Tribuna/Покер/Блоги/GGPoker в Україні/Денис SantaZzz Чуфарін: «В покері потрібні знання, дисципліна, витримка, фарт. На знімальному майданчику потрібно не менше»

Денис SantaZzz Чуфарін: «В покері потрібні знання, дисципліна, витримка, фарт. На знімальному майданчику потрібно не менше»

Автор — GGPokerUA
4 января 2022, 14:47
Денис SantaZzz Чуфарін: «В покері потрібні знання, дисципліна, витримка, фарт. На знімальному майданчику потрібно не менше»

Минулий рік для покерної України став багатим на важливі події. Без перебільшення, історичні. Так в серпні 2021 ліцензію на діяльність в нашій країні отримав міжнародний бренд – лідер сфери – GGPoker. Вже у грудні покер-рум представив першого українського амбасадора – Дениса SantaZzzа Чуфаріна. Формат самої презентації було обрано вкрай оригінальний: в ньому зійшлися два світи.

Про те, як креативили, знімали та отримували компліменти – поговорили з професійним гравцем, популярним стрімером, а тепер і Амбасадором GG Денисом Чуфаріним.

– Денисе, ти у покері 13 років, чи бачив подібні презентації?

– Я ніколи такого не бачив. Вийшло неймовірно круто. Є відгуки з різних країн, від різних вікових категорій, а це і 60+... Ролик зрозумілий та подобається всім. Сама ідея поєднання двох світів – через образи, терміни – це не просто спроба захопити увагу глядачів. Ключовою була не увага, а глибина повідомлення.

Що зазвичай показують в промо відео? Дорогі авто, коштовні речі, люксове життя… – те, чого в покері насправді немає! Тут є витримка, інтелектуальне і фізичне навантаження, ну й задоволення, безперечно. За кілька годин гри ти проживаєш стільки емоцій, скільки звичайна людина отримує за кілька років! Покер – це супер концентроване життя. Але без пафосу. Покер – це занурення. З великим вантажем. В дайвінгу це спорядження. І тут немає цієї голівудської красивої картинки. GG показав покер таким, яким він є. Показав правдиво. І це спрацювало.

– Як виникла ця ідея?

– Ми прагнули знайти емоцію, яка б відповідала покеру, відповідала GG. Перебирали різні хобі, заняття. Були й стрибки з парашутом, і автоперегони. В діалозі зі мною команда дізналася, що я захоплююся дайвінгом, маю досвід, занурююся на 50 метрів. І тут, звичайно, відкрилося багато спільного: «акули», «фіши», «занурення», «тиск», спілкування очима…  

Але, зізнаюся, провести вісім годин в гідрокостюмі – це пекло. Коли його знімаєш – все тіло в синцях. Друзі мене запитали: «Ти що весь день провів в гідрокостюмі?». Будь-яка людина, яка хоч раз надягала його, розуміє, що таке провести весь день, без води… Це синці по всьому тілу. Але нічого, за пару днів все проходить. Наступного ж – я полетів у Вегас (на Всесвітню покерну серію – WSOP).     

– Що нового ти про себе дізнався під час знімального процесу?

– Я – одинак. І давно не працював в колективі. Відвик. На знімальному майданчику потрапив в команду, де є різні ролі і всі працюють, як єдиний механізм. Було незвично і цікаво. Ще мене вразила кількість зусиль для отриманння WOW-результату. Зйомки тривали майже весь день. Все – заради 45-секундного відео. Це вражає, коли об’єктивно оцінюєш, скільки важкої праці було закладено в ці секунди.  

– Не боїшся бути публічним – відкривати особисте, розповідати про освіту, захоплення, родину?

– Взагалі ні! Для мене це так природно, ніби я з дитинства до цього йшов. Заїхав на заправку – впізнали: приємно. Відчуваю, що я на своєму місці. Я завжди прагнув допомагати людям. Це кайф. А тут сама аудиторія звертається по допомогу – комусь бракує впевненості, комусь психологічних знань, хтось просто прагне розважитися. Це синергія. Я емоційно заряджаюся, ніколи від цього не втомлююся. Навпаки, хочеться ще більше.   

– Після виходу ролика ти отримав порцію критики від російськомовної аудиторії. Як до цього ставишся?

– Я б не назвав це критикою, це невірна інтерпретація коментарів. Деякі мої підписники не володіють українською, тому вони мене не зрозуміли. Гугл-перекладач допоміг. Щодо самої кампанії, то я не зустрічав жодної людини, яка б подивилася ролик і не сказала: «Вау! Це круто!». 

– Як ставишся до хейту? 

– Переводжу все на жарт. Мені якось писали, що мої відео закороткі. Я зняв довше – на 13 хвилин. Хтось написав, що воно навіює сон. Я відповів: «Виспався?». Мене зачіпає тільки неправда або неповажне ставлення до учасників ком’юніті. З цим розбираюся, змушую відповідати за свої слова.  

– Що порадиш тим, хто тільки-но відкриває для себе покер?

