«Матеріали кримінальних розслідувань показують, що є безліч зловживань». Україна досі не сплатила боргів Євро-2012
Близько мільярда гривень.
Близько мільярда гривень.
Євро-2012 – унікальна подія в історії України. Престиж держави, незабутнє літо для всіх і дубль Шевченка шведам досі перед очима. Але це також грандіозні витрати, зухвалі оборудки та глибинні борги. Настільки глибинні, що країна досі їх відчуває й невідомо коли спекається.
Минулого тижня про ці борги нам нагадав міністр Кабінету міністрів України Олег Немчінов. Новий уряд зіштовхнувся з ними в роботі, тому вирішив порахувати усі заборгованості держави по зведених під Євро-2012 об’єктах.
Вийшла сума в 972,51 мільйона гривень. З них 253,1 мільйона – це борги по стадіонах «Арена-Львів» та НСК «Олімпійський», які тягнуться вже майже десятиліття з часу домашнього чемпіонату Європи.
Tribuna.com вирішила з’ясувати, що все це означає.
Що за борги?
До Євро Україні треба було добряче підготуватись та зробити небувалий стрибок інфраструктурно. Стадіони, аеропорти, дороги, транспорт, готелі – з цього переліку на належному для проведення ЧЄ рівні в нас або не було нічого, або було недостатньо.
Щоб компенсувати прогалину, з держбюджету витратили за різними підрахунками від 5 до 7 мільярдів доларів (важко витримати точність, коли мегапривід зняв блоки в доступі до державних грошей на різних рівнях). Побудували стадіон у Львові, реконструювали «Олімпійський» в Києві, разом з Ярославським відремонтували «Металіст» у Харкові. І це тільки спортивна складова.
Сотні великих і малих проектів, які усіма силами треба було привести нехай до мінімальної готовності, лиш би вчасно.
«Більшість цих об’єктів, які готувались до Євро-2012 і будувались за державні та кредитні кошти, опісля залишились недофінансованими. Тому їх частково не ввели в експлуатацію. Думаю, жоден з них не був введений в експлуатацію в повному об’ємі, – пояснив Tribuna.com міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов.
Причини абсолютно різні. Від банальних корупційних складових та кримінальних справ, які були порушені, до невиконання прописаних у контрактах об’ємів».
Зірвані контракти з підрядниками та постачальниками або непогашені кредити – це і є ці борги, помножені на відсотки за простроченість та судові позови тих, кому не заплатили.
Як ці борги утворилися – стадіони же працюють та провели Євро-2012?
Ні «Арена-Львів», ні НСК «Олімпійський» не введені в експлуатацію повністю.
Є приміщення або обладнання, роботу по яких мали закінчити ще перед Євро-2012. Але це не було критично важливо для проведення чемпіонату, тому влада заморозила необхідні виплати ще тоді. Через вісім років після Євро кожен захід на цих стадіонах тепер має відбуватись зі спеціальною інспекцією.
«Наприклад, НСК «Олімпійський» розбитий на три черги. Дві черги ввели в експлуатацію, а третя – це так звана зона гостинності, де мала розташовуватись українська агенція WADA, наш антидопінговий центр, а також різноманітні івент-приміщення, музей спорту.
Вона збудована в бетоні, але не інстальована і не введена в експлуатацію. Це кілька тисяч метрів квадратних, зовсім біля НСК «Олімпійський» на території колишнього спорткомплексу «Крижинка», де колись була льодова арена», – розповідає Олег Немчінов.
За його словами, через це по НСК є, наприклад, борг 100 мільйонів гривень перед компанією «Київміськбуд». Не краща ситуація з «Ареною-Львів».
«Приблизна загальна вартість будівництва стадіону – 3 мільярди гривень. З них 1,148 мільярда – це те, що фактично зроблено, названо першою чергою і введено в експлуатацію, щоб провести три гри Євро-2012, – розповів Tribuna.com директор «Арени-Львів» Юрій Майборода.
Решта – це те, що недороблено та недофінансовано. Не введено в експлуатацію, хоча фактично експлуатується з 2011 року. Проблем багато. Наприклад, електропідстанція потужністю 20 мегаватів. Вона готова для експлуатації, тільки залишилось зробити наладку і підключити [до неї стадіон]. Цього не зробили. А 20 мегаватів – це можна забезпечити потужністю два Сихова. На продажі цих потужностей можна заробляти серйозні гроші.
Але підстанція не працює, тому стадіон не має нормального джерела живлення. Живиться тільки з резервного джерела, яке кинули з Сихова, щоб провести отих три гри Євро-2012. Не дай Бог щось трапиться – іншого живлення немає. Це тимчасове уже дев’ять років служить».
