Великий провал

За останні 10 років "Сток Сіті" привчив нас до того, що ця команда — міцний середняк. Нехай "гончарі" і не досягали потрапляння в єврокубки, але і ніколи не балансували на краю прірви, ведучи боротъбу за виживання. Їх звичне місце в турнірній таблиці, за підсумками сезону, було в районі між 10 та 14 сходинками. Це було щось, схоже до "Арсенала" з його "четвіркою", жартами над якою декілька років тому кишів інтернет.

Але от, останніми роками " каноніри" не можуть забезпечити собі місце в ТОП - 4, за якою "гармаші" та їх вболівальники вже, напевне, відчувають легкі нотки ностальгії. А цьогоріч щось схоже спіткало і "Сток".

Перед стартом сезону команду Марка Х'юза сприймали, як залізобетонного середняка з серйозними єврокубковими амбіціями. Воно і не дивно, адже до і без того серйозного підбору виконавців, на чолі з Джерданом Шачірі, долучилися Курт Зума (на той момент — чинний чемпіон Англії), Ерік Чупо - Мотінг, Мартінс Інді, Хесе. Здавалося, що ось він і настав, час творити великі справи. Як виявилося згодом, вони почули тільки те що настав час творити, все інше пропустивши поміж вух. І натворили такого. .., що першими з тріском вилетіли з Прем'єр - ліги.

Після перших десяти турів мені помилково здавалося, що причиною невдач "гончарів" був складний календар (в перших десяти матчах "Сток" встиг зіграти проти двох манчестерських грандів, "Челсі", Арсенала", "Евертона" на початку сезону, до моменту, коли він почав падати, та "Вотфорда", який тоді літав небачено високо) і настав час "Стоку" злітати; але похила крива (лінія) так і не змінила свого напрямку, стрімко опускаючись (як і "Сток" в турнірній таблиці).

 Пізніше мені стало зрозуміло, що причина криється зовсім в іншому. В тому, що у "Стока" є індивідуально сильні виконавці, але немає злагодженої командної гри. Вони — як Лебідь, Рак і Щука з байки Леоніда Глібова; всі тягнуть гру команди в різні сторони, але в одному напрямку — на дно турнірної таблиці.

 Для "Стока" цей сезон важко охарактеризувати іншими словами, ніж "ганьба" та "провал". Поточного сезону і без того було багато претендентів на виліт. Спочатку це був "Кристал Пелес", який зі старту сезону виглядав безнадійно, та Рой Ходжсон зміг налагодити ситуацію і витягнути команду з тої безнадійності, яка була супутником "орлів" на старті сезону. Цілком міг претендувати на виліт і "Борнмут", який виглядав не те, щоб безнадійно, але безхитрісно і прямолінійно, за що часто розплачувався втратою очок.. Є ще "Вест Бромвіч", який донедавна вважався головним номінантом на виліт з елітного дивізіону. Та, попри все це, як ми бачимо , першим у Чемпіоншип опустився саме "Сток", попри всю зірковість його виконавців.

І цікаво буде спостерігати за "гончарами" під час трансферного вікна. Чи не порозбігаються ці зірки і зірочки, жахаючись другого дивізіону Англії. Дуже хочеться вірити у відданість гравців клубу; вірити, що вони з командою підуть і в вогонь, і у воду, і навіть у Чемпіоншип. Та щось мені підказує, що вони просто покинуть клуб. Дуже хотілося уникнути цього порівняння, але так, як щури з корабля, що тоне.

А коли "Сток" знову повернеться у "Вишку", то це буде зовсім інша команда з іншими героями.

Фото: Reuters, AFP.