Tribuna/Футбол/Блоги/Ноу Баланса/Справу Павелка та заводу УАФ вже кілька місяців розслідує Верховна Рада. Що треба про все це знати

Справу Павелка та заводу УАФ вже кілька місяців розслідує Верховна Рада. Що треба про все це знати

Слідча комісія невдовзі має відзвітувати про розслідування.

Блог — Ноу Баланса
20 апреля 2020, 23:57
6
Справу Павелка та заводу УАФ вже кілька місяців розслідує Верховна Рада. Що треба про все це знати

Слідча комісія невдовзі має відзвітувати про розслідування.

15 листопада минулого року Верховна Рада проголосувала за створення Тимчасової слідчої комісії. Її мета – розслідування можливих зловживань службовими обов’язками президентом УАФ Андрієм Павелком.

З 2015 по 2019 роки функціонер також був народним депутатом та головою бюджетного комітету в парламенті. ТСК підозрює, що якраз в цей період УАФ незаконно заволоділа бюджетними коштами, виділеними тоді на будівництво футбольних майданчиків по всій Україні.

Слідчій комісії дали на розслідування шість місяців від дати створення. Тобто, через кілька тижнів вона повинна відзвітуватись у Раді. Пояснюємо, що відбувається та про яку справу йде мова, відповідаючи на ключові запитання.

В чому саме підозрюють Павелка?

В листопаді минулого року Генеральна прокуратура України повідомила, що проти Андрія Павелка ведеться п’ять кримінальних справ. Всі вони так чи інакше пов’язані з одним кейсом.

У 2017 році УАФ запустила власний завод з виробництва штучного покриття для футбольних полів – перший такий в Україні. Того ж року він почав отримувати замовлення в рамках бюджетної програми «Будівництво футбольних полів зі штучним покриттям в регіонах України».

Цю програму також запровадили у 2017 році, за кілька місяців до запуску заводу. Вона була спрямована на те, щоб фінансово допомогти з новими майданчиками органам місцевої влади. Схема 50 на 50 – половину вартості майданчика оплачує державний бюджет в рамках програми, а іншу половину місцева влада закриває власними силами.

Підозру у журналістів-розслідувачів та правоохоронців викликало те, що завод запустили саме тоді, коли бюджетну програму затвердили – при прямій участі Павелка як голови бюджетного комітету. Хоча він запевняв, що завод запускали, не орієнтуючись на держпрограму.

При цьому проектна документація цієї програми була складена так, що скористатись виділеними державними коштами можна було, лише замовивши саме таке покриття, яке почав виробляти новий завод від УАФ.

Покриття від заводу УАФ є якимось особливим?

Ні, воно навіть не є автентичним. Завод, який звели в селі Мартусівка під Києвом, співпрацює з німецьким виробником штучного покриття Polytan, продукція якого визнана у ФІФА.

Polytan LigaGrass Pro CoolPlus – так називається і продукція заводу УАФ, яку він виготовляє за технологією свого німецького партнера та з його сировини. Тільки в Україні вона представлена під іншою назвою – Поле.

Polytan, за інформацією програми розслідувань «Наші гроші», отримує також відсоток прибутків «ФФУ Продакшн» – дочірньої компанії УАФ, яка є повноцінним власником заводу.

Але Polytan не є єдиним виробником штучного газону, якого рекомендує ФІФА. Тобто, німецький виробник не є монополістом на ринку.

То чому саме покриття Polytan прописали в проектній документації?

Її розробкою займалось Мінрегіонбуд. Офіційно на його замовлення документацію підготував архітектор Валерій Бєльчиков. Але він у коментарі «Нашим грошам» відповів зовсім інше: «Замовником проекту виступила федерація футболу, яка орієнтувалась на [свій] завод».

Через це виникла підозра, що Мінрегіонбуд та УАФ (тоді ФФУ) увійшли в змову. Частково це підтвердили викриті хакерами Anonymous у травні 2018 року внутрішні переписки менеджерів ФФУ, «ФФУ Продакшн» та її дочірньої компанії «Спорт Технологія» – зокрема з представниками Мінрегіонбуду.

Витяг з проектної документації Мінрегіонбуду, де вказаний конкретний вид покриття для закупок

Щоправда, Андрій Павелко та генеральний директор УАФ Юрій Запісоцький згодом назвали ці переписки фейком та спеціально модифікованим викидом.

Після того, як про дискримінаційну вимогу в документації журналісти почали запитувати у Павелка та директора «ФФУ Продакшн» Андрія Бондаренка, Мінрегіонбуд згодом змінив проект. За даними «Наших грошей», у новому варіанті від квітня 2018 року уже не було згадки про покриття саме від Polytan.

На той час десятки тендерів в рамках бюджетної програми уже відбулись. Після змін від Мінрегіонбуду ні «ФФУ Продакшн», ні її дочірня компанія «Спорт Технологія» більше не перемагали в державних тендерах.