Юрій Майборода додає, що утворених через Євро-2012 боргів по «Арені-Львів» навіть більше, ніж повідомив Кабмін. «В мене є інформація, якою я оперую. Це приблизно 333 мільйони гривень. Держава заборгувала, тепер треба їх повертати».
Чому ці борги повисли на стадіонах, а не на державі?
«У 2012-2013 роках держава спробувала з себе всі ці борги скинути. Наприклад, структуру, яка опікувалась стадіонами, реорганізували. Самі стадіони переоформили в окремі державні підприємства і пропорційно розділили між ними борги цієї структури», – пояснив Немчінов.
Тому по суті на «Арені-Львів» та НСК «Олімпійський» висять борги, до появи яких відношення вони не мають. Хоч і є державними підприємствами на балансі мінмолодьспорту. Через це зі стадіонами судяться і, як наслідок, можуть заморожувати їхні рахунки або конфісковувати частину майна.
«По «Арені-Львів» борги треба розділяти. Є борги перед проектантами – вони найменші. Є борги по другій черзі та є невиконані роботи. Окрім того, є проблема з поставленим обладнанням. Так само на НСК є борги по незакінченій третій черзі і є борги по перших двох чергах», – розповів Немчінов.
Ці заборгованості є проблемою для стадіонів сьогодні?
Не погасивши їх, не можна ввести арени та інші об’єкти повністю в експлуатацію. Без повної експлуатації нема можливості використовувати їх на повну та модернізовувати. І так всі ці роки.
Влучно ситуацію описав Юрій Майборода: «Без повної експлуатації, навіть якби ми мали зараз купу грошей, ми б не змогли поміняти те, що ще не введено в експлуатацію. Це величезний комплекс проблем. Якщо образно говорити, сьогодні стадіон зовні як «Мерседес» С-Класу. Але в цій С-ці колеса спущені, а двигун ніколи не працював. А тобі кажуть таксувати, платити податки. Але машина не їде, а сунеться зусиллями людей при допомозі міністерства. Це вже велике діло.
В такому стані цю арену залишили. І нам зараз говорить Борис Колєсніков (міністр інфраструктури часів Євро-2012, який відповідав за проведення турніру – прим.), мовляв, ми вам подарували, а ви не можете. Це не найкращий подарунок – машина без двигуна та зі спущеними колесами. І все ж, це дорога забавка, в яку держава вклала багато грошей. Вона потрібна людям, тому про неї треба дбати».
Юрій пояснює, що через ці борги стадіон як підприємство не може самостійно закінчити незавершені роботи та ввести споруду в експлуатацію повністю. Через це арена частково функціонує на обладнанні десятирічної давності.
«Тому для нас найважливіше зараз – щоб держава провела аудит та будівельну експертизу, з’ясувала істинний стан цього всього господарства. Що важливо доробити, без чого можна обійтись, внести зміни до проекту будівництва, передбачити кошти з державного бюджету. Виконати це все, ввести в експлуатацію – і тільки тоді споруда зможе нормально функціонувати.
Бо зараз вона в напівзаконному стані перебуває. Якби це зробили від самого початку, об’єкт би існував без проблем. Навіть при тому, що воно все недороблене, ми за минулий рік зі збитків вилізли. І зарплату почали вчасно виплачувати».
Чому ж стадіони не погасять борги з власного доходу?
Юрій Майборода вважає, що доходи стадіонів занадто малі.
«От якби тут все було до ладу від початку, тут взагалі було б не важко працювати і нарощувати м’язи. Але покрити борги і закінчити всі ці незавершені роботи за рахунок операційної діяльності – це нереально. Цього ніхто не зможе зробити. Та це й не наші борги, ми не повинні їх повертати.
Без допомоги держави не обійдемось. Можна говорити про інші джерела фінансування, але поки не вийти з цієї проблеми незавершеного будівництва, то ця споруда не буде цікавою для інших інвесторів».
Його слова підтверджує Олег Немчінов. Він вважає, що наскільки б успішними не були «Арена-Львів» та НСК «Олімпійський» як підприємства, вони не зможуть заробляти стільки, щоб подолати цю проблему. Як це зробив, приміром, аеропорт «Бориспіль»:
«В Борисполі декілька років стояв не введений в експлуатацію паркінг – аеропорт своїми силами ввів його в експлуатацію, бо мав достатній пасажирообіг і мав можливість зробити це власними коштами.
Ні НСК «Олімпійський», ні «Арена-Львів» не мають таких обігових коштів, які можуть мати аеропорти у Львові чи Борисполі. Тут інша соціальна складова. От їх і треба позбавити тих боргів, які держава дозволила собі зробити раніше, при підготовці до Євро-2012.
