Невезіння або небажання боротися?

Блогер футбольного YouTube-проекту «Half Time» суб’єктивно про фінал Кубку України.

БлогHalf Time
АвторHalf Time
11 мая 2018, 11:17
0
Невезіння або небажання боротися?

Блогер футбольного YouTube-проекту «Half Time» суб’єктивно про фінал Кубку України.

Звістка про те, що Дніпро, переживши рік без великих ігор, було обрано місцем для проведення двобою за титул, настигнула футбольну громадськість в грудні. Зимовий місяць став відправною точкою. Від нього кожен шанувальник «гри мільйонів» вів зворотний відлік, паралельно прогнозуючи пари фіналістів.

Несподіванок цей рік, як і попередні, не приніс. «Шахтар» впевнено обіграв у півфіналі свій фарм-клуб – ФК «Маріуполь», а «Динамо», погостювавши на «Дніпро-Арені» вивело з гри дебютанта професійного українського футболу – СК «Дніпро-1». Таким чином, киянам було призначено вдруге приїхати в Дніпро і здобути другу, найбільш значущу перемогу над своїм «запеклим опонентом».

Перш ніж заговорити про футбольні тонкощі і ігрові моменти, не можна не відзначити ажіотаж, який зібрало навколо себе дане протистояння. Нехай багатьом набридає з року в рік спостерігати у фіналі розбірки «біло-синіх» та «помаранчево-чорних», але в той вечір заповнені вщерть трибуни свідчили про протилежне. Квитки на футбол розкупили дуже швидко.

Крім того, заповнені трибуни очікувалися і в районі фан-зон. По дорозі до стадіону можна було зустріти вболівальників київського «Динамо». Вони в зв'язці з донецькими і дніпровськими фанами пройшли вулицями Дніпра традиційним маршем. Правда, в той вечір не обійшлося без НП і серед фанатів сталися сутички. Силами поліцейських емоції вдалося вгамувати. В цілому, охорону стадіону і вулиць під час матчу забезпечували понад півтори тисячі правоохоронців та бійців Нацгвардії.

Передматчевий розклад

До очного протистояння обидва клуби готувалися в штатному режимі, не даючи відкритих тренувань і прес-конференцій. І «Шахтар» і «Динамо» приїхали в Дніпро в день гри, заселилися в готелі та провели прогулянку по місту.

Якщо не вважати слів Пауло Фонсеки і Олександра Хацкевича про те, що перемога у цій грі для них – справа принципу, то можна було б подумати, що в ту середу відбувався не фінал Кубка, а черговий тур УПЛ.

Певний градус протистоянню додавав факт того, що для Олександра Хацкевича цей фінал – перший. І, в певному сенсі, переможний результат допоміг би йому і його команді врятувати сезон. Так, трохи віддає «ребровщиною», але саме на цьому, чомусь, кожен раз акцентували увагу ЗМІ. Напевно, тут на шкоду зіграли чемпіонські амбіції Ігоря Суркіса, який з року в рік ставить перед своїм клубом одну і ту ж задачу – «Динамо» повинне бути з трофеєм.

Не можна сказати, що кияни цей сезон вже прямо-таки провалили. Чемпіонство, дійсно, втрачено, але в ігровому плані «Динамо» трохи додало. Підтвердженням тому можна вважати дві перемоги Хацкевича над Фонсекою.

Які-небудь прогнози до гри робити було марно. Позитивний результат для однієї із команд залежав, скоріше, від везіння і правильності командних дій. Не виключено, що перемогти міг той колектив, якому вдалося забити першими.

На відміну від півфінального матчу, білоруський наставник «Динамо» привіз на «Дніпро-Арену» свій основний склад. У рамці знову грав Бойко. Центр оборони закрили українець Бурда і угорець Кадар. По краях – поляк Кендзьора і хорват Піваріч. Два півзахисника – Шепелєв і Гармаш – були зміщені ближче до оборони. У той же час, атакуюче тріо в особі Вербича, Шапаренко і капітана команди Віктора Циганкова допомагало доставляти м'яч своєму центрфорварду – Артему Бесєдіну.

