В українських вишах з’являються спеціалізації з кіберспорту. Це світова тенденція
Коротко пояснюємо.
Коротко пояснюємо.
Кіберспорт в Україні кілька років тому визнали окремим видом спорту. Ви можете бути далекими від цієї ідеї, але точно щось чули про українську команду Natus Vincere (NaVi), а минулого місяця у ваш інфопростір могли залітати новини з Шанхая — там проходив щорічний турнір The International, який називають чемпіонатом світу з гри Dota 2.
Не дивуйтесь. Індустрія кіберспорту стрімко розвивається, бо має в собі потужний економічний потенціал. Все завдяки великій аудиторії, яка приваблює рекламодавців. Для прикладу, платформа Twitch, на якій тусуються ґеймери — один з найпопулярніших сайтів у світі. За даними Similar Web, його місячна аудиторія становить майже 1 мільярд користувачів.
Україна теж в цьому процесі, хоч і не на таких швидкостях, як США або Китай — країни-лідери в галузі кіберспорту, які розвивають її на державному рівні. У нас же в авангарді процесу кіберспортивні федерації та організації.
За їхньої підтримки проходять esports змагання. Вони шукають майбутніх спортсменів. З їхньої подачі в українських містах з’являються приватні кіберспортивні школи та академії. А віднедавна до переліку почали додаватись навіть окремі спеціалізації в університетах.
Навіщо академічна освіта з кіберспорту?
Це світова тенденція — університети з різних кутків планети відчувають стрімкий розвиток індустрії й відкривають в себе відповідні навчальні програми та платні курси. Такі є в Британії та США, в Сінгапурі та Китаї, у Франції та навіть в Чехії.
Адже, сфера esports потребує не лише спортсменів, але й організаторів та персонал — усіх, хто рухатиме її вперед та буде заточений саме на неї. Для цього підприємливі виші й запускають спеціальності — попит є.
Чи є попит в Україні?
Аудиторія кіберспорту в Україні — 2-3 млн людей, вважає президент Української федерації електронного спорту (або Esports Ukraine) Іван Данішевський. «Це багато. Практично кожний третій представник молоді слідкує за цим спортом. Якщо виключити зі статистики футбол, то кіберспорт буде номером один за популярністю в Україні серед усіх видів спорту».
Схожої думки і Артур Єрмолаєв, президент Федерації кіберспорту України. «Кіберспорт в Україні — це індустрія розваг, яка в перспективі може конкурувати зі спортивними змаганнями. Відповідно, спектр спеціалістів [потрібних індустрії] — величезний: від гравців до спортивних менеджерів, рекламних агентів та програмістів», — розповів він у коментарі Tribuna.com.
Деякі українські виші відчули ці перспективи та вирішили відповісти на запит. Сьогодні в Україні вже є можливість здобути освіту з кіберспорту й отримати при цьому диплом бакалавра або магістра.
Де в Україні виші навчають кіберспорту?
Рік тому в Харківській державній академії фізичної культури на одному з місцевих факультетів з’явилась спеціалізація «Комп’ютерний спорт». Кваліфікація — бакалавр. Форма навчання — бюджетна або контрактна.
«Ми бачимо, що в нашій країні є молоді та активні люди, які в цьому зацікавлені. На нашу думку, відкриття такої спеціалізації є актуальним. [Адже] в Україні кіберспорт офіційно визнали видом спорту», — розповідала рік тому доцент кафедри інформатики та біомеханіки вишу Світлана П’ятисоцька
Дещо іншим шляхом пішли в Національному університеті фізичного виховання та спорту України (НУФВСУ) в Києві. Тут в співпраці з Esports Ukraine та Федерацією кіберфутболу України цього літа також запустили спеціалізацією «Кіберспорт», але лише як магістратуру. Навчання поки лише платне.
