса не витерпіла і бойкотувала одну з його прес-конференцій – їх дратувало, що у Луческу на все є виправдання. Луческу відповів: «Журналісти вміють тільки критикувати та ні в чому не розуміються».
– відмовлявся йти у відставку на фоні чуток про звільнення, але зрештою визнав: «Невихід Туреччини на ЧС-2018 – моя вина. Футболісти не винні». Не дивно, що з лютого 2019 року по сьогодні Мірчі було важко працевлаштуватись.
Фото: «Зеніт», tff.org