Пауло Фонсека, також, привіз своїх найкращих виконавців, чим ясно дав зрозуміти, що перемога в Кубку для нього так само важлива, як і перемога в чемпіонаті. Його «Шахтар» почав матч з ідентичною «динамівцям» схемою – 4-2-3-1. У воротах знаходився незамінний Пятов. Лінію захисту склали Бутко, Кривцов, Ракицький і Ісмаїлі. У центрі півзахисту грала пара Фред-Степаненко. Питання попереду вирішувалися силами Тайсона, Патріка і Марлоса. Наконечником атаки «гірників» був обраний аргентинець Феррейра.

Свисток до початку матчу було дано дещо пізніше призначеного часу. Причиною тому став збій у системі освітлення чаші стадіону. Під час передматчевої розминки команд світло різко пропав і в голову прийшла та сама фраза з «Джентльменів удачі»: «Все, кина не буде. Электричество кончилось». Мабуть, минулий форс-мажор, який мав місце бути в 2013-му році під час зустрічі з харківським «Металістом» міцно засів у пам'яті. Благо, все обійшлося і електрики, почаклувавши у проводці, все-таки, не залишили 30 тисяч глядачів без футбольного видовища.

Гра в одні ворота

З перших хвилин кияни намагалися завантажувати м'яч у штрафний майданчик «Шахтаря», але в результаті це принесло кілька небезпечних і перспективних контратак для їх суперника. «Динамо» володіло м'ячем, в той час як «гірники», відібравши снаряд, прагнули високо пресингувати оборону «біло-синіх». Особлива небезпека від підопічних Фонсеки почалася після незарахованого голу від «Динамо». Вже на 8-й хвилині столичний клуб заробив стандарт, який подав Циганков. Подача знайшла голову Бурди і той перевів м'яч під поперечину. Пятов виявився безсилий, ультрас вже запалили піротехніку, але лінійний арбітр вгледів положення «поза грою» і відмінив взяття воріт.

Після цього «Шахтар» заграв агресивніше, змушуючи свого опонента шукати шляхи для атак у відповідь. Забагато браку виходила від центрбека «Динамо» Кадара, який не раз упускав Алана Патріка і дав можливість бразильцеві кілька разів гостро прикластися до м'яча.

Чим більше «гірники» прикладали зусиль в атакуючих діях, тим більше помилок допускала слабо організована оборона Хацкевича. Гравці в оранжево-чорних кольорах місцями ловили кураж і тренували Бойко на моральну стійкість, здійснюючи гарматні удари з дальньої дистанції і з «нульових кутів».

Але, все ж, фінал є фінал і на кін поставлено звання чемпіона. Тому, багато ризиків і куражу ми не побачили. Замість усього цього відбувалася битва тактик і велика кількість позиційної боротьби.

По-справжньому занервувати київських уболівальників «гірники» змусили в кінці першого тайму, коли минав компенсований арбітром час. Тайсон, перебуваючи на центральному підступі до штрафного Бойко, помітив на її лівому куті Степаненко, якому і віддав точний пас. Хавбек в дотик вирішив видати простріл, але ледь не відкрив рахунок. М'яч від корпусу стрибаючого воротаря, влучив у штангу, після чого Денис накрив його біля самої лінії воріт.

У першій половині фіналу Кубка України команди обійшлися без забитих м'ячів, створивши мінімальну кількість вигідних можливостей для взяття воріт. "Шахтар" був помітно ближче до того, щоб відкрити рахунок, проте "Динамо" завдяки везінню і місцями надійній грі в обороні зберегло паритет. Щоправда, через дві хвилини від початку другої половини зустрічі стало зрозуміло, хто в перерві зробив висновки. Центральний півзахисник Фред діагональним пасом знайшов Бутка, запустивши того по правому флангу. Богдан дійшов до лінії штрафного і прострілив на дальній кут воротарського майданчика повз Бойко. В підкаті передачу замкнув Факундо Феррейра.

Пропущений гол занурив киян в нокдаун. Номінальні господарі поля з усіх сил намагалися створити щось попереду, але «гірники» гасили будь-які спроби «Динамо» доставити м'яч своїм атакуючим футболістам. Ідеальний шанс для рівняння рахунку змарнував Бесєдін. Його, також, знайшла діагональна передача, після якої той вискочив на побачення з Пятовим, перебуваючи на лівому фланзі. Кіпер «Шахтаря» вчасно вийшов назустріч Артемові і удар форварда київського припав якраз в корпус Андрія.

