«Козаки» проти «мушкетерів». Хто повинен скласти зброю?

Збірна Франції – наступний суперник української команди.  Чи дійсно вона така жахлива, як ми вважаємо?

Чому Франція програє?

• «Триколірні» мають статистичну перевагу над  збірною України: +4=3-0. Десь це грає їм на користь, але усе має свій мінус. Багато команд прогоріли саме на тому, що зважали на статистику. Мабуть, краще буде, якщо французи ретельніше почнуть ставитися до статистики.
• «Країна вина» в один голос заявляє, що їх влаштовує жеребкування. Начебто, «жовто-сині» - кращий варіант з можливих. Зокрема, зважають на легкі перемоги Франції на Євро та у товариській зустрічі, що проходили на «Донбас Арені». Це свідчить про недооцінку нашої команди. У будь-який момент «півники» можуть «загинути від власного ж меча».
• На противагу суперникам, українці серйозно віднеслись до збірної Франції. Це був найсильніший з можливих конкурентів. Усі як один відхрещувались від можливої зустрічі саме з французькою командою. Проте вже так сталося, що конкуренцію складуть нам саме вони. На нашу користь мовить ретельне вивчення команди Дешама та напружена підготовка, а також – серйозність настрою.
• Україна перебуває на ходу. Сім офіційних зустрічей підопічні Михайла Фоменко не відчували гіркоти поразки. З урахуванням товариських матчів – це число зростає до десяти безпрограшних поєдинків. Є ймовірність, що «гравці з  тризубом на серці» й далі продовжуватимуть дивувати футбольний світ своїми успіхами.
• «Золоте покоління» українського футболу повинне зараз виходити на Чемпіонат світу. Коноплянка, Ярмоленко, Зозуля, Ракицький – молоді гравці, що перебувають на короткому списку у закордонних тренерів. Мундіаль – це шанс для них переїхати до провідних чемпіонатів. На наступому Чемпіонаті світу вони вже будуть більш досвідчені, ніж молоді. Тому від того, як вони зіграють з французами залежить їх подальший професійний розвиток.

Чому Франція переможе?

• Як би це прикро не звучало, але «триколірні» мають більше шансів вийти до фінальної стадії розіграшу ЧС-2014. Першим чинником їх домінування є стабільність. Франція на одному диханні пройшла відбірковий турнір, давши бій чемпіонам світу та Європи – іспанцям та тільки їх пропустивши вперед.
• Жага гравців реабілітуватися за своїх попередників стоїть, мабуть, поруч із самореалізацією. Останні невдачі французів поставили клеймо на їх команду. Нові молоді футболісти, будь-що намагаються повернути честь та славу тій збірній,  що грала у 2006 році. Сюди ж, безумовно, входить і  культ кумирів молодих гравців. Прагнення стати такими ж відомими як Зідан, Анрі чи Платіні додають наснаги усій команді. Адже молодь – це кістяк нинішньої збірної Франції.
• Впевненість – запорука успіху. Можливо, ми думаємо, що це недооцінка нашої збірної, проте на справі може виявитися зовсім інакше. «Півники»  твердо впевненні у своїй перемозі, а це важливий фактор у досягненні потрібного результату.
• Підбір виконавців у «триколірних» просто чудовий. Окрім потужної молоді, яка активно прогресує в останні роки, Франція має і вже перевірених бійців. Так справжніми «мушкетерами» цього часу для команди Дідьє Дешама стали Франк Рібері, Самір Насрі, Патріс Евра та Уго Льоріс. Навіть другий склад збірної може конкурувати з іншими суперниками, що дає велику перевагу саме нашим опонентам.
• Вирішальна гра відбудеться у Парижі, що на руку збірній Франції. Усе буде вирішуватися на рідній для них землі. Без сумніву, кожна команда прагне аби «поєдинок за життя» проходив саме на її полях. Безперечно Франція буде давити своїм «дванадцятим гравцем», а українській збірній потрібно виробити «імунітет» на такий хід від суперників.

Чи виявляться доводи фактами стане відомо, безумовно, під час гри. Україна повинна вчитися находити вихід із незручних становищ, а не просто слідувати їх сценарію. Михайло Фоменко повинен довести рідному краю, що саме вони сценаристи цієї постанови і тільки нам вирішувати її подальший розвиток дій. А глядач має бути захопленим грою своїх «акторів» та відповідно віддячити. Французькі «мушкетери» повинні скласти зброю перед українськими «козаками».