Вбивця з лицем безумця. Історія Луки Тоні

Матеріал присвячений бомбардиру, якому сьогодні виповнилося 40 років.   

Лука Тоні - дивак, який тонко відчував гольовий момент. Він не володів технікою роботи з м’ячем, навпаки, був необережним гравцем. Високий зріст та здатність вичавлювати гольовий момент - вносило своє зерно в успішність нападника. Перед ЧС-2006 італійські експерти згадували про видатних нападників - Вієрі та Індзагі. Треба сказати, вбивчі голеадори. Що очікувати на світовому чемпіонаті від Луки Тоні, який зірковістю ніколи не славився? Він феноменально завершував епізоди після відскоків, оставлені м’ячі від воротаря або захисників добре використовував.

Він належав до футболістів, виступаючих на серйозному рівні в зрілому віці.  Вперше про нього починали дізнаватися в 22 роки, для нападника вік чималий, виступав тоді за “Віченцу”. Розкрилася майбутня зірка, граючи пліч-о-пліч з Роберто Баджо в “Брешії”, перебуваючи в тіні ікони. Не сказати, що Лука там прямо-таки став бити голи пачками, але 15 м'ячів забив, а також допомагав Баджо. Тоні був корисний в командній роботі на вістрі атаки, зручно скидаючи партнерам під робочу ногу такі бажані подарунки.

У сезоні 2003/04 разом з “Палермо” змушений тинятися по Серії В, що пішло лише на користь, і вдалося забити 30 голів. Лука починав із самих низів, не зрікаючись від цього, і не фиркаючи своїм гонором. А було йому цілих 27 років! Можливо, не грай він в нижчій лізі, не розкрився б у всій красі на найвищому рівні.

Його голи допомогли клубу підвищитися в класі, а самого гравця запросив до лав збірної Італії Марчелло Ліппі, не збентежившись рівнем Серії В. Адже, “Палермо” в 2004-му виграв другий по значимості чемпіонат Італії.   

У 2005-му показав усім, що він дійсно гідний захищати кольори збірної, та перейшов до “фіалок”. Показники цього голеадора вражали в кампаніях за “Палермо” та “Фіорентину”. Стабільна результативність для форварда – якісне портфоліо. Далі його показники ще збільшилися, а забив він 31 гол і отримав "Золоту бутсу" в 2006-му.

Навіть самому Ліппі не було відомо чи зможе гравець, не виступаючий в сильному клубі, показувати той же рівень на світовому чемпіонаті. Зв'язка Тоні-Тотті цілком себе виправдала. Перший – добре чіплявся за м'яч, забивав, міг віддати вирішальний передачу, активно брав участь в силовій боротьбі; другий - був відтягнутим нападником, любив повозитися з ним перед штрафним майданчиком, отримуючи м'яч від півзахисників, сподівався на паси Луки Тоні.

Тоні дебютував на чемпіонатах світу в 29 років, вік зовсім нічого не значив. Губитися він не став, гарячкувати теж, увійшов в курс справи відразу. Після перемоги “Скуадри Адзурри” на ЧС-2006 Лука більше не показував своїх кращих якостей, з невеличкою поправкою на сезон 2007/08 в Німеччині. Перемога Італії стала одинарною для нього на міжнародній арені, як і в загальному всієї збірної тієї пори.

В 2007-му вперше з’явився шанс пограти на високому клубному рівні. В “Баварії” розраховували на чемпіона світу, Тоні получив головну роль в цьому фільмі. Сприймали його вже інакше, тому й вимагали результату. Перший сезон з італійським голеадором клуб виграв Бундеслігу та Кубок Німеччини, а потім все складалось невдало. Того Луки Тоні, що ми бачили раніше, ніхто не бачив до самого заходу кар’єри. Слави Вієрі та Індзагі він таки не дістався.

Зміг відстрілятися на завершення кар’єри. Перехід, до нічого не бажаючої в Серії А “Верони”, став не очікувано захоплюючим. В цілому за 3 сезони забив 48 голів! Та саме його голи тримали вискочку із Серії В серед елітних італійських колективів. В 2016-му завершив ігрову кар'єру у клубі, який подарував другу молодість, і хто міг подумати, що це буде “Верона”. Лука Тоні відстрілявся сповна!