Скільки саме грошей держава виділила на цю програму?

У 2017 році влада виділила на програму 270 мільйонів гривень. Таку ж суму мали забезпечити бюджети на місцях.

Звісно, це не могло ще тоді не дивувати колег Павелка. Наприклад, депутатку Вікторію Сюмар: «У нас десь з’являються 200 мільйонів гривень на футбольні поля. Всі знають, хто у нас голова федерації футболу і який комітет він очолює. Це викликає багато запитань».

Яка частина з цих грошей дісталась компаніям УАФ?

За даними офіційного порталу держзакупівель ProZorro, «ФФУ Продакшн» та її дочка «Спорт Технологія» у 2017 році виграли загалом 83 тендери на суму 104,5 мільйона гривень.

При цьому «ФФУ Продакшн» отримала всі свої 66 замовлень від однієї єдиної організації – київського комунального підприємства «Житло-Сервіс».

«Спорт Технологія» після перемоги на 17-х торгах співпрацювала уже з різними замовниками з Дніпропетровської, Полтавської та Черкаської областей.

А конкурентів навіть з таким же покриттям у заводу УАФ не було?

Про них теж подбали. Олексій Мірошниченко – голова однієї з райадміністрацій Миколаївщини, яка готувалась до участі в бюджетній програмі, – розповідав: «[Керівництво області нам] говорило: «Щоб вирішилось питання з фінансуванням, ми обіцяли взяти покриття у них [ФФУ Продакшн]».

У викритих переписках працівників УАФ був натяк на те, що представники «Спорт Технології» впливали на перелік об’єктів, які Мінрегіонбуд затверджував для участі в бюджетній програмі. Ймовірно використовуючи адмінресурс Павелка та провладної партії та наперед домовляючись на місцях про закупку покриття саме у заводу федерації футболу. У кожній області.

Документ з викритої переписки, який, ймовірно, свідчить про домовленості УАФ з представниками кожної області щодо закупки покриття саме в її заводу

Інший варіант домовленостей був у випадку із «Житло-Сервіс». Заступник директора підприємства Сергій Казючиць пояснив, як саме вони звернули увагу на продукцію заводу ФФУ: «Ми написали в федерацію футболу листа з проханням порекомендувати підприємство, яке працює з вітчизняними матеріалами покриття. Ми хочемо підтримувати саме вітчизняного виробника».

До того ж, замовлення від «Житло-Сервіс» «ФФУ Продакшн» підозрілим чином отримала на позатендерній основі. Комунальне підприємство уклало зі заводом УАФ 66 різних замовлень вартістю рівно 1 439 367 гривень. Обійшлось без тендерів, бо за законом торги на замовлення до 1,5 млн грн можна не проводити.

А можна й проводити. Наприклад, ще менші суми фігурували у випадку зі «Спорт Технологія» – жодне з її замовлень не перевищувало одного мільйона гривень. Але торги чомусь відбувались. Щоправда, конкурентом була одна й та ж дніпровська компанія «Н’ю-Лайн», яка чомусь завжди заявляла більшу вартість послуг, ніж «Спорт Технологія». Звісно, на користь останньої.

При цьому ціна покриття від заводу УАФ за метр квадратний була вищою, ніж у конкурентів – 16 євро проти 12-14 при однакових гарантійних термінах. Бондаренко це пояснював тим, що його продукція просто краща.

Звідки у федерації кошти на власний завод?

За словами Андрій Бондаренка, ФФУ витратила на обладнання заводу в Мартусівці 7,8 млн доларів.

«Це окрема програма та окреме фінансування від УЄФА. У нас є окремі кошти від продажу прав на телебачення, і не УЄФА, а ФФУ вирішує, що з ними робити», – пояснював Павелко походження коштів у листопаді 2018 року.

Журналісти-розслідувачі мають іншу версію. За версією програми «Наші гроші», ФФУ використала кошти, надані їй в рамках програми УЄФА HatTrick. Мова про щорічний транш у 5,5 млн євро, які організація надає українській федерації – в тому числі й на побудову полів.

Водночас є й дещо інша версія від швейцарського журналіста Арно Беда, який писав про корупцію у ФФУ на сторінках видання L’Illustré. Він вважає, що Павелко попросив у УЄФА позику розміром 4 млн євро. Сума потім збільшилась, і саме її президент української федерації спрямував на завод. Хоча вона першочергово була призначена для розвитку дитячого футболу.

У відповідь британський журналіст-фрілансер Олівер Реґан зняв у 2018 році міні-документальний фільм Muddy Waters, присвяченій окремо цій темі. В ньому керівництво УАФ запевняє – ніяких зловживань грошима УЄФА при запуску заводу не було.

