Осінь патріархів. «Тернопільський Мальдіні» і ще 9 ветеранів-бомбардирів, яких обійшов Гельзін

Коли сьомого вересня 1998 року Іван Шарій розписався у воротах «Таврії», маючи у той день 40 років і 287 днів, було відчуття, що його рекорд триматиметься вічно. Проте, зненацька вікно в УПЛ прорубав амбіційний «Олімпік», і стало по-справжньому цікаво – слава про 40-річного форварда, а заодно і президента донецького клубу Владислава Гельзіна поширювалася вже давно.

У матчах Прем’єр-ліги Гельзін з’являвся нечасто. Історичній грі проти «Іллічівця» передували лише п’ять виходів на заміну. Тренер Санжар відводив своєму босу від 11 до 28 хвилин. У суботу Гельзін вперше вийшов зі стартових хвилин і ще до перерви переписав історію. Рекорд імені Шарія впав, протримавшись 16 років.

Сам Іван Григорович порівняно нещодавно, два роки тому, сумнівався, що його досягненню існує загроза. «Можна, знаєте, і в 55 років заявитися і вийти на поле. Але ж потрібно це робити з користю для команди! А яка користь від того, що тебе попід руки виведуть?», - посміхався тоді Шарій. Вочевидь, не знав про Гельзіна.

Отож, нову планку тепер встановлено на позначці 41 року і 87 днів. Якщо її комусь і під силу перевершити, то хіба самому ж Владиславу Григоровичу.

Згадаємо тих, кого обійшов президент «Олімпіка» на шляху до Олімпу.

1. Іван Шарій, "Ворскла"

Дата голу: 7 вересня 1998

Вік: 40 років 287 днів

Матч: "Ворскла" - "Таврія" - 2:2

Цитата: "Коли Іван Шарій тренуватиме "Ворсклу"? Я б не проти навіть збірну Голландії очолити".

Легендарний полтавський голеадор дебютував на професійному рівні - аж страшно уявити - ще 4 травня 1974 року, вийшовши за "Колос" у матчі з житомирським "Автомобілістом". Упродовж довжелезної кар'єри, що тривала чверть століття, Шарій зіграв у 15-ти клубах, серед яких були не лише "Ворскла", київське "Динамо", запорізький "Металург" чи "Чорноморець", але й болгарський "Етир", де виступав пліч-о-пліч із знаменитим Красіміром Балаковим, а грати доводилося проти софійського ЦСКА молодого Христо Стоїчкова. За всю кар'єру Іван Григорович "наколотив" 138 голів за "Ворсклу" і 164 - за інші клуби. Далеко не кожен елітний бомбардир може похвалитися аналогічною колекцією, чи не так? Земляки шанують Шарія. Зокрема, його назвали футболістом століття на Полтавщині. Після закінчення ігрової кар'єри працював у тренерському штабі "Ворскли", очолював сумський "Спартак" і ФК "Полтава". Часто дає експертну оцінку щодо подій в українському футболі - на прохання нашого сайту.

2. Ігор Біскуп, "Нива" Т

Дата голу: 16 червня 2000

Вік: 39 років 309 днів

Матч: "Нива" - "Чорноморець" - 3:1

Цитата: "Коли поїхав на перегляд у «Дніпро», мене не було в Тернополі місяць. Потім повернувся і вийшов на контрольну гру. Вболівальники, які прийшли на матч, почали так кричати і плескати, що я подумав: який там «Дніпро», коли таке ставлення з боку фанатів!"

Ігор Біскуп - така ж легенда для тернопільського футболу, як і Шарій - для полтавського. Тут його величають не інакше, аніж "тернопільський Мальдіні" - за вірність. Судіть самі: у "Ниві" Біскуп виступав із 1983 року по 2002-й, пройшовши з клубом усі випробування - від союзної першості і сьомого місця у чемпіонаті України, аж до безгрошів'я та чистилища другою лігою. Але не "здрейфив", до того ж потім неодноразово працював із головним клубом Тернопільщини в якості тренера. Свій історичний гол Ігор Біскуп забив у передостанньому сезоні "Ниви" серед еліти. А потім піднімав британський футзал разом із Валентином Грегулем і Михайлом Дем'янчуком - ще двома знаменитими гравцями "лихих 90-х".

