Блог BackDoorCut

Україна обіграла чемпіонів Європи, щоб ще мати шанси на вихід до ЧС

Турбо-режим від команди Мурзіна – в рецензії Максима Гайового.

Команда Євгена Мурзіна вчора обіграла чинних чемпіонів Європи, і ,погодьтесь, це вже звучить дуже круто. Словенці справді приїхали до Запоріжжя другим складом, без Дончіча, Драгіча, Препеліча, Рендольфа, Відмара та Блажича, але і список українських «пропускників» насправді не менше болючий – Лень, Михайлюк, Гладир, Пустовий, Фесенко, Джетер, Лукашов.

Давайте не ігнорувати те, що проти наших хлопців навіть у такому складі грали 4 чемпіони Європи – Ребец, Канчар, Дімац та Муріч. Просто виявилося, що наш резерв – значно сильніший за резерв словенців. І це точно не привід недооцінювати перемогу. Тут як раз треба щиро порадіти.

А починати розмову про гру слід з того, що Євген Мурзін і його штаб зуміли правильно налаштувати хлопців. Те, що нашим баскетболістам перемога потрібна була значно більше – кидалося в очі. І це зовсім не спроба проспівати дифірамби Євгену Вікторовичу або його помічникам. Просто це разюче помітно як раз у порівнянні з провальним матчем вдома проти Латвії, у якому наша команда виглядала спустошеною та безідейною.

Другий цікавий момент – Євген Мурзін знову вдався до експериментів зі стартовим складом. Випустити з перших хвилин Богдана Близнюка, який кілька днів тому вперше побачив нових партнерів – це досить ризиковано. Але ще цікавіше, що проти Словенії Україна розпочала матч без номінального першого номера, з Олександром Липовим на м’ячі. Дуже вірогідно, що такий хід сплутав карти Радовану Тріфуновічу, адже знаючи при наявність у складі суперника Санона, Рябчука і Бояркіна, наші гості навряд чи були готові до того, що розігрувати у українців буде двометровий, довгорукий Липовий.

Олександр набрав перші 7 очок жовто-синіх, та виглядав у цей вечір просто прекрасно. Найвищий рейтинг ефективності в команді (21 бал) та 8 асистів лише підтверджують візуальне враження. Для Олександра, до речі, така роль далеко не в новинку у збірній. У відборі на Євробаскет-2017, з цим ж тренером, Олександр теж найчастіше проводив час з м’ячем, а номінальний розігруючий Лукашов більше грав від кидка – тоді команда виграла від цього. Мурзін дещо схоже провернув у іншому виграному матчі України – проти Іспанії. Тоді він залишив у запасі тріо Гладиря, Боброва і вищезгаданого Липового, з яких двоє точно читалися у старті.

Перед грою найбільше непокоїла кандидатура Ігоря Бояркіна. Він і у своїх оптимальних кондиціях серед гравців націоналки не перебував, а тут вийшов на 19,5 хвилин після пропуску 2 місяців через травму. Дивовижно, але Бояркін не те що картини не зіпсував, а в цілому виглядав дуже солідно в організації, віддавши 4 передачі. До того ж, свої кидки (2 з 3 дальніх) Ігор теж влучив як раз тоді, коли було дуже треба. Завжди приємно дивуватися зі знаком плюс і загалом тепер, після такого баскетболу від Ігоря, новина про те, що Санон не зіграє у матчі проти Іспанії – вже турбує трошечки менше.

Так само як і можлива дуже прикра втрата Кобця виглядає вже меншою проблемою після знайомства з Близнюком. Богдан довів, що є дуже навченим і різностороннім баскетболістом, допомагаючи команді у всьому, в чому тільки можна було. Форвард «Бней Герцелія» закінчив матч з третім на дві команди показником плюс/мінус в +26 (більше лише у Боброва та Липового), першим за підбираннями (7 відскоків) та другим за передачами (5 асистів). Втім, думаю, що ті, хто слідкував за Близнюком в NCAA – зовсім не здивовані.

Було б неправильно не згадати окремо про Санона, який у своїй першій грі за збірну виглядав так, наче грає в аматорській лізі якого-небудь Миргорода, при тому ще й після пляшечки пива для настрою. Видно, що Іссуф кайфував від процесу, і кайфував з перших секунд на паркеті, а не лише тоді, коли команда вже мала 15 очок переваги. Санон справді набрав майже усі свої бали, коли гра вже була майже закрита, проте неможливо не згадати те, що 19-річний захисник увесь матч сильно грав в обороні. Саме ця спортивна нахабність і впевненість у собі і роблять Санона тим, ким він є – однією з наших головних баскетбольних надій на майбутнє.  

Напередодні гри тренер словенців Тріфуновіч казав, що побоюється розмірів України, і як виявилося – недаремно. Наші хлопці виграли щит (40 на 35), більше забили з трисекундної (38 очок проти 28) і не дали нічого зробити єдиному чистому центру словенців Дімацу – 6 очок (3 з 7 з гри) + 2 підбирання за 21 хвилину, при 6 балах ефективності.

Але слід сказати, що Словенія у звітному матчі взагалі відіграла просто жахливо, і тут справа не у перевазі у передній лінії. Це не той випадок, коли можна сказати, що у зелено-білих просто не пішов кидок. Українці домінували фактично у всіх додаткових важливих показниках. Цифри кажуть, що Словенія не мала ніяких шансів.

***

Приємно перемогти чемпіонів Європи, проте головне, що збірна України зберегла шанси на Кубок Світу. Для виходу в елітну стадію тепер нам може вистачити перемоги над Чорногорією з різницею більш, ніж в 7 очок, та успішного результату на виїзді з тою ж Словенією. Не менш важливо і те, що у грі з такою відповідальністю тренерському штабу вдалося обкатати новачків, влити свіжу кров. Тепер команда Євгена Мурзіна їде до Іспанії у хорошому настрої.

До речі, Латвія вже допомогла нам, програвши вдома Чорногорії. Трошки гірше те, що іспанці поступилися туркам, і тепер очевидно матимуть більше мотивації у грі з нами. Втім, в одній окремій баскетбольній грі може статися все, що завгодно. Українцям треба зберегти вчорашній настрій і тоді шанси неодмінно будуть.

Знакомьтесь, Иссуф. Он будет в старте сборной

Фото: ФБУ, Александр Осипов

Автор

Комментарии

  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья