Чим запам’ятався Павелко в Раді: зрада інтересів фракції, закон про договірняки, голосування з-за кордону
Президент УАФ фактично закінчив роботу нардепом.
29 серпня розпочне роботу нове скликання Верховної Ради. Вперше з 2012 року в ній не буде Андрія Павелка — за місяць до позачергових парламентських виборів президент Української асоціації футболу повідомив, що балотуватись не буде.
«Мені важливіше сьогодні сконцентрувати увагу на футболі заради користі для нашої збірної, на роботі в УЄФА і ФІФА. Сьогодні у мене є можливість сконцентрувати всю увагу і зусилля на футболі», — повідомив Павелко.
Якщо судити хоча б за посадами, роботи у 43-річного функціонера справді вистачає і без політики. Окрім президентства в УАФ, Павелко також є:
- членом виконкому та віце-президентом Національного олімпійського комітету України;
- членом виконкому УЄФА;
- головою комітету УЄФА зі статусу гравців, трансферів, агентів та матч-агентів;
- заступником голови юридичного комітету УЄФА;
- членом дисциплінарного комітету ФІФА.
Закріпивши за минулі роки вплив на футбол в Україні, Павелко впевнено просуває кар’єру в УЄФА та ФІФА. І відмовляється від політичних амбіцій. Принаймні, поки що.
Виключали з фракції за зраду інтересів
У 2012-му Павелко був в ударі. В цьому році він не лише увійшов до виконкому ФФУ як очільник Дніпропетровської федерації футболу, але й вперше пробився у Верховну Раду.
Перед виборами Павелко, який на той час очолював осередок партії «Фронт змін» у Дніпрі, потрапив у прохідний список «Батьківщини». Туди його провів Арсеній Яценюк — лідер «фронтовиків» та майбутній лідер опозиційної до режиму Януковича фракції.
Але вже через рік Павелка з неї виключили, звинувативши у зраді опозиційних інтересів. Зокрема, він разом зі своїм тодішнім тестем Леонідом Сергієнком був у групі депутатів фракції, які не голосували за відставку уряду Миколи Азарова й цим зірвали її.
«Приховані «тушки» у фракції вже дістали. Кожен день відкрито і нахабно, всупереч рішенню фракції, вони підголосовують за лобістські та корупційні проекти влади. Поставив перед Яценюком питання ребром: негайно виключити з фракції», — вимагав тоді покарання для Павелка та Сергієнка Анатолій Гриценко.
«Ці троє депутатів (також Денис Дзензерський, якого відносили до кола друзів Павелка — авт.) також проголосували за сумнівну ініціативу запровадження векселів, яку проштовхує перший віце-прем’єр Сергій Арбузов. Це також було всупереч рішенню фракції голосувати проти», — доповнював журналіст Сергій Лещенко.
В підсумку Павелка разом з тестем виключили з фракції. У відповідь депутат згодом створив свою політсилу «Демократи», звинувативши опозицію у внутрішній боротьбі за лідерство та втраті зв’язку із суспільством. До кінця скликання був позафракційним.
Потрапив у санкційний список Росії, став персоною нон грата в Криму
Після Революції гідності Павелко опинився в команді Порошенка. На виборах президента 2014 року політик очолював його обласний штаб в Дніпропетровську, а після перемоги навіть претендував на посаду очільника Запорізької області.
Але зрештою пішов у Раду за списком «Блоку Петра Порошенка», ставши в парламенті одним із заступників голови фракції та очоливши важливий бюджетний комітет. Так політик збагатив свій вплив, паралельно добившись перемоги на виборах президента ФФУ.
«Після того, як Павелко став головою бюджетного комітету, він став популярним серед депутатів – побачивши його, колеги незмінно підходять хоча б привітатися», — писало про політика видання Українська правда.
В новій команді Павелко вже чіткіше дотримувався курсу своєї фракції. Якщо до 2014 року його звинувачували в грі на користь влади Януковича (регіонал Олег Царьов навіть включив Павелка в групу опозиційних депутатів, які не проти російської мови як другої державної), то після Майдану політик звучав та діяв більше в унісон зі заявами Порошенка та його команди.