Бо ці стадіони за поточну діяльність без боргового навантаження можуть себе утримувати. Натомість капіталовкладення в них тягнуть їх борговою ямою вниз. На них були повішані не їхні операційні борги, а борги держави, яка проводила Євро-2012».
Грубо кажучи, ніхто інший не повинен ліквідовувати ці заборгованості, окрім держави.
Чому з цими боргами не боролись раніше?
Через велику плутанину з ними з плином часу – у кожного збудованого об’єкта своя окрема історія.
«Ми розділяємо ці борги на безспірні, сумнівні та такі, що стосуються підприємств на непідконтрольних територіях [як підрядників та постачальників].
Різні господарчі об’єкти, різні центральні органи виконавчої влади, різна структура боргів, наявність судових рішень та експертиз. Це дуже великий виклик», – пояснив Немчінов.
І все ж, за його словами, ліквідувати проблему пробували й раніше: «У 2017 році уряд України прийняв як мінімум три постанови, які мали частково врегулювати питання тих об’єктів, де є беззаперечні списання боргів. По НСК «Олімпійський» всі суди пройдено на суму сто мільйонів гривень перед «Київміськбудом» та іншими підрядниками».
Ймовірною перешкодою на цьому шляху може бути й кримінальна складова та небажання причетних до розкрадань, щоб хтось ворушив злочини минулого.
«Як показують матеріали кримінальних розслідувань, там є безліч зловживань. Наприклад, по «Арені-Львів» виконання робіт виконували четверті за ліком підрядники – тобто, був генпідряник, субпідрядник, субсубпідрядник, а фактичні роботи виконували фізичні особи-підприємці, а також бригади найманих працівників.
Якщо пригадаєте хроніку 2011-2012 років, тоді люди виходили посеред стадіону і вимагали зарплату, а водночас йшло фінансування. Натомість в експлуатацію ввели тільки першу чергу – це саме поле та підтрибунні простори», – розповів міністр Кабінету міністрів.
Цю тезу підтвердив і Юрій Майборода: «Є там такі речі, про які ті, хто мав відношення в період будівництва, хотів би, щоб про них сьогодні не говорили. Але для того, щоб вийти з цієї ситуації, це все треба піднімати – провести експертизу. А щоб її провести, потрібна політична воля.
Хто саме відповідальний за ці борги? Не знаю, для цього треба провести серйозний аудит. З’ясувати, хто що виконував, хто заборгував, як кошти рухались. Документів цих у нас немає. Та я й не знаю, чи вони в природі існують. Різні події відбулись».
Скільки загалом зараз таких проблемних об’єктів Євро-2012 з боргами?
Точну їхню кількість, як і реальний розмір боргу досі не з’ясували.
«Інспекція, інвентаризація ще триває. «Фінінпро» (компанія в структурі Державного агентства інфраструктурних проектів України, яке стало спадкоємцем Державного агентства з питань підготовки до Євро-2012 – прим.) дали 14 позицій, здається. Є безліч дрібних проектів.
Зокрема, передбачалось резервне поле в смт Славське Львівської області, яке не було збудоване. Об’єктів було багато, не лише стадіони. У Львові це вулиця Вернадського з двома підстанціями для аеропорту та стадіону. У Харкові аеропортні споруди, так само в Одесі, яка була спочатку в програмі підготовки Євро-2012.
Загальна сума боргу потребує уточнення. На прикладі тієї ж «Арени-Львів» – є стадіон, є підстанція, є вулична мережа, є благоустрій території. Треба переглянути проект, виокремити роботи, які за вісім років були зроблені, провести експертизу і вже тоді дофінансовувати.
Але є також проектно-кошторисна документація, за яку треба розрахуватись. Є кошти, які витрачені на прямі будівельні роботи за рішенням суду. Є змонтоване обладнання, за яке треба заплатити. Там різні борги, різної природи», – сказав Олег Немчінов.
Які шанси, що цього разу проблему вдасться подолати?
Все залежить від політичної волі розмотати громіздкий клубок.
«Створена робоча група, аби ми проінвентаризували залишені борги і з’ясували, в яких спосіб хоча б частину з них можна вирішити. Ввести в експлуатацію те, що можна, і запустити об’єкти, які можуть бути точками росту для економіки і привертати до себе увагу.
Водночас треба виконати зобов’язання перед нашими підрядниками. Маю велику надію, що нам вдасться погасити хоча б безспірні борги. Це буде колегіальне рішення уряду, тому не берусь прогнозувати», – пояснив Олег Немчінов.
Він додав, що необхідні для погашення кошти заморожені на рахунках «Фінінпро». Це понад 4 мільярди гривень. Їх і планують використати як для погашення боргів та введення проблемних об’єктів в експлуатацію, так і для завершення того, що було зупинене, після коригування.