«Ніякі кошти з програми HatTrick не використовували для побудови заводу. Ці гроші від HatTrick виділяють на конкретні проекти», – запевняв Андрій Павелко у фільмі.

Чому про завод УАФ та Павелка писали закордонні журналісти?

Переважно це просто частина інформаційної війни між Андрієм Павелком та Григорієм Суркісом. Наприклад, Арно Беда бував в Україні та давав інтерв’ю нашим медіа. Але це були або телеканали в групі впливу давнього соратника Суркіса Віктора Медведчука (канал «112»), або видання Дмитра Гордона, прихильного до колишнього президента ФФУ. В цих інтерв’ю він, звісно, розповідав про те, що Павелко – злочинець.

Те саме можна сказати про Олівера Реґана. Його стрічка відрито виправдовувала УАФ та пов’язувала звинувачення проти її президента з інформаційною атакою на нього з боку Суркіса. Все через війну за місце у Виконкомі УЄФА, яку в підсумку виграв Павелко. У фільмі Реґан наголошує на зв’язках Суркіса з Медведчуком, який є кумом Путіна та має контрольний вплив на телеканали «112» та «NewsOne».

В тому числі від британця дісталось і Арно Беда, який «раніше не цікавився тематикою спорту, а зараз незрозуміло чому він почав аналізувати роботу федерації футболу України та фабрики штучних покритів, хоча жодних передумов для цього немає».

Конфлікт Павелка й Суркіса поширився й на українські медіа. Президента УАФ відверто знищують ресурси та піарники з орбіти Суркіса. У відповідь керівника УАФ захищають ті, на кого впливає сам Павелко. Все це називають журналістикою.  

Президент УАФ міг би прояснити ситуацію, але він не спілкується зі ЗМІ, які можуть ставити незручні запитання, і спілкується лише мовою стерильних заяв на сайті УАФ. 

Навіщо взагалі федерації такий завод, якщо покриття можна завозити з-за кордону?

Павелко це пояснював тим, що ринок штучного покриття в Україні поділений на три умовні зони і між його гравцями є негласна домовленість не зазіхати на територію один одного.

Президент УАФ хотів уникнути цієї залежності. Тим паче, очоливши федерацію у 2015 році, Павелко оголосив амбітний план – побудувати до 2020 року 50 стадіонів та 2,5 тисяч футбольних майданчиків. І тому, щоб виконати цей план, потрібен власний завод з виготовлення покриття.

Нагадаємо, що «ФФУ Продакшн» та «Спорт Технологія» виконали держзамовлень на 83 майданчики. Про недержавні замовлення інформації на сайті заводу немає.

Який стосунок ця історія зі заводом має до інших справ проти Павелка?

Перше. В кінці 2018 року журналісти програми розслідувань «Схеми» виявили – обладнання для заводу в Мартусівці «ФФУ Продакшн» купувала не напряму у виробників, а через офшорну компанію-прокладку S.D.T. в Об’єднаних Арабських Еміратах.

Наприклад, ця компанія 2 листопада 2016 року купила в американської компанії Eco Green Equipment обладнання на 3 159 500 доларів. А наступного дня продала все це «ФФУ Продакшн». Але вже з націнкою у 20% - за 3 791 400 доларів.

І так з усім устаткуванням для заводу під Києвом. Його купували в Штатах, Британії, Данії та в Німеччині у самого Polytan, який, нагадаємо, постачає сировину для штучного покриття. 20% з кожної такої транзакції в підсумку перетворились на понад 1 мільйон доларів, які федерація переплатила і які осіли на рахунках арабського офшору.

«Схеми» з’ясували, що Андрій Павелко знайомий з представником цього офшору – вони разом фотографувались в Еміратах. Пізніше президент УАФ пояснив, що вони обговорювали можливість проведення зборів та турнірів у ОАЕ, а схема з посередництвом S.D.T. – умова Polytan.

Павелко та представник S.D.T. – шейх Мохамед Кейед Мохамед Алькасемі

«Компанія Polytan порекомендувала цю компанію як посередника», – спочатку казав Павлеко. А вже в фільмі Muddy Waters він запевняв, що посередництво S.D.T. було вимогою від Polytan.

На звернення журналістів програми «Наші гроші» в компанії Polytan заперечили, що вимагали посередництва – це ніколи не було їхньою умовою. Навпаки, вони рекомендували проводити закупку обладнання напряму: «Це виключно право української сторони».

За іронією підтвердження цьому є і в одному з кадрів у фільмі Muddy Waters, який мав навпаки виправдати керівництво ФФУ. В ньому коротко демонструють лист від представника Polytan, в якому він якраз рекомендує обійтись без посередників. 

Зважаючи на це, Генеральна прокуратура завела розслідування щодо можливої розтрати грошей від УЄФА, які, ймовірно, у федерації й використали для закупки обладнання для заводу.

