Як тернопільська «Нива» прощалась з вищою лігою (з архіву)

Стаття в газеті "День", написана автором цього блогу була опублікована 21 квітня 2001 року. Увечері того ж дня на київському стадіоні "Динамо" кияни нокаутували знекровленого фінансово і кадрово, аутсайдера з тенісним рахунком 6:0.

Ліміт чудес для тернопільської «Ниви», схоже, вичерпаний

Сьогодні на київському стадіоні «Динамо» відбудеться, напевно, остаточне прощання із вищою лігою одного з її старожилів — тернопільської «Ниви».

Протягом десяти чемпіонатів тернопільський клуб із більшим або меншим успіхом захищав своє право на перебування в національній футбольній еліті. Але тепер всі обставини, які складаються навколо «Ниви», роблять її стовідсотковим кандидатом на вибуття. На перший погляд, тут немає нічого особливого. Щосезону якісь команди займають два останні місця і без особливих трагедій полишають вищу лігу. Але у випадку з «Нивою» все не так просто. Її падіння у нижчий розряд, цілком ймовірно, приведе до ліквідації команди майстрів взагалі. Не таємниця, що повернення в еліту обходиться значно дорожче, ніж спроба в ній утриматися. Чи знайдуться бажаючі звалити на себе вантаж утримання футбольної команди при повній байдужості місцевих владних структур — питання вже навіть і не риторичне.

Секрет досить довгого перебування «на плаву» клубу, який майже завжди був найбіднішим у вищій лізі, розкривається досить просто. Непоказний патріотизм місцевих гравців, амбітність прибулих футболістів, які розраховували зміцнити свою професійну репутацію, а головне — атмосфера всенародної любові тернопільчан — всі ці зовсім не «модні» чинники давали можливість «Ниві» протягом десяти років бути грозою авторитетів. Жодна з команд української вищої ліги (не виключаючи «Динамо» та «Шахтаря») не могли відчувати себе упевнено, виходячи на поле тернопільського стадіону. Десятки відомих футболістів, які зробили собі ім’я в «Ниві», захищають кольори інших клубів — від Бельгії й Польщі на Заході до Казахстану на Сході.

Цікаво, що для тернопільських болільників гравці «Ниви» ніколи не були об’єктами сліпого фанатичного поклоніння, такими собі «небожителями», відділеними від натовпу склом шикарних іномарок. Вони швидше сприймали їх, як хлопців із сусіднього під’їзду, роботяг, які нелегким трудом заробляють на життя. Щоправда, більшість гравців «Ниви» цілком відповідала цим уявленням, навіть спортивний режим порушуючи не в «крутих» ресторанах, а в загальнодоступних «забігайлівках» і «розливайках»…

Термін «народна команда» — можливо, найкраще визначення тернопільської «Ниви».За цим терміном, звичайно, розуміють таке собі поєднання відчайдушності й непередбачуваності. Здатність бездарно програти аутсайдеру і не залишити шансів безперечному лідеру. Здатність виплутуватися з безнадійних турнірних ситуацій усупереч усім законам спортивної й життєвої логіки. Але ліміт чудес рано чи пізно повинен був закінчитися…

Нинішню невдачу «Ниви» навряд чи можна пояснити чисто футбольними причинами. Адже раніше, при будь-яких кадрових проблемах, формуючи склад, що називається, за залишковим принципом, команда залишалася боєздатною. А інколи видавала й просто феєричну гру, що залишалася в пам’яті болільників на довгі роки. Досить пригадати хоч би дві гри — переграння (до речі, єдине в історії українських чемпіонатів) з «Шахтарем», коли у 15-градусний мороз на трибунах місцевого стадіону зібралося двадцять тисяч глядачів. Суперник був здоланий ще переконливіше, аніж у матчі, який потрібно було переграти, і футболістів, і тренерів «Ниви» після гри в прямому смислі носили на руках. Або гра з київськими динамівцями, коли «Нива» вирішила влаштувати свято своєму багаторічному лідеру Ігореві Яворському, який залишав великий спорт, і буквально задавила поважних гостей, не залишивши їм жодного шансу на перемогу.

