Петраков ідеально підготувався до Шотландії: нейтралізували пресинг, зібрали підбирання та реалізували свій клас
Розбір ключового матчу збірної України від Олега Баркова.
1. У Олександра Петракова був вибір – віддзеркалити схему шотландців і зіграти в три центрбеки, або ж віддати перевагу тій розстановці, яка приносила успіх у попередніх матчах, і яку тренер використав у контрольних матчах. Тобто 4-3-3. Вибір Петракова впав на другий варіант, і десь по ходу матчу навіть можна було впіймати ностальгію за часами Шевченка. Деякі налаштування збірної України вчорашнього зразка були подібні до тих, які довгі роки прищеплював «синьо-жовтим» Андрій Миколайович.
Петраков навіть зробив вибір на користь Малиновського, який у цій схемі мав тверде місце у складі. А ось єдиною спірною позицією у цьому складі була позиція лівого вінгера. Тренер віддав перевагу досвідченішому Циганкову, ніж Мудрику, для якого це лише перший виклик до національної збірної. Забігаючи вперед, варто зазначити, що Олександр Васильович не помилився. Вітя зробив багато корисної роботи, у тому числі і на оборону.
2. Стів Кларк не зрадив собі і використав звичну схему 3-4-1-2. Здивував шотландський тренер лише розташуванням атакуючого трикутника: найчастіше він розташований основою вниз, а тут Кларк вирішив зіграти з двома форвардами – Адамсом та Дайксом. Про їхнє завдання у цьому матчі трохи нижче.
Олександр Сажко у прев’ю до цього матчу докладно розбирав, наскільки важливий для Шотландії Кіран Тірні, і наскільки великою є втрата цього футболіста для Стіва Кларка. Захисник «Арсеналу» травмований і не зміг взяти участь у цьому поєдинку, а його замінив Ліам Купер з «Лідсу».
Ще одним важливим відхиленням від оптимального складу Тартанової армії стала позиція правого латераля – замість травмованого Паттерсона зіграв не досвідчений О`Доннелл, а 19-річний Арон Хікі. Хлопець хоч і провів чудовий сезон у Серії А у складі «Болоньї», але для нього це лише третій матч у збірній, причому перший – у стартовому складі. Багато в чому це зіграло свою роль.
3. Шотландія – далеко не найпресингуюча команда в Європі. Але статус домашнього матчу десь підштовхував її до агресивнішого плану на гру. Кларк вирішив розгорнути свій атакуючий трикутник основою вгору, і завданням Адамса та Дайкса було високо зустрічати центрбеків України під час розіграшу м’яча від воріт. Це не новинка для шотландців, у попередніх матчах вони так іноді робили, але виходить цей прийом у них не найкращим чином. Українці були готові, і практично не мали проблем із виходом із оборони у першому таймі.
Україна мала кілька опцій:
– часто Тарас Степаненко падав між двома центрбеками, це дозволяло отримати чисельну перевагу та розіграти м’яч – Забарний висунувся в атаку, запустив по флангу Караваєва, а той створив момент для Циганкова;
– слабка активність форвардів Шотландії давала можливість Бущану знайти передачею Зінченка з Малиновським, або когось із вінгерів, що зміщувалися глибше під пас;
– також Бущан або захисники могли просто знайти Яремчука, який мав чіплятися за м’яч, або взагалі вільний простір за спинами шотландців. Наприклад, як в епізоді нижче: спочатку Забарний та Бущан розігрують м’яч, не зустрічають опору, і наш голкіпер просто знаходить пасом Циганкова – там ми отримуємо ситуацію 3 в 3.
4. Але не лише слабка активність шотландців у пресингу (форварди рідко грали агресивно) відігравало роль в успіхах України під час білдапу. Ключовою помилкою Кларка стало розташування латералей. Робертсон і Хікі не притискали своїх опонентів, не встигали їх накривати і опинялися в напівпозиції – і у відбір не йшли, і залишали зону. Це дозволяло Караваєву та Миколенко розвернутися та розвинути вихід із оборони.
5. Якоїсь миті збірна Шотландії зрозуміла всю безперспективність такого пресингу і зовсім відмовилася високо зустрічати українців. Господарі стали грати компактно, при цьому досить високо. І за це поплатилися. Малиновський опустився нижче під розіграш м’яча, йому ніхто не заважав зробити шедевральну передачу на Ярмоленка.
