Нова заявка від Шевченка: в збірній меншає динамівців, пошуки резервіста Степаненка тривають
Аналізуємо рішення тренерського штабу.
Аналізуємо рішення тренерського штабу.
До старту України на Євро-2020 залишилось сто днів. Підготовка до турніру переходить в кінцеву фазу, якій передують два спаринги. За три тижні жовто-блакитні зіграють перші в цьому році матчі – з’їздять в гості до Франції та Польщі.
Зважаючи на поточні проблеми (найперше, брак практики у лідерів), інтригувало, кого ж Андрій Шевченко викличе на ці товариські зустрічі та які задуми за цим ховатимуться. Тим паче, сам головний тренер перед тим підігрів публіку обіцянкою нових імен. І дотримався її.
Аналізуємо, що означає дебютний виклик в збірну Ігоря Харатіна, як розуміти появу Кравця та чому Безус знову в резерві.
Шевченко продовжує пошуки резервіста Степаненку
Поки без певного результату.
Наприклад, на листопадовий збір головний тренер покликав Дмитра Іванісеню зі «Зорі». Ключовий гравець харизматичних луганців зіграв тоді один тайм в дебюті проти Естонії, але, вочевидь, не переконав. Цього разу хавбек не потрапив навіть до резервного списку.
Натомість з’явились Ігор Харатін та Євген Макаренко. Перший є незамінним опорником у «Ференцвароші» Сергія Реброва та давно стукає у двері збірної – української та угорської одночасно. В тамтешньому чемпіонаті уродженець Мукачева виступає другий сезон, й наче не проти прийняти місцеве громадянство, але мріє також про виступи у футболці України.
І ось його почули – стабільними виступами в складі найсильнішої команди Угорщини (в тому числі, в єврокубках) Харатін точно заслужив цей шанс. Можливо, його появі вболівальники збірної зраділи найбільше.
З Макаренком все менш очевидно, хоча у нього зараз також позитивна динаміка розвитку кар’єри. Першу половина сезону в «Андерлехті» пройшла на фоні відновлення після операції на коліні – він так і не зіграв за цей час жодного матчу. Тому зимою клуб віддав його в оренду в «Кортрейк», за який Євген уже виступав раніше.
Одразу з’явилась практика та місце в основі, але на позиції опорника. Тиждень тому хавбек, якого в Україні пам’ятають як флангового захисника, навіть відзначився асистом у грі зі «Зюльте-Вареґем». Чому б знову не спробувати його в збірній, тільки тепер уже на іншій позиції? Час дозволяє.
Динамівців у збірній меншає
Запрошення одразу і Харатіна, і Макаренка позбавило місця в збірній Сергій Сидорчука та Віталія Буяльського – динамівські хави лише в резервному списку. Проблеми киян в центрі поля не могли не позначитись на позиціях цієї пари в збірній. З центральних півзахисників «Динамо» цього разу пропуск в головну команду отримав лише Володимир Шепелєв.
Схожа ситуація з воротарями – тут немає Бойка. Денис бореться за місце в основі киян з Георгієм Бущаном, що, вочевидь, не підштовхує Шевченка до думки про його виклик. Є основний зараз Пятов, нарешті заграв основний в майбутньому Лунін. А третім тренери покликали Паньківа з «Олександрії». Минулого літа 34-річний Юрій вперше опинився в збірній, опісля його двічі довикликали замість Бойка, й ось тепер львів’янин остаточно витіснив Дениса. Ймовірно тому, що він гармонійніше вписується в атмосферу команди та має стабільнішу практику в клубі.
Тому загалом тенденція є тривожною для «Динамо», бо замість чинних його гравців тренери збірної кличуть колишніх. Мова про тих же Харатіна та Макаренка, а ще Артема Кравця.
Поява Кравця дивує, але лише на перший погляд. Те саме з відсутністю Лєднєва
Кравець – найбільша претензія до цього вибору Шевченка. Артем грає за останню команду турецької Суперліги, за яку в цьому році відзначився лише одним голом. А ще він просто не на видноті, на відміну від Русина або Філіпова.
Але вибір Кравця з прицілом на місце третього форварда на Євро можна зрозуміти. По-перше, у 30-річного форварда в рази більше досвіду, ніж у його результативніших сьогодні конкурентів. По-друге, він далеко не чужий в цій команді й очевидно краще розуміє ігрові задуми тренерського штабу. На великих форумах це може мати більшу цінність в купі з регулярною ігровою практикою, ніж гольова активність Філіпова, який вистрілив лише в цьому сезоні, або Русина, який зараз потрібніший молодіжній збірній. Не кажучи вже про Супрягу.
Схожа ситуація з Лєднєвим. Так, він один з найкращих зараз в УПЛ. Але виклик в збірну – це не завжди виклик просто найкращих в конкретний момент. Лєднєв розділяє ту саму ношу, що й не менш вогняний зараз Роман Безус – вони просто не підходять під модель команди Шевченка. Будуючи гру в центрі поля на парі Маліновського та Зінченка в системі 4-3-3, місце для десятки не знайти.
Залишається лише співчувати хлопцям – варіативність схем в нашій збірній поки не розвинена.
Нові імена – девіз збірної Шевченка. Він регулярно запрошує новачків
Ігор Харатін може стати 23-м дебютантом збірної України в період роботи Шевченка. Вперше в список збірної (хоч і резервний) потрапили Олександр Зубков та Владислав Супряга. І це лише в межах одного збору за три місяці до відповідального турніру. Абсолютно в дусі чинного тренерського штабу, який, бувало, навіть кликав гравця з Молдови.
Ми всі до цього надто звикли, судячи з незадоволення від ігнору того ж Лєднєва, Костевича, Філіпова і навіть Нойока. Але в надмірному консервативності Шевченка точно не звинуватити.
Та й обурюватись через появу в списку потухлих Ярмоленка та Коноплянки дивно. Обоє залишаються видатними українськими футболістами в роздягальні також, які здатні витримати новий рівень збірної. На флангах атаки кадрова криза, яку, втім, тренерський штаб не проти подолати в майбутньому з допомогою того ж Зубкова.
Фото: УАФ, ФК Ференцварош, ФК Кайсеріспор