Наприклад, виступав за мовний закон і проти показу в Україні ЧС-2018 з футболу. Президента він підтримував навіть тоді, коли причетність того була недоречною: «Саме при щирій підтримці президента країни українська команда дуже вдало виступила в Лізі націй і домоглася перемоги у своїй групі».
Не виключено, така позиція і стала причиною включення його в санкційні списки від Росії та анексованого нею Криму. З 2018 року він у списку економічних санкцій з боку Росії, чим і пишається.
Став фігурантом кількох антикорупційних розслідувань
За даними громадського руху «Чесно» Павелко фігурує в шести антикорупційних розслідуваннях. Йому інкримінують владні та податкові зловживання, тендерні махінації, політичну корупцію, шахрайські афери, а також махінації з природними ресурсами.
Ось вони:
• за інформацією програми розслідувань «Наші гроші з Денисом Бігусом», завод УАФ з виготовлення штучного покриття для футбольних полів без конкуренції отримав десятки мільйони бюджетних коштів на підрядах для побудови футбольних майданчиків — в тендерній документації Мінрегіонбуду перед цим прописали використання покриття саме від цього заводу;
• обладнання на будівництво цього заводу купувалось через офшорну фірму в ОАЕ, завдяки чому з бюджету ФФУ вивели понад мільйон доларів, інформувала програма розслідувань «Схеми». На будівництво заводу ФФУ використала кошти від УЄФА (5,5 млн євро) на побудову по всій Україні штучних полів;
• Павелко не задекларував багатомільйонні витрати — зокрема, оренду квартири в Києві за 17 тисяч доларів на місяць, відпочинок на Мальдівах, Сейшелах, в Монако, ОАЕ, Туреччині, а також на острові Маврикій. Крім цього, в декларації не було даних про автомобіль Bentley Continental 2010 року, який політик подарував своїй цивільній дружині Катерині Чаус. Пізніше вона змінила його на Range Rover 2017 року, як повідомило розслідування програми «Наші гроші з Денисом Бігусом»;
• видання «Наші гроші» дізналось, що Павелко разом з депутатами Вілкулом та Дзензерським причетні до афери з неповерненням кредиту державному банку «Родовід Банк» на суму 212 млн грн;
• Павелко поєднував депутатську роботу із прибутковою діяльністю — входив до складу правління прибуткової компанії UEFA Events SA. Це заборонено законом України;
• бюджетний комітет Павелка, за інформацією видання «Наші гроші», посприяв виділенню державних коштів на побудову нової дороги через Національний парк Голосіївський, де вирубка дерев заборонена. Потрібно було прокласти шлях до елітного кінно-спортивного клубу «Eguides».
Діяльність Павелка перевіряли антикорупційні органи — досліджували його декларації, виявляли порушення, відкривали кримінальні провадження, потім закривали їх, викликали депутата для надання свідчень. Але вини Павелка вони не довели.
В грудні минулого року до будівлі Нацагентства із запобігання корупції увірвалась група активістів організацій «Стоп нелегал» та «Народ проти корупції». Вони вимагали, щоб НАЗК розглянуло декларацію Павелка – на їхню думку, відомство знає про порушення політика, але не поспішає передавати його справу до суду й спеціально затягує процес. Згодом активістів вивела поліція.
Конфліктував з керівництвом «Динамо» і як депутат
Скандал з невиїздом «Динамо» в Маріуполь влітку 2017 року торкнувся Павелка не лише як президента ФФУ, але як і депутата. Конфлікт, який доріс до арбітражного суду в Лозанні, згодом став публічним протистоянням Павелка із Григорієм та Ігорем Суркісами. Це позначалось на київському клубі.
За інформацією видання «Главком», в листопаді 2018 року політик збирав підписи депутатів для звернення до Національного антикорупційного бюро України та Державної служби фінансового моніторингу з метою перевірити сплату податків «Динамо».
У зверненні йшлось про те, що «Динамо» за підсумками 2017 роки заплатило 830 тисяч гривень військового збору, тоді як «Шахтар» за цей же період заплатив близько 30 млн гривень.
Подальша доля звернення невідома.
Ініціював закон про протидію договірним іграм
Найпомітніше законотворче рішення Павелка за час роботи у Верховній Раді — це закон про «Запобігання впливу на результати офіційних спортивних змагань корупційних правопорушень», який парламент прийняв у листопаді 2015 року. Президент ФФУ став його співавтором.
