Tribuna/Футбол/Блоги/Genius/Слогани колективів УПЛ сезону 2019/2020

Слогани колективів УПЛ сезону 2019/2020

Блог Genius прогнозує остаточне положення команд УПЛ та міркує над тим як можуть звучати слогани учасників турніру, використовуючи назви популярних музичних треків

Блог — Genius
31 июля 2019, 12:50
18
Слогани колективів УПЛ сезону 2019/2020

Кажуть, що УПЛ – це актуальна тема на цю пору. Подейкують, що старт сезону – це момент для того, щоб давати прогнози на перебіг подій та остаточне положення команд. Долучаюся до ініціативи Трибуни і стаю в один ряд з експертами та поважними людьми із редакції, презентуючи своє бачення підсумкової турнірної ситуації.

Але просто показати свій прогноз людям – це відверта банальщина та сумнівна радість. Потрібно зробити мікс, я ще ж і DJ (хоч і аматор). Тут можна згадати про асоціативне мислення і розширити його на безмежні простори українського футбольного сьогодення. Я вже експериментував до цього у кваліфаї конкурсу, порівнюючи безсмертні хіти Девіда Гетти та реалії футболу, тоді це був масштабний пост. Наразі звужую плейлист, розширюючи музичний світогляд та водночас беручи до уваги вузьку спеціалізацію УПЛ. Отже, міркуємо про те, які слогани можуть бути запозичені із назв пісень. Поїхали!

Шахтар – Stay A While

Так, я знову бачу чемпіоном УПЛ донецький «Шахтар». Можливо, цей прогноз і не є дуже приємним для мене особисто та для мільйонів фанів «Динамо» і подумки вже хочеться зміни влади на верхівці, проте реалії змушують думати на противагу бажанням. «Гірники» ризикують знову бути найкращими в Україні, але у свою чергу навряд чи показавши гострі зуби на євроарені. Stay A While – це якби один із девізів, який демонструє, що донецький клуб із кожним сезоном навряд чи прогресуватиме, а той, хто буде виблискувати серед футболістів – піде на підвищення.

Є відчуття, що успіх і фарт ще затримуються на деякий час у розташуванні «помаранчево-чорних», але ненадовго, сезон-два залишаються, щоб переломити ситуацію і не пустити «Динамо» на трон.

Динамо – Battle

Битися-боротися «Динамо» ще буде як мінімум цього футбольного року. Притому «динамівці» вестимуть протистояння на всіх фронтах: в єрокубках, проти «Шахтаря» на полі та поза ним та навіть проти самих себе. Поки Хацкевич керує колективом, поки пропагуються методи терпіння та витискання, а не самої гри як естетичного задоволення поєднаного із професіоналізмом та впевненою молодістю – доти кияни не здобудуть чемпіонський титул.

Є великі сподівання, що одного разу пану Суркісу терпець таки увірветься і «біло-сині» нарешті відчують ковток свіжого повітря із новим головним коучем та персоналом, що буде уважно слідкувати за здоров’ям футболістів та їх дозвіллям, яке не переходитиме межу. Ну а сезон 2019/2020 здається все ж буде «одним із». Одним із тих, де «Динамо» буде грати в ЛЄ на певному рівні, а віце-чемпіонство УПЛ і так нікуди поки що не втече.

Зоря – New Rules

Нові правила, нові настанови нового головного тренера, який побачив світ. Таке «зоряне» сьогодення може призвести до повернення минулої слави луганчан. Уже неодноразово Скрипник доводив свою майстерність та досягав успіхів у «Вердері» та «Ризі». І потрібно небезпідставно вірити у те, що європейські цінності приживуться й у «Зорі». Так, можливо, варто буде пожертвувати ЛЄ, вилетівши звідти ще на стадії  кваліфаю, але від цього буде тільки зиск.

Бронза та єврокубкове майбутнє уже жевріють на небосхилі, варто тільки слідувати вірним шляхом до здобуття успіхів.

Олександрія – Harder

Важко буде майже моїй тезці, безумовно важко. Команда Шарана досягла свого максимуму у минулому сезоні і повторення бронзового п’єдесталу навряд чи варто чекати. «Олександрія» буде грати на два фронти, а це навантаження не з легких для такого хоч і збитого, проте не потужного за мірками Європи колективу. Ворсклу ЛЄ та інші причини вибили із колії у минулому сезоні, ще один клуб із центру України гадаю не повторить сумнівні «досягнення» полтавчан, бо існує інша стратегія, яка не дозволить впасти боляче.

Олександрійцям потрібно буде важко та наполегливо працювати на результат і є думка, що нагріте місце в зоні єврокубків Шараном і Ко буде зайняте і за підсумками сезону 2019/2020, але медаль очікувати можна тільки зроблену із дерева. 

Дніпро-1 – High Hopes

Великими надіями та сподіваннями супроводжують СКшників із Дніпра всі кому заманеться. І мабуть такі регалії дістаються молодій команді не просто так. Пройдені етапи, досвід Михайленка робити справу на рівному місці запросто допоможуть дніпровським футболістам уже в дебютному сезоні заскочити у першу шістку і там добряче пошуміти. Всі знають, що «Маріуполь» та навіть «Верес» стартували відразу без розгону, а чим власне «Дніпро-1» гірший? Певний хейт у футбольному оточенні та відсутність єврокубкової перспективи похитнути намагання дніпрян все-таки не зможе, імунітет уже напрацьовано. Отже, всі шанси у СК є щоби із high hopes створити щось на кшталт high reality.