3. Таріел Капанадзе, "Нива" Т

Дата голу: 11 березня 2001

Вік: 38 років 100 днів

Матч: "Нива" - ЦСКА - 1:3

Цитата: "Один не хоче тренуватися, так другий змусить. Удвох із братом веселіше. Навіть на полі зовсім інакше себе почуваєш. Може, поодинці і не стали б футболістами".

Якщо згадувати знамениту "Ниву" 90-х, то автору цих рядків насамперед спадають на думку брати Капанадзе - дві грузинські "перлини", які розганяли атаку тернополян до неймовірних обертів. Таріел, щоправда, не був форвардом, а найкомфортніше почувався, долучаючись до наступальних маневрів із глибини, тож лідирував за показником "гол+пас". Наприкінці 90-х брати створили багато клопотів київському "Динамо", якось навіть обігравши столичну "машину" в чемпіонаті. Подейкували, що грузинськими самородками цікавився Лобановський, однак на заваді трансферам став відверто немолодий футбольний вік Таріела та Автанділа, яким тоді було далеко за 30-ть. Згаданий вище "віковий" гол Таріела у ворота ЦСКА став чи не останньою світлою згадкою про славетну епоху "Ниви". Вже тоді було чітко зрозуміло, що на команду очікує виліт у нижчий дивізіон. Таріел ще вийшов у кількох матчах Першої ліги, а потім виїхав із Тернополя. Зараз брати Капанадзе мешкають у Нижньому Новгороді, тренують дітей.

4. Автанділ Капанадзе, "Нива" Т

Дата голу: 21 жовтня 2000

Вік: 37 років 325 днів

Матч: "Нива" - "Металург" Д - 2:3

Цитата: "Лобановський сказав: тернопільська "Нива" - найсильніша команда України".

Спочатку за шепетівський "Темп", а потім і за "Ниву" Автанділ забив у вищій українській лізі 60 м'ячів. Голеадорський хист зробив мініатюрного форварда місцевою знаменитістю. Як розповідав сам Автанділ, у нього ніколи не було жодних проблем із інспекторами ДАІ - навіть тоді, коли він справді порушував правила. Ще б пак, бомбардир Капанадзе неодноразово забивав у ворота самого "Динамо". Після "Ниви" пограв ще кілька років за "Локомотив" із Нижнього Новгорода. Закінчив у 42 роки. Попри життя в Росії, досі пишається тим, що його називали бандерівцем: "На сході країни, коли ми приїжджали, нас називали "бендерами". Хоча я не зовсім бандерівець, але сприймав це позитивно".

Знаменита "Нива" (зліва - направо): у нижньому ряду - А. Капанадзе (другий), Т. Капанадзе (крайній праворуч), у верхньому ряду - Ігор Яворський (з червоною краваткою), Ігор Біскуп (по ліву руку від Яворського)

5. Віктор Смигунов, "Таврія"

Дата голу: 25 вересня 1999

Вік: 37 років 241 день

Матч: "Таврія" - "Металург" Д - 1:1

Цитата: "Шаміль Ісаєв класно подавав кутові. Дев'ять із десяти він навішував в одну точку! Я у неї прибігав - залишалося тільки вистрибнути, підставити голову і влучно пробити".

Уродженець Донбасу левову частину своєї кар'єри провів у "Таврії". Тут захисник виступав наприкінці 80-х, сюди ж повернувся і у другій половині 90-х, після кількох сезонів у "Шахтарі". Вища ліга могла б і не дочекатися Смигунова, адже свого часу він займався грою на скрипці. Та все ж любов до футболу взяла гору. Закінчивши ігрову кар'єру у сезоні 2000/01, Віктор Смигунов перекваліфікувався на тренера. Донедавна очолював юнацьку команду "Таврії", та зараз через усім відомі події легендарний клуб припинив існування.

6. Ігор Яворський, "Нива" Т

Дата голу: 7 вересня 1996

Вік: 37 років 90 днів

Матч: "Нива" - "Торпедо" - 2:1

Цитата: "Зазвичай намагався оминати договірні матчі. Або "хворів", або вигадував ще щось".