– Основне правило для новачків: не варто орієнтуватись на виграш. Мене часто запитують «Скільки на місяць можна заробити грою?» Забудь! В покер треба грати, а не заробляти. Тут ти маєш знайти себе. Ти отримав дві карти – вирішуй задачу, отримуй задоволення від цього. Не варто ставити фінансові цілі. Стабільна заробітна плата: тобі не сюди. Покер треба любити. Якщо є любов, тоді і тільки тоді, гроші прийдуть. 

– В книзі «Генії та аутсайдери» Малкольм Гладуелл висунув теорію про 10 тисяч годин. Скільки часу треба присвятити покеру, щоб стати професіоналом?

– Цей поріг дуже сильно змінився відтоді, як я прийшов у професійний покер. Точно не 10 тисяч годин! Глибокі математичні знання зараз замінили комп’ютери, а от психологія… Цьому мало хто вчить. Вважаю, що півроку достатньо для результату. Вже за 3-4 місяці новачок заробляє перші гроші. Далі все залежить від везіння, мотивації, наполегливості та бажання вчитися. Я давав собі півроку. Вочевидь, на цей час доведеться затягти паски. Якщо не вийшло – краще зупинитися.

– Де покер складніше – онлайн чи офлайн?

– В офлайн покері є живе спілкування. Це класно, бо людина по-іншому розкриває себе під час такого контакту. Можу сказати навіть, що вживу менш агресивно грає, менше блефує. Проте, наприклад, коли я поїхав у Вегас на WSOP, там багато гравців мали перевагу. Мені просто фізично потрібен був тиждень на акліматизацію, через велику різницю в часі. І якби стояв вибір офлайн чи онлайн, я б обрав онлайн.

Ти граєш вдома і при цьому з усім світом, на якомусь крутому івенті. Плюс – кількість ігор: в онлайн їх набагато більше. Лише за рік покерист отримує такий досвід, як за все життя в офлайн – за реальним столом. З точки зору фінансів, тут теж перевага.    

– Був період, коли говорили, що покеру залишилося небагато, що він відходить і втрачає інтерес гравців. Як ти вважаєш, так це сьогодні?

– «Покеру залишилося два роки». Цю фразу я вперше почув шість років тому. Зараз багато хто грає в Техаський холдем «no-limit». Років 15 тому в нього грала лише молодь. Раніше робили ставку на те, щоб грати якомога більше партій. Зараз – беруть якістю, а не кількістю. Покер змінюється відповідно до вимог часу. Тут стільки всього нового! Я закохуюся в цю гру знову й знову!

– Наскільки покер складна гра? Чи може, скажімо, літня людина, яка має час, спробувати себе у покері?

– Якось я грав більше 20 годин з покеристом, якому було 80 років. Коли з дистанції сходив черговий молодий суперник, чоловік жартував: «Цей зламався, несіть нового!». В тому, щоб почати грати в покер в престижному віці є лише один недолік – швидкість запам’ятовування нижча, ніж у молоді. Переваг більше – досвід і дисципліна.

Молодий хлопець може знати, як правильно грати, але він емоційно нестабільний. Літня людина досвідчена, терпляча, врівноважена. Нещодавно в США пройшов турнір 50+ (WSOP «BIG 50»), в якому брали участь чотири з половиною тисяч людей! Літні люди знаходять в покері весь спектр емоцій. До того ж, тут вони перемагають 20-літніх!  

– Чи можуть українці сформувати в собі таку ж культуру гри, як у США? Що для цього потрібно?

– Американці грають в покер з юності. Цієї гри там навчають в університетах. Такої чисельності жінок у грі, літніх жінок – я не бачив більше ніде. В Україні покер – дозвілля не для всіх, але ми створюємо цю культуру. Я знаю хлопців, які по середах зустрічаються в барі і розігрують 500 грн. Для них покер – це приємний час разом. Колись я навчав бізнесмена, який хотів якомога довше залишатися за покерним столом з потрібними йому людьми. За час гри він вирішував всі важливі бізнес-питання.

Тільки подумайте: покер – це гра, яка може зібрати шість-вісім людей для цікавого і продуктивного спілкування, навіть без алкоголю. Це ідеально! Я би дуже хотів, щоб в Україні був престижний покерний турнір. Такий, як WSOP. Так, це Олімпійські ігри для покеристів. Але ж там може виграти будь-хто, навіть не професійні гравці. Так, шанси менші, але ж… Все що потрібно – знання правил і дрібка везіння.  

– Чому покер – не казино?

– В казино ти завжди граєш проти казино. Всі ігри математично створені так, щоб на дистанції ти програв. Вони не обманюють, такі правила і умови гри. В покері ти граєш проти іншої людини. У вас однакові вводні, ті самі стартові умови. Тут все залежить від тебе і від везіння.   

– Чи існує для тебе життя без покеру, поза покером?

– Я бачу покер на парковці, в магазині, за святковим столом поруч з родиною… Покер вчить мислити раціонально. Як це працює? Ти в будь-якій ситуації знаходиш рішення «win-win». Для мене все життя – покер!

Другие посты блога

Славні жінки покеру
12 сентября, 16:36
Демонстрація сили
24 апреля, 19:23
Крок, який змінив все!
17 апреля 2023, 21:01
Я тебе з'їм!
14 апреля 2023, 19:42
За короля!!!
10 апреля 2023, 19:50
Все посты