Через п'ять хвилин після цього «Шахтар» подвоїв перевагу, заробивши право на штрафний удар. Відстань від м'яча до воріт склало приблизно 30 метрів, але це не завадило Ракицькому зважитися на дальній удар. У забитому голі, правда, слід не тільки хвалити одного гравця збірної України, скільки посварити іншого. Бойко явно поспішив і прогадав з вибором позиції, змістившись ближче до лівої стійки воріт. Воротар лише встиг зачепити м'яч ногою, допустивши очевидну помилку.

Другий гол змусив Олександра Хацкевича знімати Шапаренко і випустити Мбокані, тим самим перебудувавшись на схему з двома нападниками. Але належного результату це не принесло. Нехай киянам і вдалося трохи затиснути команду Фонсеки і навіть завдати удари в деяких епізодах, слід згадати сказані мною слова про те, що переможцем матчу стане команда, якій пощастить, яка зможе відкрити рахунок першої і показати злагоджені командні дії. Отже, за всіма параметрами «гірники» виявилися вище киян і через 90 хвилин ігрового часу капітан донецької команди урочисто підняв бажаний трофей над своєю головою. «Шахтар» стає 12-кратним володарем Кубка України!

Висновки?

Поєдинок «Динамо» та «Шахтаря» вже не перший рік завершується за одним і тим самим сценарієм: «гірники» святкують перемогу на класі, а киянам знову потрібно робити висновки. Напевно, варто трохи допомогти тренерському штабу Хацкевича із цим.

По-перше, за увесь сезон «Динамо» лише раз видало хорошу та якісну гру. Це був поєдинок у Римі проти «Лаціо». У інших матчах постійно відчувалося, що столичний клуб грає у півсили, а перемоги здобувалися, швидше, за рахунок низького класу опонентів в УПЛ, котрі ані морально, ані фізично не могли нічого протиставити «Динамо».

По-друге, відчутна нестача кадрів. Достатньо було лише поглянути на кубковий резерв «Динамо», аби це зрозуміти. Не хочу ні в якому разі ображати динамівську молодь, проте підсилити гру у перерві Хацкевичу було ніким.

Окреме запитання по Ротаню. Ні, я розумію, що випускати Руслана після перерви немає сенсу, адже це не той гравець, котрим можна моментально підсилити гру. Якщо і випускати «ветерана», то із самого початку матчу. Відповідно і гра повинна була бути заточеною під нього.

І, нарешті, по-третє. «Шахтар» значно сильніший за «Динамо». Повертаючись до слів Ігоря Суркіса про те, що його команда кожного сезону повинна брати трофей хочеться запитати: а з яких причин «Динамо» може конкурувати із «помаранчево-чорними»? Задля того, аби ледь не щороку здобувати гідний результат команда Мірчі Луческу, а зараз Пауло Фонсеки, разом зі своїми менеджерами та керівниками відбудувала хороший системний клуб, котрий не вимагає масованого підсилення кожного сезону, котрий здатний грати усі 90 хвилин. Зрештою, котрий не опускає руки навіть якщо пропускає першим.

Я не знаю, чи варто звільняти Хацкевича. Це безглузде питання у тому випадку, якщо тотальних змін у клубі не відбудеться. Коли Ігор Михайлович на пару із Красніковим вирішать, яким чином функціонуватиме «Динамо» і який шлях розвитку команда має обрати на найближчі кілька років, зміна головного тренера буде сприйматися лише як новий пластир поверх загниваючої рани.

Підписуйтеся на канал «Half Time» у YouTube - https://www.youtube.com/channel/UCS7QGHGw1jUzPOuPjPsRZDQ 

Також, ми маємо власний проект під назвою "FOOTBALLINSIDE", що висвітлює цікаві новини європейського та світового футболу - https://www.youtube.com/channel/UCEs4_kZfZbSNfwHrAxzOeFQ 

Андрій Замковий

Другие посты блога

04 мая 2018, 11:57
29 апреля 2018, 14:20
22 апреля 2018, 20:36
08 апреля 2018, 20:05
31 марта 2018, 13:53
29 марта 2018, 13:45
29 марта 2018, 12:53
14 марта 2018, 12:53