Нинішні хазяї «Ниви», зваливши на себе свого часу тягар утримання команди, схоже, спочатку розцінювали футбол як істотний чинник впливу на електорат, а пізніше, як інструмент у спілкуванні з місцевою владою. Адже зрозуміло, що займатися серйозним бізнесом, та ще й у дотаційній області, не маючи конкретної підтримки у владних структурах, не те щоб скрутно, а й просто неможливо. Але «зорієнтоване» на інші фінансово-політичні структури керівництво міста й області не поспішало і не поспішає прийти на допомогу футбольному клубу, також цілком розуміючи міру його впливу на народні маси.

Таким чином, й без того хитка споруда під назвою «Нива» позбавилася своєї головної підпори і завалилася буквально на очах. Затикаючи кадрові «дірки» безкоштовним грузино-болгарським легіоном, «Нива» в нинішньому чемпіонаті виявилася нездатною протистояти практично жодному супернику. Судячи з усього, остаточною крапкою у вищоліговій біографії команди стала остання домашня поразка від запорізького «Металурга». Ліквідувати відрив від рятівного дванадцятого місця у грі, що залишилася, не уявляється можливим. Волею календаря київські динамівці, швидше за все, сьогодні остаточно «доб’ють» «Ниву», оскільки у чемпіонській сутичці із «Шахтарем» не можуть дозволити собі втрачати очки.

А це означає, що через якi- небудь місяць-півтора місто та його нерозпещені видовищами жителі й ті численні тернопільчани, що роз’їхалися в пошуках заробітку з міста, яке, здається, просто приречене на дотації та еміграцію, можуть позбавитися не просто команди, а певного символу батьківщини, ще однієї зачіпки у пам’яті. І питання, яке часто служило своєрідним паролем для земляків, що зустрілися на чужині, — «Ну як там наша «Нива»?» — стане, на жаль, вже неактуальним. Проте «Нива» привчила своїх поклонників до чудес...

Сергій ЧЕРНЕНКО

ПРОТОКОЛ МАТЧУ

21.04.2001. Киев. Стадион "Динамо". 2 000 зрителей. +14°С.

Арбитр: Андрей Шандор (Львов).Ассистенты арбитра: Роман Гамаль (Лужаны) и Юрий Скорейко (Черновцы).Резервный арбитр: Игорь Ярменчук (Киев).Инспектор матча: Юрий Махно (Кировоград).

"Динамо": Шовковский Александр, Несмачный Андрей, Яшкин Артем (Мороз Геннадий, 65), Головко Александр,Ващук Владислав, Дмитрулин Юрий, Мелащенко Александр, Белькевич Валентин, Лисицкий Виталий (Гавранчич Горан, 72), Чернат Флориан, Пеев Георгий (Кузьмичев Владимир, 80).Запасные: Кернозенко Вячеслав, Федоров Сергей, Боднар Ласло, Кулич Зоран.Тренер: Лобановский Валерий.

"Нива": Гурин Роман, Шайда Сергей, Антонюк Александр, Сушко Игорь (Сорока Роман, 46), Сталев Станимир,Шиманский Сергей, Гвианидзе Автандил, Угрехелидзе Тенгиз (Михайлив Евгений, 46), Нейчев Юлиан (Литинский Тарас, 46), Чомахидзе Шота, Колев Васил.Запасные: Сиротин Павел, Филипенко Павел, Пташник Анатолий, Соколюк Андрей.Тренер: Бискуп Игорь.

Голы: 1:0 - Лисицкий Виталий (5), 2:0 - Лисицкий Виталий (12), 3:0 - Несмачный Андрей (41), 4:0 - Белькевич Валентин (43), 5:0 - Яшкин Артем (64), 6:0 - Мелащенко Александр (77).Предупреждены: Гавранчич Горан (74) - Литинский Тарас (60), Колев Васил (64).