Ван Дейк, але не Вірджіл. Історія крутого нідерландського нападника, який не став легендою

Хто Вам відразу спадає на думку, коли Ви чуєте прізвище Ван Дейк? Звичайно, що двохметровий смуглявий захисник «Ліверпуля» з 4-им номером на спині. Впевнена гра голландця за «скаузерів» зробила Вірджіла не лише лідером на полі і в роздягальній, а й допомогла стати світової суперзіркою та носити поважне звання «Міністра оборони».

Сьогодні ж піде мова про іншого Ван Дейка, також із Нідерландів, але не Вірджіла, а про його однофамільця, який був справжньою гольовою машиною в кінці 60-х – на початку 70-х років минулого століття.

Дік Ван Дейк народився 1946 року у нідерландському містечку Гауда і першим футбольним клубом нападника була аматорська місцева команда «ОНА». Коли йому виповнилося 16 років, Ван Дейк перейшов в клуб SVV за пропозицією Ганса Кроона ( тренер, з яким «Андерлехт» вигравав Кубок Кубків у 1976 році). У 1966 році Дік Ван Дейк став найкращим голеадором та вивів свою команду у Перший Дивізіон ( типу як Чемпіоншип в Англії). У цей же час він почав отримувати запрошення в молодіжну збірну Нідерландів. Такий стрімкий розвиток не могли не помітити нідерландські гранди-акули, які почали придивлятися до талановитого юнака. Скаути «Твенте» навіть запросили SVV назвати суму, яку б останні хотіли отримати за гравця. Керівництво клубу із Східема також хотіли чим побільше набити свої кишені, тому запропонували досить велику ціну – 200 тисяч гульденів. «Твенте» не могло задовольнити апетит керуючих східемського клубу, тому трансфер ненадовго відклався. Уже наприкінці наступного сезону «тюккерси» купили Ван Дейка всього-навсього за 70 тисяч гульденів. Мистецтво бізнесу!

Новоспечений нападник відразу ж взявся за свої обов’язки: у перших 5 матчах наколотив 7 м’ячів! Трансфер надає крила! Загалом за сезон Ван Дейк 22 рази засмучував воротарів нідерландських клубів. Наступний сезон став для нападника ще успішнішим: 30 голів та звання кращого бомбардира чемпіонату разом із Уве Чіндвалем.

Склад фк "Твенте" перед сезоном 1968/1969. Ван Дейк присів третій справа

3 листопада «Твенте» зустрічався з могутнім амстердамським «Аяксом». Несподівано «аяксиди» були повністю розбиті командою Ван Дейка, а сам нападник відзначився тричі і феєрив весь матч. Поєдинок закінчився принизливими 5:1! Можливо саме цей матч відкрив очі власникам «Аякса», які захотіли отримати неймовірного форварда. 750 тисяч гульденів – і по руках! У червні 1969 року Дік Ван Дейк одягнув біло – червону футболку амстредамської команди. Саме цей трансфер став першим між «Твенте» та «Аяксом».

Перший сезон за столичну команду вийшов доволі непоганим: нападник наколотив 22 голи, проте далі його роль в команді стає все маргінальнішою…Дік Ван Дейк виходив на поле здебільшого на заміну, але забивав все ще чимало.

Апогеєм кар’єри голландця став фінал Кубка Європейських Чемпіонів ( сучасна Ліга Чемпіонів). За трофей боролися неспинний «Аякс» та сіра мишка – грецький «Панатінаікос». ( Про шлях греків раджу почитати окремо, особливо любителям футбольного закулісся та підкупів).  Сам матч проходив під впевнене диктування амстердамців. Уже на 5 хвилині матчу Дік Ван Дейк ефектно підрізав м’яч головою після подачі Кейзера. А потім змарнував ще декілька вбивчих моментів, як і його партнери в атаці. «Аякс» цілком заслужено переміг «Панатінаікос» з рахуноком 2:0. Дік Ван Дейк вперше та востаннє підняв кубок чемпіонів у своїй кар’єрі.

«Аякс» став все сильнішим, приходили нові талановиті виконавці, очевидно, що в команді було тісно. Тому у 1972 році Ван Дейк покинув команду Рінуса Міхелса та подався до «Ніцци».

 Дебютний сезон вийшов вдалим: голландець настріляв 20 м’ячів у 27 матчах та допоміг своїй команді друге місце у чемпіонаті. Сезон 1973/1974 вийшов невдалим лише 10 м’ячів у 34 матчах, це і стало одною з причин відходу Ван Дейка з «Ніцци».

Потім був сезон у «Реалі» з Мурсії, де результативність ще впала, а потім… у 29 років голландець закінчив кар’єру. Справжню причину дізнатися не вдалось, голландські видання пишуть, що йому просто набридла гра…

 Так і закінчив свій футбольний шлях геній, який за талантом не поступався навіть Йохану Кройфу...