Тут чудово все: і асист Малиновського, і обробка Ярмоленка, і його філігранне перекидання м’яча через Гордона. Майстер! 45-й гол Ярмоли у футболці збірної. До Шевченка лише три голи.
6. Перший тайм – практично ідеальний у виконанні збірної України. Спокійно діяли при розіграші м’яча від воріт, знали, як виходити в атаку і втілювали в життя план тренера. А ще, що було дуже важливим – виграли центр поля, особливо щодо підборів. І це те, до чого Петраков підготував своїх гравців. Щойно шотландці робили скидку, як тут же центрхави намагалися накривати опонентів. Тільки траплялася втрата – одразу включалися у контрпресинг. І без того не найкреативніша Шотландія втратила ще один свій козир.
7. Єдиний, хто розчарував до перерви – Роман Яремчук. Форвард зовсім не потрапляв у ноти, не встигав за діями партнерів та допускав величезну кількість браку. Проте Романа скільки завгодно можна журити за дику кількість втрат м’яча, невдалу роботу у штрафному майданчику суперника, але своє завдання він виконав. Відгукнувся на подачу з флангу у дебюті другого тайму, продавив Мактомінея та головою відправив м’яч у сітку.
Тут ще раз можна згадати, що у «МЮ» Мактоміней не грає в центрі захисту, його основне амплуа – опорник. Можливо, навичок гри в обороні з таким потужним форвардом йому і не вистачило.
8. Другий гол України – просто для підручника. У ньому було чудово все. І шикарне підключення Забарного, і відіграш Ярмоленко, і подача Караваєва. Але ключове – шикарне вривання захисника «Динамо», який неодноразово сміливо просував м’яч уперед, знайшов пасом Ярмоленка і не зупинився, а навпаки, пішов у зону завершення – через це захисники були змушені приділяти йому увагу, що допомогло Яремчуку.
Загалом варто похвалити Забарного не лише за цей епізод (у збірної знайшовся свій Тірні), а й за матч загалом. Він здійснив найбільше відборів (4), перехоплень (7) і підбирань (11), а також виграв найбільше єдиноборств – 22 (68% успішних).
Ну і ключове: у штрафному майданчику суперника опинилося п’ять (!) українців.
9. Ще у перерві Стів Кларк зняв з гри Дейкса і випустив Крісті – шотландці перебудувалися на 3-4-2-1, але відіграли так зовсім недовго. Вже після другого пропущеного голу їм потрібно було ризикувати, тому Кларк перебудував команду на 4-3-3. Мактоміней перемістився до центру поля, а Робертсон і Хіки виконували роль фуллбеків.
Петраков же, своєю чергою, міг використати 4-5-1 при обороні та користуватися простором у контратаках, якого було дедалі більше.
10. Важко сказати, це тактичні зміни у грі шотландців принесли свої плоди, або Україна традиційно підсіла після 60-ї хвилини. Звичайно, у господарів значно краще запрацювали фланги у такій схемі. Ось, наприклад, момент, коли нам відверто пробачив МакГін. Все почалося зі втрати позицій на фланзі та вриванні у вільну зону опорника Мактомінея.
Звичайно, без ігрового тонусу провести весь матч на одному рівні дуже складно. У «синьо-жовтих» і в інший час були проблеми з витримкою темпу, а зараз було логічно, що ми просядемо. Але треба віддати належне тренерському штабу, команда не вибігала в контратаки, а з холодною головою організовувала свої атаки, не забуваючи про оборону – лише 2-3 гравці йшли вперед.
11. Важливо, що пропустивши гол, Україна не посипалася, а витримала цей удар. Це навіть важливіше за третій гол Довбика. Це дуже допоможе в майбутньому.
Якщо ж розбирати сам гол, то варто відзначити помилку Бущана. Голкіпер зіграв на виході як міг. Ми програли підбір (чи не вперше) і дозволили пробити Макгрегору, після чого Георгій не зміг упіймати м’яч. Все б нічого, але це була третя помилка Бущана у матчі. Спочатку він невдало зіграв ногами, потім не втримав м’яча після прострілу Мактомінея.