Як і практично кожен учасник нашого хіт-параду "мастодонтів", Ігор Яворський розпочинав грати ще у 70-х, тож у перших незалежних чемпіонатах він вже був надзвичайно зрілим майстром. Гол у ворота запорізького "Торпедо" став лебединою піснею Яворського у вищій лізі. Наступного, 97-го року бомбардир почепив бутси на цвях, а статистики підрахували, що у 272 матчах за тернопільський клуб він забив 152 м'ячі. Ставши тренером, Ігор Петрович працював із франківським "Прикарпаттям", ФК "Львів", асистував Мирону Маркевичу в "Карпатах". Проте найчастіше повертався все ж у "Ниву", яку, до слова, очолював і донедавна. Зимуватимуть тернополяни на 13-му місці Першої ліги.

7. Ігор Юрченко, "Прикарпаття"

Дата голу: 31 серпня 1997

Вік: 37 років 57 днів

Матч: "Прикарпаття" - "Металург" З - 2:2

Географія виступів прикарпатського хавбека охоплювала СКА "Карпати", "Чорноморець", "Шахтар", ростовський СКА, проте найбільше його шанували вдома. Виходячи на поле у футболці "Прикарпаття", Юрченко вже виконував тренерські функції. Так і забив свій знаменитий гол запорізькому "Металургу". Згодом, повністю зосередившись на тренерській діяльності, Юрченко неодноразово очолював рідний клуб, а також тернопільську "Ниву", ЛУКОР і навіть жіночу команду "Прикарпаття".

8. Леонід Гайдаржи, "Нива" В

Дата голу: 13 червня 1996

Вік: 37 років 24 дні

Матч: "Зоря" - "Нива" В - 0:1

Цитата: "Мама чекала на сина, який мав повернутися в село і працювати вчителем. А син обрав зовсім інший напрямок". 

Леонід Гайдаржи, болгарин за походженням, зростав у мальовничій глибинці на півдні Одеської області. Юнак мав талант до науки, тож мати критикувала його за любов до футболу, не впустивши, зокрема, в університети київського "Динамо", куди Леоніда наполегливо запрошували. Та Гайдаржи однаково пробив собі шлях у велику гру. Більшу частину кар'єри провів у одеських СКА і "Чорноморці", а також херсонському "Кристалі". Зате з вінницькою "Нивою" пробився у фінал Кубка України, а також єврокубки. Догравав у запорізькому "Металурзі" і "Десні". Сучасному поколінню відомий вже за тренерською роботою у тому ж таки "Чорноморці", а також "Миколаєві", "Вінниці", "Зірці". Кілька років тому Леоніда Гайдаржи призначили директором СДЮШОР "Чорноморець".

9. Іван Гамалій, "Карпати"

Дата голу: 30 жовтня 1993

Вік: 37 років 10 днів

Матч: "Кремінь" - "Карпати" - 1:2

Цитата: "В Грузії, Єревані, наприклад, про Львів дуже добре відгукувалися. В Росії ситуація була інша. Кричали з трибун: «Бей бандеров!». Нас в готелі покоївки питали: «Правда, що ви автомати з собою маєте?». Ми відповідали: «Звичайно, закопали на городі і олією поливаємо – щоб не заіржавіли».

Іван Гамалій - ліворуч

Правий хавбек розпочинав свою кар'єру у луцьких клубах, згодом переїхав у СКА "Карпати", де став рекодсменом за кількістю проведених матчів - 301 поєдинок (44 голи). Захищав кольори відроджених "Карпат" у перших сезонах вищої ліги. Був штатним пенальтистом. Якось розповідав, що має добрі гени, адже його прадід дожив до 110 років, і саме на честь довгожителя село Жидятичі (Львівщина) перейменували на Гамаліївку. Вже багато років Іван Гамалій мешкає у Лісабоні. Там він очолює Асоціацію футболу українців у Португалії.

10. Василь Сачко

Дата голу: 31 липня 2011

Вік: 36 років 89 днів

Матч: "Карпати" - "Ворскла" - 0:2

Цитата: "Пенальті росли, наче гриби".

Простий і габаритний донбаський хлопець доволі пізно "засвітився" у професійному футболі - служив у міліції, а на поле виходив, щоб пограти у власне задоволення. Усе кардинально змінилося, коли талановитого (як виявилося) форварда помітив Віталій Кварцяний - один з найкращих наших шукачів нікому не відомих перлин. У "Волині" Сачко забивав багато і зі смаком, не дивлячись на рівень суперника, а бутси зачохлив у "Ворсклі", з якою принагідно виборов Кубок України. Зараз Василь Вікторович - успішний тренер. Та що я вам розповідаю? Ви усе бачите самі.

Олег Бабій, Футбол 24

Follow me on Twitter