Людина, яка змінила все

І       

Сповнений інтузіазму після повернення на батьківщину, Хайнкес очолює Шальке. Люди говорять: тренер став м'якішим, менш строгим, він і сам погоджується, тільки поправляє, що вимоги залишились попередні. У Гельзенкірхені у нього не склалося, 7 місце після першого сезону, провальний початок наступного і Юппа звільнюють. Два наступні роки він поза футболом, поправляє здоров'я. У 2006 поступає пропозиція від рідної Боруссії. І тут у Хайнкеса знову не склалося. Не знайшовши спільної мови з футболістами, він вперше і в останнє сам іде у відставку (у всіх інших випадках Юпп добросовісно відпрацьовував контракт, варто сказати, що того сезону Боруссія зайняла останнє місце в турнірній таблиці, вже без Хайнкеса). В травні 2013 перед своїм останнім матчем в Бундеслізі він скаже: "Це моя команда. Тут я почав у 19-річному віці, тут я почав тренувати. Я знову тут, тож коло замкнулося. Менхенгладбах - мій дім, я провів тут 23 роки, тож ця гра не може бути рядовою для мене". Але тоді він пішов з Боруссії назавжди. Далі були два роки без футболу.

З 2008 Баварію тренує Клінсман. За словами Філіпа Лама цей експеримент був провальним, Юрген не приділяє жодної уваги тактичній підготовці. Результатом стає пряма загроза непопадання до Ліги Чемпіонів за п'ять турів до кінця чемпіонату. І тут на допомогу приходить Хайнкес: "У мене прекрасні стосунки з керівництвом Баварії, тому коли Франц і Улі попросили мене, я не вагався ні секунди". Максимум, що він міг зробити - це друге місце, так і сталося. Наступного сезону Баварію очилив Луї Ван Гал.

"Я знаю, що в такому віці, коли вже можна іти на пенсію. Але під час роботи з Баварією я відчув, що все ще повний сил і ідей. Мені сподобались відчуття, з'явилось бажання працювати і приносити користь. Тому я радий очолити Байєр". У першому сезоні він підіймає команду на четверте місце. Наступного ж бронює собі друге ще до завершення чемпіонату.В той час Баварію сильно лихоманило і у зв'язку з відставкою Ван Гала ставили одне запитання - коли?  В останньому турі, де Байєр був битий наступною командою свого тренера (ще під час сезону Баварія оголосила про домовленісь з Хайнкесом, як ми знаємо такий неетичний вчинок вони зроблять знову з Маріо Гьоце) з рахунком 5:1, сезон, треба сказати, завершував не Ван Гал, а його помічник. Чемпіоном тоді стала Боруссія Дортмунд.

Звісно, у тому провалі Баварії (а третє місце для Баварії - провал) не можна звинувачувати виключно Ван Гала. Так склались обставини, Роббен травмувався і т.д. Але найголовнішою складовою став неймовірний підйом Боруссії Клопа. Згодом Хьонес скаже, що створення такої сильної команди стало можливим тільки за наявності настільки сильного конкурента. Отже, Хайнкес приступив до роботи і в перший рік йому не вдається виграти Бундеслігу. Як почували себе фани Боруссії після чемпіонства якскраво демонструє така історія: "Попадає Хайнкес на небо. Господь зустрічає його і говорить:"Радий бачити Вас Юпп, подивіться, який дім збудований для Вас за Ваші заслуги. І показує на хмарку, де бунгало з плоским дахом і з ковриком з логотипом Баварії, в садку розгортається стяг з написом FCB. "Добре, добре", - думає Хайнкес, обертається і... Що це? На великій хмарі вище стоїть великий палац з балюстрадою, доісторичними колонами. Стіни його в жовто-чорних смугах, а всюди, де тільки можливо символіка Боруссії. З усіх сторін доноситься мелодія клубного гімну"Наші гордість - Боруссія", персонал у кольорах клубної форми. Хайнкес обертається до Бога і з образою в голосі питає: "Чому? За які успіхи у Клопа палац? Чим він, чорт забирай заслужив це право?" Господь уважно дивиться і каже: "Це не дім Клопа. Це мій дім"*. Сезону 12-13 Баварія неймовірно стартує, 8 перемог у 8-ми матчах, потім несподівана осічка з БАТЕ.

Тоді, дивлячись огляд ЛЧ по НТВ, я побачив як Мельніков (кращий коментатор в Росії) запевняє, що Барса цілком по силі Баварії, тоді звісно ніхто того серйозно не сприймав. Юпп заявляє, що цей сезон - останній в Мюнхені, стає відомо, що Гвардіола буде наступником. Баварія рекордно достроково стає чемпіоном Німеччини, катком проходиться по Арсеналу, Ювентусу, Барселоні, а в фіналі зустрінеться з Боруссією. Про події того часу нема сенсу писати, ви їх, звісно, знаєте. Варто сказати, що той сезон став, напевно, платою за борги. Ну не могла Баварія програти третій фінал підряд, Роббен нарешті переступив чорну смугу, а Хайнкес очолив весь цей парад.

Швидше за все, до футболу він не повернеться, а проведе старість у садку. Нам залишається тільки подякувати, адже ми були свідками цього. Сумніваюся, хтось з читачів бачив кращі команди Хаппеля чи Саккі, а Баварію Хайнкеса бачили.

*Історія про дортмундських фанів взята з прекрасної статті Бориса Таліновського "Футбол" №66 2013. Там є цикл про Хьонеса і Хайнкеса у номерах 50, 55, 58, 64, 66 (ссилка на них в кінці частині І), який дуже рекомендую прочитати, бо автор як на мене найкраще пише про футбол (звісно з тих мов,на яких я можу прочитати).