5 причин, чому Моуріньо крутий тренер

Вибір команди

Жозе приходить лише на тренерське місце, де є однозначна перспектива. Ще ніхто не бачив цього португальця в умовному “Монако” з купою молодих талантів, які не відчувають себе зірками. Для “Особливого” подібні клуби на кшталт ризику всієї кар’єри. “Порту”-2004, яким гордиться сам тренер та його шанувальники, був далеко не прообразом молодого колективу. Основний склад фінального матчу мав середній вік 27 років. При тому, що наймолодшим був Карлос Альберто 19 років, серед інших гравців не було молодших 25 років. Далі. Велика частина того “Порту” вже після закінчення Ліги Чемпіонів могла стати чемпіоном Європи в 2004-му, маючи вікових гравців готових до такого завдання. Що говорити про “Челсі”, “Інтер”, “Реал Мадрид”, “Манчестер Юнайтед” – гарний смак.    

Робота з журналістами

Кращої взаємодії тренера та ЗМІ діючі представники не знають. Від одного слова “Моуріньо” багато хто стає агресивнішим, ніж декілька хвильок назад. Спеціаліст такого масштабу визиває бурю негативу, основану на критиці стосовно командної роботи та досягненню результатів. Часом тиск журналістів не витримують самі професійні тренери, що заважає їм працювати й без того непростій ситуації. Моуріньо, горбившись перекладачем Боббі Робсона, добре навчився говорити з людьми, далі – використовувати сказане на свою користь, не даючи ЗМІ концентрувати увагу на команді.  

Принципова стійкість

Характер – козир Моуріньо. Він користується популярністю у своїх гравців, які йому довіряють. В “Порту”, “Челсі” (перший прихід), Інтері був головним, керував всіма процесами. От в мадридському “Реалі”, де страждають від зіркової болячки час від часу, прийшлося зіштовхнутися з гуртом підопічних. Жозе – програв. В “Челсі” знову непорозуміння, основані на грубості до жінки-медика, котрі бурхливо сприйняли футболісти, а закінчилось – неконтрольованим процесом. Моуріньо перейшов межу, в якій головне – колективізм, а не посада. Однак, він не зламний. Португалець ніколи не зраджує своїм ідеалам та тримається наміченого вектору. Скільки його критикують за захисний футбол, набридлий для перегляду – реакції немає. Бачимо лише продовження історії з удосконаленням. Браво, Жозе!

Результат

Завданням на сезон була боротьба за чемпіонство в Англії, вихід в Лігу Чемпіонів навіть не розглядався як ціль. Так, підняти високо носа не вдалося - в чемпіонаті 6-е місце, але ж головний єврокубок на наступний сезон без “Ман.Юнайтед” не відбудеться. Нехай посередні трофеї, але їх 3 в скарбничці клубу в нинішній кампанії. Вболівальникам не соромно за такий футбол. Адже, “червоні дияволи” 25 матчів не програвали в АПЛ, якби не виступи в Лігі Європи, то можливо серія мала б місце продовжитись. В міжсезонні, яке Жозе проведе абсолютно сконцентрованим на ростері та кондиціях на даний момент, потрібно звернути увагу на велику кількість нічиїх з метою їх зменшення до мінімуму в сезоні 2017/18. Моуріньо знає як цей результат дати, в чому можна пересвідчитись по його роботі в минулому, проблемою можуть стати лише непорозуміння.        

Впевненість у майбутньому

Таки є віра в ідеали. Думаю, він наразі розуміє, що у випадку його невдалої зарозумілості є ризик піти по казенній дорозі в сторону заходу кар’єри. Моуріньо ще не бував по той бік футболу, будь-то середнячок Прем’єр-ліги, в якого просто-таки немає можливостей боротися за високі позиції. Такого Жозе мені не траплялося бачити, він цього боїться. Адже, то не його стиль управління. Йому потрібен суперклуб, де працюватимуть особливі ідеї з особливими завданнями, якими Моуріньо живе. Від цього спокійніше на душі за “МЮ”, Жозе довго чекав цю можливість попрацювати на “Олд Траффорд”. Після Фергюсона був впевнений в своїй кандидатурі, тому португалець надовго затримається на своєму місці. Звичайно, сер Алекс є еталоном, але Моуріньо явно не на один сезон сюди прийшов втілювати мрії, поки що підводить найбільш святе – рідний стадіон. Доповнення проблемних позицій виведе команду на інший рівень, та не потрібно забувати, що цей сезон надав нам мисленого підживлення для роздумів. Ромеро, Рохо, Еррера, Погба, Феллаїні, Мхітарян, Лінгард, Решфорд ближче до другої половини сезони показували високу майстерність. Жозе збудував фундамент, який буде легше закріпити, ніж було збудувати. Вірим у Моуріньо!