Безглуздо пред’являти великі претензії Бущану, адже для голкіпера ігрова практика – найважливіша річ. А її останні півроку не було жодного з наших воротарів.
12. Заміни Петракова були логічними та своєчасними – той випадок, коли тренер все чітко відчув. Вихід Мудрика та Довбика додав «синьо-жовтим» гостроти у контратаках. Мишко тікав і пасував, Артем – відкривався і працював на вістрі. Щоправда, двічі втратив чудові моменти, але втретє виправилося, знову забивши на «Хемпден парк» – як шведам влітку 2021-го під час Євро-2020. До речі, асистував йому і тоді, і зараз ще один непомітний герой цього матчу Олександр Зінченко. Своєчасний пас, гарне відкривання та завершення.
Довбик – суперджокер збірної України. У п’яти офіційних матчах на рахунку Артема вже три голи, хоча на полі він провів лише 54 хвилини.
Шапаренко і Зубков справили менше враження, але Олександр мав свій момент для голу, а Микола як завжди якісно відпрацював у контрпресингу, особливо на останніх хвилинах матчу. Те, що потрібне було команді.
13. Одним із ключових факторів перемоги збірної України став успіх у центрі поля. Зінченко, Степаненко та Малиновський (а потім Шапаренко) перекусили центр поля шотландців. Насамперед, за рахунок досвіду, більш осмислених дій. І, звичайно, креативу. Тут ми однозначно сильніші, і зуміли свій козир реалізувати. Ну, немає у шотландців людини, здатної віддати такий пас, як Малиновський.
Немає у шотландців футболіста, здатного на дріблінг, після якого можна викотити пас-цукерку, як Мудрік. Немає людини, здатної обіграти трьох перед штрафним майданчиком суперником, як Зінченко. Та й сумніваюся, що хтось із шотландців зумів би обробити м’яч у ситуації, коли забивав Ярмоленко.
Так, Біллі Гілмор грає в «Челсі», але йому всього 20, і на тлі більш креативного та зіграного тріо українців у центрі поля він раз за разом губився. А з підтримкою молодої зірки у шотландців було туго.
14. Одним з ключових завдань збірної України у цьому матчі була нейтралізація найкращого гравця Шотландії Енді Робертсона. Варто віддати належне Караваєву – він практично нічого не дозволив лівому латералю. За матч гравець «Ліверпуля» виконав лише два навіси з флангу, а вцілому за матч шотландці зробили лише 10 кросов.
Під час гри відчувалося, що Караваєв не такий активний в атаці. Він рідко пропонував себе, практично не забігав за Ярмоленка і весь час був на максимумі концентрації, побоюючись контратак суперника та підключень свого опонента. Так, обережний, але навіть у такому стилі встиг виконати три кроси за матч (усі – точні) та в потрібний момент виконати гольову передачу на Яремчука.
Тут варто згадати і Ярмоленка, який також багато відпрацьовував у обороні. І його роль нейтралізації Робертсона також велика. Уболівальники обрали Андрія «Левом матчу», зокрема і за самовіддану гру на оборону.
15. Крім Робертсона, до матчу ми всі побоювалися стандартів Шотландії. Треба сказати, що і тут наша збірна підготувалася добре, і не дозволила супернику реалізувати свій козир. Три з останніх чотирьох голів шотландці забили після стандартів. Вчора на «Хемпден Парк» українці дозволили їм подати лише п’ять корнерів – досить мало. Усього одного удару було завдано по воротах Бущана після стандартів.
16. Шотландці та українці за матч завдали однакової кількості ударів – по 12. Але якість була абсолютно різною: у гостей 7 пострілів у площину, у господарів – лише 3. Звідси і показник xG на користь України – 1,78 проти 0,96.
Та й загалом, якщо брати кожен показник, то Україна була трішки кращою: за кількістю та якістю передач – 568 (85% точності) проти 416 (82%), за створеними гольовими моментами – 13:5, за кількістю ключових передач – 10:4. Навіть у боротьбі «синьо-жовті» не поступилися – 49% на 51% на користь господарів.
Фото: REUTERS/LEE SMITH; RUSSELL CHEYNE