Головною фішкою закону називали можливість притягнути організаторів договірних матчів до кримінальної відповідальності. «Хочу, щоб ми зробили як в Італії, коли за договірні матчі арештовувалися по 50-60 осіб. Уже закінчилися ігри, вмовляння, профілактичні бесіди», — говорив Павелко восени 2015-го.
Але так все запрацювало лише на словах. Лише весною минулого року МВС вперше оголосило, що розглядає «57 епізодів за участі 328 людей у справі про договірні матчі». Відтоді, час від часу відбувались затримання, проводились слідчі дії, публікувались відеодокази, називались прізвища, але досі про вироки порушникам нічого невідомо.
Ми так і не знаємо, чи посадили когось в Україні за організацію договірняків.
Приходив до парламенту в футболці збірної Хорватії
Так Павелко підтримав Домагоя Віду та Огнєна Вукоєвіча, які після перемоги Хорватії над Росією на ЧС-2018 записали відео з вигуком «Слава Україні!». За це ФІФА обох оштрафувала, а Огнєну навіть довелось покинути штаб збірної.
«Упевнений, що це непорозуміння, яке можна виправити. Якщо Огнєн буде оскаржувати таке рішення ФІФА, то ФФУ надасть йому в цьому юридичну і загальну підтримку. Крім цього, ми готові надати додаткову аргументацію та роз’яснення щодо значення вітання «Слава Україні!».
Якщо ж санкція ФІФА залишиться в силі, то, порадившись з іншими представниками керівництва ФФУ, ми вирішили власними коштами компенсувати Вукоєвичу суму штрафу, яку йому доведеться сплатити.
Також ми готові розглянути варіанти співпраці ФФУ з таким висококласним фахівцем, як Огнєн», — сипав в ті дні ідеями Павелко.
Голосував за закони, перебуваючи в інших країнах
За відвідуваність засідань Верховної Ради у Павелко відмінна оцінка, згідно з даними громадського руху «Чесно». Він їх відвідує регулярно, як і голосує.
Технічно може й так, але є кілька причин засумніватись в цій зразковості.
«Депутат Павелко був на підльоті до Парижа, коли його голос зарахували за суперпопулістський закон про валютні кредити. Хто натиснув кнопку «за», незаконно використовуючи картку депутата Павелко — встановити зараз практично неможливо», — обурювався літом 2015-го уже депутат Сергій Лещенко.
Такі ж випадки трапились двічі цього року. 7 лютого, коли Павелко був у Римі на конгресі УЄФА, хтось використав його депутатську карточку, щоб проголосувати за закріплення в Конституції курсу України в Євросоюз та НАТО. В травні відбулось те саме. Хтось зареєстрував карточку Павелка в Раді, хоча сам він у цей час був у Баку на виконкомі УЄФА.
Виходить, у президента УАФ в пріоритеті не політична кар’єра, а кар’єра футбольного чиновника. Адже на тому конгресі в Римі його обрали у виконком УЄФА, а вже на цьому ж виконкомі в Баку йому доручили комітет зі статусу гравців, трансферів, агентів та матч-агентів.
Ще більше політизував футбол
Старту кар’єри Павелка в УЄФА та ФІФА, мабуть, не відбулось би без його політичного впливу. Не виключено, що саме причетність до владної партії у 2014-му допомогла йому стати президентом ФФУ. До того ж, свій вплив на асоціацію функціонер виростив завдяки тому, що привів на посади більшості обласних футбольних федерацій однопартійців.
Не дивно, що Павелко безапеляційно виграв повторні президентські вибори ФФУ у 2017 році. А перед цим було рішення про збільшення терміну президентства з чотирьох років до п’яти.
«Політизація футболу будує систему лояльності для Павелко і захищає його від атак з боку Суркіса», — вважає все той же Лещенко. Тому не дивно, що від настільки сприятливого внутрішнього ґрунту Павелко відштовхнувся і вийшов на рівень УЄФА та ФІФА, потіснивши звідти саме Григорія Суркіса.
–--
Фото: «Главком», «Буквы», «Солидарность», ФФУ