Десна – Closer

Складно писати щось хороше опісля пережитого на стадіоні розчарування від старту «Десни» в сезоні проти «Львова». Проблеми та хвороби сіверян залишилися на тому ж рівні. Здається, досвіду здобутого минулого року малувато для того, щоб у 2020 році вже грати у ЛЄ. Стрибнути вище голови не допоможе і міцний, збитий та більш-менш зіграний колектив футболістів. Можливо, настанови Рябоконя уже не діють, можливо, що є певні проколи на вищому рівні адміністрації та менеджменту.

Якщо нічого не зміниться, то і надалі правий захисник капітан Денис Фаворов стане найкращим бомбардиром команди, Філіппов і далі буде транжирою та основним форвардом, незважаючи на його першоліговий рівень; «Десна» так і не навчиться камбечити, а Рябоконь буде боятися робити заміни, зате на зимовій переправі попрощається із непотрібними виконавцями і знайде нових вільних агентів. Цей перелік можна продовжувати, але всьому є край.

Свист 4К вболівальників іноді таки змусить чернігівців витискати максимум і зважаючи на рівень решти команд допоможе зайняти місце у топ-6. Ближче до бажаної ЛЄ, але ще не там або вже там, але не зовсім за спортивним принципом.

Маріуполь – Addicted To You

Відданості «Маріуполя» немає меж. Про залежність «Маріка» від «Шахтаря» можна писати безмежно довго. Що скаже хазяїн – то сусіди і зроблять. Допомога «гірників», мотивація зі сторони в одних випадках та поразки «Колосу» й відсутність жаги до боротьби в інших випадках зрештою не принесуть азовцям користі. А навпаки загойдають так, що викинуть за борт навіть топ-6. І тоді вже лише Кубок престижу зігріє душу, бо у решти колективів гойдалок та нестабільності ще більше за кількісним наповненням.

Карпати – Changes

«Карпатські леви» зраджувати своїм принципам не збираються напевно. А отже і цей сезон може минути під знаком безперервних змін. Що тут говорити, ось навіть позиція щодо єдиного пулу  у львів’ян перемкнулася в останній момент. Замкнуті у ритм «Карпати» будуть змінювати тренерів декілька разів за сезон, не омине така доля і менеджмент та власне футболістів. Місцями та подекуди будуть проскакувати короткочасні поліпшення, але і грози у вигляді неминучих невдач не змусять себе чекати. Восьма сходинка у турнірці – максимум сподівань за такого перебігу змінних подій.

Львів – I Don’t Care

Інші львів’яни мають схожі проблеми, але зі своїм «шармом». Існує інформація, що керівництву вже не цікавий проект «ФК Львів» як такий. Ліквідація жіночого клубу – це лише перший крок до неминучості. Щось все-таки змушує «Львів» поки триматися на плаву, але таке безтурботне відношення «верхів» позначиться на деградації бразильсько-української команди. Можливо якщо справи підуть на краще, то головний тренер покине клуб, щоб не дай Боже не зробити цей проект добротним. Такий же алгоритм дій львівського керівництва, чи не так?

Футболісти будуть грати і жонглювання південноамериканської делегації приведе «Львів» до дев’ятого місця, що вже ближче до низів.

Колос – Ten Feet Tall

Ріст сільської команди відчуємо у цьому сезоні, зубки вони будуть показувати час від часу, тут без питань. Недооцінка по відношенню до «колосків» буде грати їм на руку, а футболісти та тренери потихеньку робитимуть свою справу. Настільки тихим сапом, бо потрібно досвіду набратися та зміцнитися для вирішення конкретних цілей та задач. А поки що зріст колективу із Ковалівки – десь десятий у шерензі команд УПЛ.

Ворскла – Falling Down

Падіння неминуче, полтавці вже пішли по низхідній після бронзи та виступів у ЛЄ і здається вони будуть триматися того ж курсу. Підбір футболістів та фінансові труднощі, мінімум підтримки від фанів – всього цього вистачить, щоб впевнено деградувати далі. Вилетіти напевно не вийде, проте перша ліга мабуть була б не завадою, щоб струснути «Ворсклу», доля «Чорноморця» вже чекає і Полтаву.

Олімпік – Antisocial

Асоціальність «Олімпіка» помітна неозброєним оком. Відсутність молодіжних команд, численної фанатської публіки, позиція малоцікавих переселенців…Явно перелік, що не наближає донеччан до соціуму. А ще існує непевна фінансова складова, скандали із договірними матчами та «переслідування» зі всіх сторін. Коли світ налаштований проти, а в тебе немає змоги гідно відповісти – тоді рано чи пізно все дійде до логічного завершення стражадань та поневірянь. У випадку «Олімпіка» – це щонайменше виліт із УПЛ.

Чи зможе очікування стати реальністю покаже час. А поки що все (ну майже все, не забуваємо про «топову» верхівку серед керівництва УПЛ) у руках дюжини колективів – вони можуть змінити картину подій, варто лише постаратися і зробити це у рамках футбольної та просто людської порядності.

Лучшее в блогах
Больше интересных постов

Другие посты блога

Все посты