«Кіберспортивний напрямок розвивається у світі скаженими темпами, і в нас є можливість в нашому університеті, в якого є традиції виховання та підготовки спортсменів, спробувати себе в цьому напрямку», — вважає завкафедри інноваційних інформаційних технологій фізичного виховання та спорту Оксана Шинкарук.
Чого там можна навчитись? Хто там викладає?
В академії в Харкові одразу обмежились та взялись готувати лише тренерів з кіберспорту. І лише силами власних педагогів. Детальної інформації про нову спеціалізацію на сайті вишу обмаль. Картину прояснюють коментарі П’ятисоцької:
«В програмі теоретична і практична підготовка. Велика увага приділяється інформаційним технологіям у спорті та статистичним методам спортивних досліджень. Серед інших дисциплін теорія і методика спортивного тренування, педагогічна майстерність, психологія спорту, методи наукових досліджень, анатомія, фізіологія і т.д.
Плануємо залучити вузькоспрямованих фахівців. Спілкуємося з колегами з інших країн, в яких такі спеціальності вже відкрилися, вони діляться з нами досвідом. Зірок, поки, звісно, не кличемо».
В Національному університеті в Києві програма різноманітніша, хоч і за тривалістю коротша. Серед дисциплін — теорія комп’ютерного ґеймінґу, івент-менеджмент, PR та журналістика в кіберспорті, кіберспортивне право, психологія особистості.
Відомий також склад викладачів. Серед них Іван Данішевський та Арсеній Салай (президенти обох федерацій, які сприяли запуску магістратури), а також дворазовий чемпіон Європи з кіберфутболу Олег Шустенко.
«Навчання охоплюватиме всю галузь та буде стосуватися не тільки механіки гри, але й практично всіх її сфер. Наприклад, в даний момент всі бренди хочуть інтегруватися в кіберспорт, але ніхто не знає, як правильно це зробити. Цю проблему ми й спробуємо вирішити», — розповів операційний директор Esports Ukraine Едуард Анохін.
«Ми детально вивчали всі доступні матеріали за освітою у вишах інших країн, також проводили зустріч з німецьким університетом в Кельні», – пояснив у коментарі Tribuna.com, як формувалась навчальна програма, президент федерації кіберфутболу Арсеній Салай.
Наскільки корисними будуть ці програми?
Поки це важко однозначно оцінити навіть експертам. Для одних лише поява цих програм — це крок вперед вже сьогодні. Для інших — тільки формальність.
«Ми працюємо над тим, щоб кіберспорт в Україні визнали офіційно. Щоб країна могла вийти на світову арену як повноцінний учасник», — кілька місяців тому тлумачив потребу запуску кіберспортивної освіти Іван Данішевський.
Інакше оцінює цей крок його колега Артур Єрмолаєв, для якого зміст навчальної програми на тій же магістратурі в Києві поки звучить «доволі обтічно» й потребує перевірки практикою. «Це [запуск таких академічних програм в Україні] потрібно лише для формалізації спорту в очах тих, хто не розуміє перспектив індустрії»:
Те саме стосується оцінки користі для студентів.
«Ми будемо готувати експертів в цілому для індустрії. Різнобічних фахівців, а не вузькоспрямованих на кіберспорт, – пояснив привабливість освіти на магістратурі в Києві Арсеній Салай. – Тобто, отримавши знання з маркетингу кіберспортивної індустрії, наприклад, фахівець завжди може піти працювати в маркетинг IT компанії. Завдання досить схожі».
На протилежному боці Єрмолаєв. «З точки зору унікальних знань або навичок, нічого кращого за робочу практику не існує. На крайній випадок — курси або онлайн-семінари.
Так, університети у Великобританії та США також готують працівників сфери [не лише гравців], — вважає Єрмолаєв. — Але наші університети ніколи не славилися допомогою в розвитку спеціалізованих секторів економіки. Починати це робити саме з кіберспорту — оптимістично».
Фото: HLTV
