Згадати все. АПЛ. Сезон 2000/2001
Чемпіонат Англії 2000/2001. Перший сезон Реброва, срібло Лужного, сенсаційний Іпсвіч, гучний Вест Хем, Манчіні в Лестері та уроженець Кропивницького в Манчестер Сіті. Ностальгуємо разом...
Футбол п’ятнадцятирічної давнини ще не був настільки монополізований мільярдерами як зараз, проте і тоді легендарних гравців там вистачало. Але, про все по порядку.
Той сезон більш чим впевнено виграв англійський “Манчестер Юнайтед”. Грізні “червоні дияволи” стали абсолютно кращими по всіх показниках. Найменше поразок, найбільше забитих м’ячів, найменше пропущених. У тому, що манкуніанці пропускали менше одного гола за матч заслуга неперевершеного Фаб’єна Бартеза, який на той момент проводив золоті часи своєї кар’єри.
У тій команді вистачало зірок світової величини. Бекхем, Скоулз, Шерінгем, Сульшер, що не гравець – то ікона. Втім, найбільш душевно виглядав тандем Дуайта Йорка та Енді Коула. Два темношкірих нападника хоча й провели лише 17 голів на двох(до слова, у Шерінгема одного було 15 точних ударів), але їх взаєморозуміння було на грані фантастики.
Щось подібне було і у складі головного суперника “червоних дияволів” у тому сезоні – “Арсенала”. Пара Тьєррі Анрі і Сільвен Вільтор на двох забила третину всіх голів “канонірів того сезону. І це при тому, що далеко не найкращий свій сезон провели Денніс Беркгамп та Нванко Кану.
Не обійшлося у тому “Арсеналі” і без українського сліду. Звісно, мова йде про нашого Олега Лужного, який в тому сезоні відбігав 19 матчів. Проте і окрім українського представника, було на що подивитися у тому сезоні вболівальникам пострадянських країн. Томаш Данілявічус з Литви та Ігорс Степановс з Латвії, хоча й не мали регулярної ігрової практики, проте теж приклали ноги до того срібла.
Лише одного очка не вистачило того сезону “Ліверпулю”, щоб догнати “канонірів”. Сплав молоді та досвіду до останнього боровся з лондонським грандом, та на жаль з підсумковою невдачею. Втім, свою помсту вони відтермінували на фінал національного кубка, де “Арсенал” був битий з рахунком 1:2. Одним з героїв поєдинку став 21-річний Оуен – майбутній володар Золотого м’яча.
Своїх героїв мав також і англійський “Лідс”. Команда, яка останнє десятиліття бореться в Чемпіоншіпі, на зорі нового тисячоліття була грізною силою в Англії. Того сезону команда фінішувала на четвертому місці, втративши одну позицію в порівняні з попереднім сезоном. Однією з головним зірок тієї команди був Ріо Фердінанд, який через рік перейде в “Манчестер Юнайтед” за скажені на той час 20 мільйонів фунтів.
Не менш зірковим був і дует нападників. Пара форвардів збірної Австралії Марк Відука та Харрі Кьюелл провели чудовий сезон і це не враховуючи інших зірок, таких як Алан Сміт та Роббі Кін.
Головною сенсацією того сезону став скромний “Іпсвіч Таун”. Після третього місця в Чемпіоншипі(цікаво що випередив їх у тому сезоні “Манчестер Сіті”), “трактористи” з ходу заскочили на п’яте місце. Головною зіркою тої команди був Маркус Стюарт(такий собі Варді початку нового тисячоліття). Далеко не зірковий форвард, який до того встиг пограти за “Брістоль Роверс” та “Хаддерсфілд”, у першому ж сезоні забив 19 голів, ставши другим бомбардиром чемпіонату.
На першому ж місці розмістився Джиммі Флойд Хасельбайнк. Голландський нападник “Челсі” в 35 матчах чемпіонату відзначився 23 рази. Цікаво що “аристократи” попри шосту позицію стали третьою командою в плані результативності. Окрім нього десять голів того сезону забив Гудьйонсен, ще дев’ять – Джанфранко Дзола.
Досить непоганий склад того сезону вдалося зібрати “Астон Віллі”. Це зараз бірмінгемський клуб мусить доказувати свій клас в Чемпіоншипі, а на початку нульових років команда могла дозволити собі колишню легенду “Арсенала” Пола Мерсона, воротаря збірної Англії Девіда Джеймса, екс-гравця збірної Франції Давіда Жінолу, чи не головну зірку Колумбії Хуана Пабло Анхеля та суперперспективних Лі Хендрі та Даріуса Васселла.
Якщо ж говорити про розчарування, то не можна не відзначити слабкий сезон “Ньюкаслу” та Алана Ширера. Чи не головна зірка Англії серед нападників того сезону відзначилася лише п’ять разів в 19 матчах. Почин Ширера того сезону підтримають також і Нолберто Солано, Кьєрон Дайєр, Гаррі Спід. З цією командою, вже через два сезони поміряється силами київське “Динамо”, зокрема Максим Шацьких, який заб’є свій чи не самий красивий гол в кар’єрі.
Міг той сезон провести значно краще і лондонський “Тоттенхем”. “Шпори” фінішували лише на дванадцятому місці з одним із самих гірших показників пропущених м’ячів. Втім, для кого, для кого, а для Сергія Реброва той сезон був вдалим. Дев’ять голів українського нападника можливо й не задовольнили вболівальників, які очікували більшого від зірки “Динамо”, проте краще за нього зіграв лише Лес Фердінанд, який забив на гол більше. Стеффан Іверсен, Дарен Андертон не могли похвалитися навіть таким результатом.
Головним невдахою того сезону став “Вест Хем”. Ні, команда не вилетіла з Прем’єр ліги та п’ятнадцяте місце навряд чи могло б радувати. Просто вдумайтеся в склад “молотобійців” того сезону: Фредерік Кануте, Паоло Ді Каніо, Френк Лемпард, Джо Коул, Давор Шукер, Ігор Станіч, Шака Хіслоп, Майкл Каррік, Рігобер Сонг, Джермейн Дефо…
Звісно, і окрім зірок “Вест Хема” вистачало легендарних футболістів і у складах інших команд, котрі слабко виступили того сезону. Так, для прикладу 12 голів Алана Бокшіча вистачило лише для 15 місця “Мідлсбро”. А окрім хорвата у складі “смоггі” були присутні Пол Інс та Крістіан Карембу, далеко не останні гравці збірної Англії та Франції.
Або, взяти хоча б “Лестер”… Незважаючи на свій статус, вже тоді “лисиці” могли похвалитися присутністю у своєму складі Роберто Манчіні, який щоправда грав за них на правах оренди.
Догравав свою англійську кар’єру Пол Гаскойн, який допомагав “Евертону” врятуватися від вильоту.
В “Манчестер Сіті”, який після повернення в еліту, відразу знову ж вилетів, десять матчів зіграв уродженець Кропивницького – Андрій Канчельскіс.
А “Ковентрі Сіті”, який склав компанію “Міщанам” взагалі залишав еліту з талановитим Крейгом Беламі, зірковим Мустафою Хаджі та воротарем збірної Швеції Магнусом Хедманом.