Друге. У травні 2018 року Національне агентство з питань запобігання корупції взялось за перевірку декларації депутата Андрія Павелка. Через місяць у відомство почало розслідування проти нього. Одна з причин – подача свідомо неправдивої інформації при декларуванні.

Журналісти програми «Наші гроші» виявили, що Павелко та його цивільна дружина Катерина Чаус разом з донькою мінімум два роки – з 2015 по 2017 роки – орендували квартиру в Києві за 17 тисяч доларів на місяць.

За постами Катерини Чаус в соцмережах розслідувачі з’ясували, що в цей період вона також відпочивала на Мальдівах, острові Маврікій, Сейшелах, в Бодрумі, Дубаї та Монако. При цьому вона користувалась послугами приватного літака. Загалом журналісти нарахували витрат мінімум на 20,9 млн грн – це тільки за період з 2015 по 2017 роки на основі аналізу соцмереж цивільної дружини Павелка.

Після скандалу з фото кубка Ліги чемпіонів у руках доньки, Катерина перестала активно постити на своїх сторінках. Утім, навіть висвітлені витрати викликали підозру, оскільки в декларації Павелка не було даних ні про членів сім’ї, ні про власну квартиру чи автомобіль (лише орендований службовий), а лише інформація про 30 млн грн готівкою. Це й викликало підозри у правоохоронців.

30 серпня 2018 року суд навіть надав НАЗК доступ до банківських рахунків Катерини Чаус. В агентстві вважали, що Павелко міг приховувати справжні розміри витрати через цивільну дружину, яку не вніс в декларацію. Тоді як сам він отримував лише депутатську зарплату – 256 тисяч грн на рік, що викликало ще більше запитань щодо можливого присвоєння державних коштів через завод ФФУ.

Хто і як зараз займається розслідуваннями проти Павелка?

За даними Генпрокуратури, НАЗК веде дві справи – про ймовірно неправдиву інформацію в декларації та про можливе зловживання службовим становищем, яке привело до освоєння бюджетних коштів.

По другій справі своє розслідування веде Нацполіція. Також слідчий комітет Печерського управління поліції розслідує можливу змову між УАФ та «ФФУ Продакшн» по завищенню цін на товари, що привело до розтрати бюджетних коштів.

Сама Генпрокуратура розслідує можливу розтрату грошей від УЄФА. Влітку минулого року вона провела обшук в Будинку футболу.

Два місяці тому голова Спеціальної антикорупційної прокуратури Назар Холодницький, який також є одним з віце-президентів УАФ, розповів, що розслідування НАБУ стосовно Павелка продовжили до серпня 2021 року. Але через конфлікт інтересів, Холодницький до цього стосунку не має.

Чому розслідування тривають так довго?

В лютому тоді ще генеральний прокурор України Руслан Рябошапка прокоментував розслідування проти Павелка: «Вся ця історія має дві сторони конфлікту. Всі це прекрасно розуміють. І я хотів би уникнути політизації цих кримінальних проваджень та направлень на користь однієї зі сторін конфлікту. Все, що від нас залежить, ми зробимо швидко і якісно.

Якби ми встановили особи, яким можна повідомити про підозру, то ми б відразу ж і негайно повідомили їм про такі підозри. Звичайно, якби у нас було достатньо для цього доказів».

Політики в цій справі не менше, ніж можливого криміналу. Про що свідчить і створення Верховною Радою Тимчасової слідчої комісії.

Хто входить в слідчу комісію від Ради та що вона уже зробила?

До складу ТСК обрали десятьох депутатів. Очолює її депутат «Слуги народу» Анатолій Костюх, його заступником є представник «ОПЗЖ» Григорій Мамка. Також в комісію входять ще шість членів партії «Слуга народу», один представник «Батьківщини» та ще один депутат від «ОПЗЖ».

Ініціював створення комісії комітет ВР з питань молоді і спорту, секретарем якого є депутат «ОПЗЖ» та опонент Павелка Григорій Суркіс. Щоправда, сам Суркіс утримався при голосуванні за створення ТСК.

Минулого місяця в рамках роботи ТСК обшуки в Будинку футболу провела Державна фіскальна служба. Перед цим комісія заявляла, що планує звернутись до президента та прем’єр-міністра України, спікера ВР та генпрокурора, міністра внутрішніх справ та очільників  Нацполіції і НАБУ:

«Ми просимо вище керівництво держави та правоохоронних органів відреагувати на ситуацію та допомогти прискоренню ведення розслідування кримінальних проваджень, що стосуються порушень в українському футболі».

За законом України, Верховна Рада може як продовжити роботу ТСК, так і припинити її. При цьому результати її роботи не є вирішальними для органів, які ведуть кримінальне провадження.

Фото: УАФ, footballua.tv

Другие посты блога

Все посты